Веб-бібліотека

Сало Я. М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування:

Характеристика ресторанів та кафе. Історія виникнення ресторанів та кафе. Характеристика приміщень ресторанів. Характеристика допоміжних приміщень ресторану. Матеріально-технічне забезпечення ресторану. Меблі та обладнання торгового залу. Меблі та обладнання банкетних залів. Асортимент скляного посуду. Асортимент скляного посуду для ресторанів. Асортимент столового посуду з порцеляни. Асортимент металевого посуду. Столове приладдя. Столова білизна. Підготовка до обслуговування відвідувачів. Санітарно-гігієнічна підготовка торгового залу. Розставляння меблів. Сервірування столів. Особливості розміщення посуду та столового приладдя. Естетика в сервіруванні стола...

Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку XIX ст: Антична література. Основні риси античної літератури. Давньогрецька міфологія. Гомерів епос. Лірика ранньої класики. Афінська трагедія. Давня аттична комедія. Греко-римський еллінізм. Література доби Августа. Література пізньої античності і початку середніх віків. Література середніх віків. Література раннього середньовіччя. Література високого середньовіччя. Данте Аліг'єрі. Література Відродження. Відродження в Італії. Відродження у Франції. Відродження в Німеччині і Нідерландах. Відродження в Англії. Вільям Шекспір. Відродження в Іспанії і Португалії. Література XVII століття. Естетика і поетика літератури Бароко. Творчість письменників Бароко. Класицизм у французькій літературі...
Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Теоретические основы документоведения. Понятие о документе. Сущность понятия «документ». Генезис и развитие понятия «документ». Документ как система. Характеристика документа как системного объекта. Свойства документа. Признаки документа. Функции документа. Информационная составляющая документа. Материальная (физическая) составляющая документа. Материальная основа документа. Форма материального носителя информации. Структура документа. Общая характеристика структуры. Внутренняя структура документа. Внешняя структура документа. Реквизиты документа. Методы и способы документирования. Общие положения. Кодирование информации. Понятие о языках. Знаковый метод фиксирования информации. Понятие о знаках. Классификация знаков...

ГЕГЕЛЬ (Георг Вильгельм Фридрих)

немецкий философ (Штутгарт, 1770 - Берлин, 1831). Будучи студентом в Тю-бингенском протестантском университете, он знакомится с Гельдерлином и Шеллингом, разделяя их романтический энтузиазм. Сначала школьный наставник (с 1793 по 1796 г.), с 1797 г. преподает во Франкфурте, затем, с 1800 г. - в Йене. Тогда же он пишет важную для его творчества статью "Различие систем Фихте и Шеллинга" (1801) и "Феноменологию духа", быстро законченную в вечер Йенского сражения (1806). С 1812 по 1816 г. он пишет "Большую логику" (WissenschaftderLogik). С 1818 г. до самой смерти занимает кафедру философии в Берлине, сменив на ней Фихте. Сначала сто рефлексия чрезвычайно конкретна: она направлена на дух иудаизма и христианства и свидетельствует о религиозной и исторической направленности. Его интересует раскрытие религиозного или народного духа, выработка новых понятий, способных отразить историческую жизнь человека и его существование среди народа или в истории. Эта жизненная мысль образует ткань "Феноменологии", описывающей историю сознания, начиная с чувственного участия в мире, "здесь и теперь", вплоть до абсолютного знания, к которому приходит человеческая душа через все виды опыта, которые она может познать. Это написанное абстрактным языком произведение является, по сути, введением в "Большую логику": последняя воспроизводит уже сам Абсолют и отождествляет его с философским знанием.
Гегель оказал значительное влияние на философию. При этом возможны два подхода к интерпретации его мысли: первый основывается на логике и рассматривает абсолютное знание как последнюю цель всей человеческой истории; Гегель предстает тогда как спекулятивный философ религиозного склада. Второй основывается на "Феноменологии" и рассматривает в качестве фундаментальной проблему реализации человечности в нас и гуманизма в истории. С этой точки зрения, глубокая оригинальность Гегеля в том, что он первым осмыслил социальную и духовную реальность, предваряя этим Фейербаха и Маркса. Первые произведения Гегеля чрезвычайно конкретны и многозначны ("Жизнь Авраама", "Жизнь Иисуса"). Зато "Феноменология духа" и "Логика" требуют специального философского образования.


© 2009-2020  lib.ltd.ua