Веб-бібліотека

Локазюк В. М., Савченко Ю. Г. Надійність, контроль, діагностика і модернізація ПК:

Надійність обчислювальних пристроїв, ПК і комп'ютерних систем. Суть і основні елементи теорії надійності. Розподіли ймовірності безвідмовної роботи Експоненціальний розподіл. Нормальний розподіл (Гауса). Розподіл Вейбула. Методи забезпечення надійності Методи забезпечення надійності відновлюваних об'єктів. Методи забезпечення надійності невідновлюваних об'єктів. Комп'ютерні системи як синтез відновлюваних і невідновлюваних об'єктів. Резервування апаратури Основні види резервування. Мажоритарний метод резервування. Відновлюючий орган з пам'яттю як метод резервування. Інформаційна надлишковість як універсальний засіб контролю. Суть інформаційної надлишковості...

Укладач О. І. Когут. Основи ораторського мистецтва: Риторика як наука і мистецтво. Історія ораторського мистецтва. З, Цицерон та Феофан Прокопович - видатні оратори. Соціально-політичне красномовство: парламентська промова. Сучасний риторичний ідеал. Тема, цільова установка промови. Збір матеріалу. Інформаційні промови. Композиція промови: вступ, основна частина, висновки. Аналіз композиції промов. Аналіз композиції промов видатних ораторів. Методи побудови промови (індуктивний, дедуктивний, хронологічний). Промови з метою переконати. Закличні промови. Конспект. Складання конспекту лекції. Теза, аргумент, спосіб доведення в лекції. Розробка системи аргументів. Основні жанри ораторських виступів - лекція, доповідь, промова. Похвальні промови...
Орбан-Лембрик Л.Е., Кощинець В.В. Юридична психологія: Юридична психологія в системі наукового знання. Предмет і завдання юридичної психології. Структура юридичної психології. Принципи і методи юридичної психології. Історія становлення і розвитку юридичної психології. Передумови виникнення юридичної психології. Оформлення юридичної психології як науки. Сучасний етап розвитку юридичної психології. Психологія особистості й діяльності. Психологія особистості. Психологія діяльності. Психологія юридичної діяльності. Психологічна специфіка юридичної діяльності. Морально-психологічні засади юридичної діяльності. Емоції, воля і мотиви в юридичній діяльності. Соціалізація особистості. Соціально-психологічна характеристика особистості...
Скобло Ю. С., та ін. Безпека життєдіяльності: Концепція дисципліни БЖДЛ. Концепти БЖДЛ. Правове забезпечення розробки концепції БЖДЛ (на базі «Концепції освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини», затвердженої Міносвіти і науки 12 березня 2001 року). Структура концептів БЖДЛ (етапні завдання). Концепція розвитку науки і практики «Безпеки життєдіяльності». Концепція освітянської діяльності. Мета, завдання і структура посібника. Сучасні обставини, що формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Терміни та їх визначення. Теоретичні основи (їх елементи), що формують систему знань дисципліни «безпека життєдіяльності». Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих чинників...
Терехова С. I. Вступ до перекладознавства: Визначення і зміст поняття "переклад". Переклад як вид людської діяльності. Переклад як процес людської діяльності. Переклад як результат творчості перекладача. Переклад як умовна назва наукової дисципліни. Завдання курсу. Основні проблеми сучасного перекладознавства. Значення перекладу в сучасному житті. Зв'язок перекладу з іншими сферами діяльності людини. Суспільно-політичне значення перекладу. Національно-культурне значення перекладу. Роль перекладу в науково-технічному прогресі. Загальнонаукове значення перекладу. Переклад і інші наукові галузі. Значення перекладу для розвитку бізнесу та економіки. Переклад і збагачення мови та літератури. Переклад і філософія. Переклад і історія...
Основи митної справи в Україні / За ред. П.В. Пашка: Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні. Митна політика. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Прапор та емблема митної служби України. Завдання митних органів. Органи державного регулювання митної справи в Україні. Взаємодія митних органів України з іншими органами та особами. Інформування та консультування з питань митної справи. Роль і місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Митне оформлення. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів при переміщенні їх через митний кордон...
Чекман І. С. та ін. Фармакологія: Фармакологія в системі медичних і біологічних наук. Історія лікознавства і фармакології. Загальна фармакологія. Взаємодія організму й лікарської речовини. Чинники, що зумовлені лікарською речовиною. Чинники, що зумовлені організмом. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму й лікарської речовини. Фармакокінетика. Головні поняття фармакокінетики. Шляхи введення лікарської речовини організм. Вивільнення лікарської речовини лікарської форми. Абсорбція лікарської речовини організмі. Розподіл лікарської речовини в органах тканинах. Біотрансформація лікарської речовини організмі. Мікросомне окиснення. Немікросомне окиснення. Реакція кон'югації. Виведення лікарської речовини організму. Фармакодинаміка. Види дії лікарської речовини...
Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Теоретичне підґрунтя та об'єктивна основа визначення ціни товару. Механізм формування ринкової ціни товару (послуги), роль і функції ціни. Базова стратегія конкуренції та її вплив на формування ринкових цін. Стратегія зниження ціни продукту. Стратегія диференціації продукту. Стратегія сегментування ринку. Сутність стратегії нововведень. Сутність стратегії швидкого реагування на потреби ринку. Систематизація та класифікація цін на товари і послуги споживчого ринку. Загальні ознаки класифікації цін. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності. Характеристика комплексного туристичного продукту та послуг гостинності...

