Веб-бібліотека

Кунченко-Харченко В.І. Документалістика:

Інформаційно-документаційне забезпечення управління. Значення документаційного забезпечення управління. Документ, системи документації. Державна система документаційного забезпечення управління. Автоматизована система документаційного забезпечення. Складання та оформлення документів. Державний стандарт на УСОРД. Вид документа. Бланк документа. Порядок адресування документів. Погодження документів. Посвідчення документа. Відмітки на документах. Вимоги до тексту документа. Складання організаційно-розпорядчих документів. Структура та оформлення кадрової документації. Систематизація документів та їх зберігання. Систематизація документів. Номенклатура справ. Формування справ. Зберігання справ...

Лубський В.І. Релігієзнавство: Релігієзнавство як наука. Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій. Основні теорії походження релігії. Філософія релігії. Психологія релігії. Соціологія релігії. Визначення релігії. Футурологія релігії. Характеристика релігій світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Хеттська релігія. Фрігійська релігія. Сирійсько-фінікійська релігія. Халдейська релігія. Іудаїзм. Релігії Індії. Ведична релігія. Брахманізм. Індуїзм. Релігії Китаю. Конфуціанство. Даосизм. Синтоїзм. Зороастризм. Джайнізм. Сикхізм. Брахманізм. Релігія античного світу. Світові релігії. Буддизм. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму. Християнство. Християнське віровчення...

ГЕДОНИЗМ

этич. позиция, утверждающая наслаждение как высшее благо и критерий человеч. поведения и сводящая к нему всё многообразие моральных требований. Стремление к наслаждению в Г. рассматривается как осн. движущее начало человека, заложенное в нём от природы и предопределяющее все его действия, что делает Г. разновидностью антропологич. натурализма. Как нормативный принцип Г. противоположен аскетизму.
В Др. Греции одним из первых представителей Г. в этике был основоположник киренской школы Аристипп (нач. 4 в. до н. э.), видевший высшее благо в достижении чувств. удовольствия. В ином плане идеи Г. получили развитие у Эпикура и его последователей (см. Эпикуреизм), где они сближались с принципами эвдемонизма, поскольку критерием удовольствия рассматривалось отсутствие страданий и безмятежное состояние духа (атараксия). Гедонистич. мотивы получают распространение в эпоху Возрождения и затем в этич. теориях просветителей. Гоббс, Локк, Гассенди, франц. материалисты 18 в. в борьбе против религ. понимания нравственности часто прибегали к гедонистич. истолкованию морали. Наиболее полное выражение принцип Г. получил в этич. теории утилитаризма, понимающего пользу как наслаждение или отсутствие страдания (И. Бентам, Дж. С. Милль). Идеи Г. разделяют и нек-рые совр. бурж. философы - Дж. Санта-яна, М. Шлик, Д. Дрейк и др. Марксизм критикует Г. прежде всего за натуралистич. и внеисторич. понимание человека, видит в нём крайне упрощённое истолкование движущих сил и мотивов человеч. поведения, тяготеющее к релятивизму и индивидуализму.


© 2009-2020  lib.ltd.ua