Веб-бібліотека - головна сторінка


Бабарицька В. К., Малиновська О. Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг:

Понятійно-термінологічні основи туроперейтинга. Подорожі і туризм. Визначення туризму. Поняття «внутрішній туризм». Критерії відокремлення понять «туризм» і «подорожі». Суб'єкти господарської взаємодії в туризмі. Визначення поняття «турист». Поняття «міжнародний (іноземний) турист». Поняття «внутрішній турист». Співвідношення понять «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «одноденний відвідувач». Класифікац і я видів та форм туризму. Туристичні потреби і мотиви туризму. Класифікаційні підходи в туризмі. Туристичний продукт. Специфіка змісту поняття «турпослуга». Відмінність понять «турпослуга» і «турпродукт». Поняття «турпакет». Структура туристичного продукту. Туроперейтинг...

Скобло Ю. С., та ін. Безпека життєдіяльності: Концепція дисципліни БЖДЛ. Концепти БЖДЛ. Правове забезпечення розробки концепції БЖДЛ (на базі «Концепції освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини», затвердженої Міносвіти і науки 12 березня 2001 року). Структура концептів БЖДЛ (етапні завдання). Концепція розвитку науки і практики «Безпеки життєдіяльності». Концепція освітянської діяльності. Мета, завдання і структура посібника. Сучасні обставини, що формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Терміни та їх визначення. Теоретичні основи (їх елементи), що формують систему знань дисципліни «безпека життєдіяльності». Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих чинників...
Макогон Ю.В., Яценко А.Б. Митна справа: Митна справа як важлива складова зовнішньоекономічної політики України. Система методів державного регулювання зовнішньої торгівлі. Вплив митного регулювання на економіку країни. Алгоритм оцінки ефективності використання митно-тарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митна справа в Україні. Організація митної справи в Україні. Функції митної служби. Органи державного регулювання митною справою. Діяльність митних органів України на сучасному етапі. Контрольні питання:. Митний тариф як інструмент економічної політики держави. Зміст і функції митних тарифів. Структура Митного тарифу України. Види мита. Застосування ставок мита. Аналіз використання тарифних методів регулювання в Україні...
Курило Т.В. Митне право України: Загальні положення митного права. Історичний розвиток митного права в Україні. Митна політика України. Митні органи України. Тарифне та нетарифне регулювання в митному праві. Митні платежі. Митна вартість товарів та методи її визначення. Митні режими. Поняття та зміст митного режиму. Характеристика митних режимів. Митне оформлення та декларування товарів. Класифікація товарів при митному оформленні. Документи для проведення митного оформлення. Вантажна митна декларація (ВМД). Основні етапи митного оформлення товарів. Декларування товарів. Діяльність митного брокера. Товари, які не підлягають пропуску через митний кордон України. Митне оформлення зовнішньоекономічних операцій. Контракт як документ необхідний для митного оформлення вантажів...
Оснач О.Ф. Товарознавство: Теоретичні основи товарознавства. Предмет, цілі і завдання товарознавства. Класифікація, кодування і асортимент товарів. Стандартизація, сертифікація і якість продукції. Основні властивості промислової продукції. Метали. Атомно-кристалічна будова і властивості металів. Механічні характеристики металів. Методи їхнього визначення. Чорні метали. Чавун. Склад чавуну. Класифікація чавуну. Характеристика видів та маркування. Умови постачання, транспортування, зберігання чавуну. Сталь. Склад, класифікація та характеристика. Вуглецеві сталі. Класифікація та характеристика видів. Леговані сталі. Класифікація і маркування легованих сталей. Металокерамічні інструментальні сплави. Підвищення якості сталі. Кольорові метали і сплави...
Сирохман I. В. та ін. Товарознавство продовольчих товарів: Споживні властивості харчових продуктів. Основні речовини харчових продуктів та їх властивості. Якість продовольчих товарів. Втрати продовольчих товарів у процесі товаропросування. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів. Штрихове кодування і товарна класифікація експортно-імпортних продовольчих товарів. Зберігання продовольчих товарів в роздрібній торговельній мережі і вимоги до їх якості. Зерноборошняні товари. Хімічний склад зерна. Крупи. Борошно. Показники якості та дефекти крупів і борошна. Пакування, маркування, транспортування та зберігання крупів і борошна. Макаронні вироби. Хлібобулочні вироби. Плодоовочеві товари. Фактори, що впливають на хімічний склад та властивості плодів і овочів...

