Веб-бібліотека - головна сторінка


Бабарицька В. та ін. Екскурсознавство і музеєзнавство:

Основи екскурсознавства і музеєзнавства. Екскурсії в системі рекреаційної діяльності. Рекреаційна концепція вільного часу. Рекреаційні потреби. Рекреаційна діяльність. Рекреаційна сутність екскурсій. Основи екскурсійної теорії. Теорія екскурсійної справи. Сутність екскурсій. Ознаки та функції екскурсій. Класифікації екскурсій. Основи екскурсійної методики. Екскурсійний метод пізнання. Сутність поняття «екскурсійна методика». Методика підготовки екскурсії. Організація підготовки інноваційного екскурсійного продукту. Етапи розробки екскурсії. Опанування інноваційного екскурсійного продукту. Методика проведення екскурсії. Специфіка і класифікація методичних прийомів...

Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: "Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії. Ділове спілкування та його особливості. Культура ділового спілкування. Гуманістична спрямованість спілкування. Спілкування як науково-практична проблема. Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури. Початок формування в Україні наукової думки про спілкування. Дослідження етики й культури спілкування на сучасному етапі. Напрямки вивчення культури та етики спілкування в Україні. Моральні передумови ділового спілкування. Моральна культура як етична основа спілкування. Моральна культура спілкування та її рівні...

ГЕЛЕН Арнольд

(29.1.1904, Лейпциг -30. 1.1976, Гамбург), нем. философ (ФРГ), один из основателей философской антропологии. В основном соч. "Человек. Его природа и его положение в мире" ("Der Mensch. Seine Natur und seine Stellung in der Welt", 1944) выражена ключевая для нем. филос. антропологии филос.-биология, концепция. Исходный тезис о доминирующем значении бессознат. витальной сферы и положение Ницше о человеке как "ещё не определившемся животном" служили у Г. для биологич. обоснования специфической, исключительной для животного мира природы человеч. существа. Согласно Г., человек является "биологически недостаточным" существом, поскольку он плохо оснащён инстинктами, "не завершён" и "не закреплён" в животнобиологич. организации, а потому лишён возможности вести чисто естеств. существование. Человек предоставлен самому себе, вынужден искать способы применения своих возможностей и способностей, природой предопределена его открытость миру и его деятельная природа. История, общество и его институты предстают у Г. лишь в качестве форм, восполняющих биологич. недостаточность человека и оптимально реализующих его полуинстинктивные устремления. Биологизаторский подход Г. к человеку ведёт к иррационалистическиискажённому представлению его сущности, не позволяет адекватно понять сущность человеч. сознания и социальный опыт.