ГАРТМАН (HARTMANN) Эдуард (1842-1906)

- нем. философ, создатель "философии бессознательного", возникшей как оппозиция господствующему во вт. пол. 19 в. позитивизму. Г. считал своими предшественниками Платона, Шеллинга, Гегеля и Шопенгауэра. Его система, особ. принцип всеединства, привлекала внимание Вл. Соловьева; близки взгляды Г. и к концепции Юнга, с той разницей, что бессознательное понималось Г. по преимуществу онтологически. Бессознат. психизм пронизывает у него все бытие, от мельчайшего атома, к-рому присущ минимум сознания, вплоть до социальной и культурной деятельности человека. Бессознательное есть источник всякого творчества, всего нового, оно действует во всех сферах жизни, проступает на первый план во всех важнейших случаях и явлениях. И в природе, и в об-ве оно действует целесообразно ("бессознательное мыслит безошибочно"); видимая нецелесообразность происходящего обнаруживает, что воля идет "окольными путями". Логич. истоком идеи бессознательного у Г. был синтез "воли" и "представления" Шопенгауэра и идея изначального тождества абсолюта в "философии тождества" Шеллинга. В понимании истории и культуры Г. обращается также к идеям Гегеля:
"бессознат. логика, так сказать, истор. промысл, никем не был так ясно понимаем, как Гегелем". Принимая пессимистич. выводы Шопенгауэра, Г. соединяет их с принципами тождества и всеединства. Воля и представление изначально тождественны; везде, где есть воля, есть и представление, и наоборот. Это изначальное тождество и есть Бессознательное, о к-ром сознание ничего не знает. Г. характеризует его как единую субстанцию обоих атрибутов. Ни одна из категорий сознания не приложима к бессознательному; безразлично, как его называть, абсолютным субъектом или абсолютным объектом, материей или духом. Оно есть основа всех вещей, суть жизни, вечно ускользающее от чело-веч. огранич. ума. В нем - целит, жизненная сила, оно - премудро, именно оно осуществляет все важнейшие выборы в жизни, сознание лишь подыскивает мотивы для них. Хотя мы не можем судить о бессознательном и не знаем причины возникновения мира, тем не менее, исходя из видимого хода эволюции, мы можем предположить цель мира. Цель человеч. истории в увеличении сознания, к-рое необходимо для постижения скорбности этого "лучшего из миров" (Лейбниц); оно необходимо для достижения последней цели мироздания - безболезненности, безмятежности, равняющейся небытию. В зависимости от этой последней цели мироздания определяется и цель человека в мире, равно как и смысл существования его культуры. Инстинкты суть мысли бессознательного, культура же служит последней цели мира, облагораживая человеч. породу тем, что приводит человека к осознанию несчастья и страдания жизни; в особенности этому служит искусство, создание эстетич. видимости, хотя лишь в искусстве и в прекрасном достигается преобладание удовольствия над страданием. Одновременно с антропол. развитием человеч. расы идет и прогресс в духовном богатстве человечества. Как и Гегель, Г. полагал, что материальный мир есть лишь средство возвращения в себя духа. Поучителен анализ Г. "Фауста" Гёте. Он называет