ГЕЛЬВЕЦИЙ Клод Адриан

(31 января 1715, Париж - 26 декабря 1771, там же) - французский просветитель. Образование получил в одном из иезуитских коллежей Парижа, изучал античную и новую философию, литературу и языки. В 1738 - 51 занимал должность генерального откупщика налогов. Его занятия стихосложением послужили причиной избрания в члены Академии изящной словесности г. Кана, поэма "О счастье" удостоилась похвалы Вольтера. С одобрения последнего Гельвеций в 1751 уходит с государственной службы и переселяется в Париж, чтобы войти в крут энциклопедистов. Включившись в работу по созданию "Энциклопедии", открывает в своем доме салон, который посещают самые известные люди Франции - Дидро, Гольбах, аббат де Рейналь, министр дАржансон и др.
Материалистические взгляды Гельвеция складывались в общем русле идей Просвещения. Природа понималась им как совокупность материальных тел, образующихся в результате соединения и разъединения мельчайших частиц - атомов. Природе присущи движение, пространственно-временные характеристики, причинность, тождественная необходимость. В Универсуме совершается непрерывное превращение одних веществ в другие, точнее - круговорот природы. Определения материи как субстанции Гельвеций избегал, считая ее лишь словом для описания совокупности различных материальных свойств. Человек подобно другим природным созданиям рассматривался Гельвецием только как живое существо; источник его чувств, желаний и потребностей - ощущения. С позиций сенсуализма Гельвеций сводил воображение, память, суждение, мышление к ощущениям, а источником ошибок считал невежественные суждения.
Все эти идеи были высказаны в 1-й книге Гельвеция "Об уме" (1758; рус. пер. 1917), выход в свет которой стал событием в его жизни и в истории всего французского Просвещения. Сочинение сразу же вызвало нападки со стороны парламента и духовенства. Представив Гельвецию около 100 замечаний, Сорбонна потребовала от автора отречения. Причиной нападок врагов, а также суровой критики многих единомышленников стала последовательно проводимая Гельвецием концепция утилитаризма. Определив человека как природное существо, стремящееся лишь к удовлетворению материального интереса и получению физических удовольствий, Гельвеций из этого делал вывод о себялюбии как основном инстинкте человека. С этих позиций он объяснял все чувства человека и его поведение, отношения между людьми и устройство общества. Любовь к ближнему - результат любви к самому себе, в основе дружбы - корыстный интерес, надежда получить помощь и совет от друга (Вольтер считал, что такое понимание помещает дружбу в разряд "низких чувств".) Если бы человек не руководствовался корыстью, он проводил бы жизнь в лени и спокойствии (полемизируя с Гельвецием, Дидро говорил о бескорыстии тех, кто жертвовал жизнью ради Родины, или ученых, напр., Лейбница или Ньютона и т. п.).
В 1772, уже после смерти Гельвеция, усилиями его друзей, а также русского посланника в Голландии князя Д. Голицына вышла его 2-я книга "О человеке", где в центре его антропологической концепции стоит проблема воспитания: "Люди рождаются либо без предрасположений, либо с предрасположениями к самым противоположным порокам и добродетелям. Значит, они являются лишь продуктом воспитания" (Соч. в 2 т., т. 2. M., 1974, с. 185).
Уверенность во всемогуществе воспитания привела Гельвеция к созданию демократической социально-политической программы. Его идеал - Франция как конфедерация небольших республик, где просвещенный монарх фактически играет роль президента государства. Все граждане превращаются в членов третьего сословия и приобретают равные политические права. Разница в имущественном положении между ними сводится к минимуму. Произведя необходимые изменения в законах и обычаях, просвещенный законодатель мог бы устранить причины социальных бедствий и обеспечить покой народу и стабильное существование государству. Взгляды Гельвеция оказали влияние на дальнейшее развитие материалистической философии. Он заложил основание целостной системы утилитаризма; его последователями стали И. Бентам и Дж. С. Милль. Соч.; Oeuvres completes, v. 1 - 14. P., 1795; в рус. пер.: Соч. в 2 т., М" 1974; Счастье. М" 1987. Лит.: Плеханов Г. В. Очерки по истории материализма. - В кн.: Плеханов Г. В. Избр. философ, произв. в 4 т., т. 2. M., 1956, с. 33 - 128; Вороницын И. Клод Адриан Гельвеций. М. - Л., 1926; Момджян X. Г. Философия Гельвеция. М., 1955; Длугач Т. Б. Подвиг здравого смысла. М., 1995, с. 76 - 122; Quillois A. Le Salon de Mad. Helveiius. P., 1894; Horowit! I.-L. Claude Helvetius: Philosopher of democracy and enlightenment. N. Y., 1954.
T. Б. Длугач