это произведение "драгоценным зеркалом нем. заблуждения и борьбы духа", утверждая, что Гёте изображает в конкр. индивидуальном образе общий ход развития человека от наивного эгоизма и эвдемонизма к самоотверж. совместной работе в едином культурном процессе. Проблема социальности и культуры тесно связана для Г. с проблемой индивидуации и филос. пессимизма. Культурные формы нравственности, справедливость суть, по Г., идеи сознания. Свое учение об идеях он называет "конкретным идеализмом". Каждый род идей выполняет свое назначение в целях бессознательного. Если целью сознания является самопожертвование, то целью бессознательного в отношении индивида - безмятежность, небытие. С развитием культуры и совершенствования индивида, с увеличением свободы от природы, социальная свобода не увеличивается, а уменьшается. Культура и об-во не обеспечивают индивидуальной свободы. Улучшенная порода, достигаемая в этом процессе, т.е. обладающая повышенным сознанием бренности и мучительности бытия, способствует, т.о., последней цели мира - погружению в Бессознательное. Существенно для Г. то положение, согласно к-рому чувств, удовольствие не противоположно духовному, а однородно с ним, они взаимно срастаются и пронизывают друг друга. В этом основа мистич. и религ. чувства, ибо они также коренятся в бессознательном, в нем же заключена и вся магия мира. Культурные установления анализируются как идеи сознания с соответствующей логикой идей. И хотя "должно стараться расширять, насколько возможно, сферу сознат. разума, ибо в ней заключается всяческий прогресс мирового процесса, все будущее спасение", тем не менее, человек, теряющий бессознательное, теряет источник своей жизни. Бессознательное пронизывает мир, и только иллюзия сознания заслоняет от человека его премудрость, проявляющуюся, в частности, в любви. Поскольку цель эволюции - совершенствование рода, то любовь, назначение к-рой осуществлять правильный подбор индивидов (Г. испытал влияние дарвинизма) на основании красоты, именно и служит этой цели эволюции. Ее истоки и закон полностью в области бессознательного, поэтому она всесильна. И поэтому она единственно подлинная тема и предмет искусства, и должна быть таковой даже в большей мере, чем это обычно полагают. Бессознат. цель, стоящая за этим, - произвести ребенка, - не исключает мистич. смысла искусства. В ходе эволюции, совершенствуя свое сознание, человек избавляется от эвдемонистских иллюзий (возможности достижения счастья на земле, на небе и путем истор. и культурного процесса), подготавливая себя к небытию.
Соч.: Das Grundproblem der Erkenntnistheorie, Lpz., 1889; Совр. психология. М., 1902; Die Religion des Geistes. В., 1907; System der Philosophic im Grundriss. Bd.1-8. Lpz., 1907-09; Истина и заблуждения в дарвинизме. СПб. 1909; Kategorienlehre. Bd. 1-3. Lpz., 1923; Philosophic des Schonen. В., 1924; Сущность мирового процесса или философия бессознательного. Т. 1-2. М., 1873-75.
Лит.: Кюльпе О. Совр. философия в Германии. М., 1903; Huber М. Eduard von Hartmanns Metaphysik und Religionsphilosophie. Winterthur, 1954.
Т. Б. Любимова


© 2009-2020  lib.ltd.ua