Веб-бібліотека

Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство:

Основи музеєзнавства. Музейні установи в системі освіти, культури і туризму. Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки. Історія розвитку музейної справи в Україні. Класифікація музеїв України. Основні напрями роботи музеїв. Фондова робота. Експозиційна діяльність. Комерційна та фандрайзингова діяльність. Нові інформаційні технології музейної справи. Ринкові засади музейного менеджменту й маркетингу. Суть та завдання музейного менеджменту. Організація ефективного музейного маркетингу. Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством. Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами. Географічно-туристична пам'яткознавча характеристика визначних музеїв України...

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / За ред. С. І. Дорогунцова: Предмет, метод і завдання курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Предмет курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Методологічні основи курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Завдання курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Структура курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Теоретичні основи розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. Сучасні теорії і концепції розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. Сутність і складові елементи продуктивних сил. Вітчизняні теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки...
Історія сучасного світу / За ред. Г.К. Парієнко: Основні тенденції суспільного розвитку країн світу після Другої світової війни. Україна в контексті світового розвитку. Предмет та основні завдання курсу «Історія сучасного світу». Джерела та українська історіографія. Сучасний поділ та класифікація країн світу. Зміни у світі після Другої світової війни. Формування нової системи міжнародних відносин на основі принципу мирного співіснування. Основні тенденції світового суспільного розвитку. Соціально-політичний та економічний розвиток країн Західної Європи у другій половині XX - початку XXI століття. Особливості повоєнної відбудови та подальшого розвитку держав Західної Європи. Європейська інтеграція. Вплив Європейського Союзу (ЄС) на розвиток інтеграційних процесів у Європі...
Злобін Ю.А. Основи екології: Загальна екологія. Екологія як загальнобіологічна та гуманітарна наука. Розвиток екологічних знань та їх роль у становленні цивілізації.Ідея системності в екології. Соціальні аспекти екології.Об'єкти вивчення в екології. Методи екологічних досліджень. Метод моделювання в екології. Короткий нарис історії екології. Українська екологічна школа. Екологія на межі XX та XXI століть. Біосфера. Поняття біосфери. Структура біосфери. Потік енергії на Земній Кулі. Біогеохімічні цикли. Місце людини в біосфері. Поняття середовища. Людська цивілізація як новий фактор в існуванні біосфери. Екосистеми. Екосистеми - основні структурні одиниці біосфери. Абіотичні компоненти біосфери...

ГАРТМАН (HARTMANN) Николай

(род. 20 июля 1882, Рига - ум. 9 окт. 1950, Гёттинген) - нем. философ; с 1931 - профессор в Берлине, с 1945 - в Гёттингене. Сначала принадлежал к марбургской школе, но затем отошел от нее, т. к. не разделял ее рационалистического субъективизма, согласно которому познание есть создание предмета, а мышление и бытие - одно и то же. Познание является скорее постижением в-себе-сущего, которое наличествует до и независимо от всякого познания (у Гартмана всегда говорится больше о категориях бытия, чем о категориях познания) и ведет за пределы сознания - к явлениям действительности. Согласно Гартману, в философии речь идет, следовательно, об исследовании мира явлений, состоящего из различных слоев бытия (неорганического, органического, духовного), из которых каждый высший слой коренится в низшем, не будучи последним полностью детерминированным (см. Учение о слоях). При этом во всех областях существуют проблемы, которые неразрешимы до конца, собственно метафизические проблемы, принадлежащие к проблемному мышлению, названному Гартманом апоретикой: осн. формы бытия (существование, жизнь, сознание, дух, свобода и т. д.) вечно остаются загадочными, непознаваемыми, трансинтеллигибельными, гносеологически иррациональными. Только исходя из проблемного мышления, можно перейти к мышлению систематическому, к теории философской онтологии. Мир, в сущности, есть лишь один мир. Приписывать этому мировому единству некую "идею", напр. в форме "Бога", было бы опрометчиво (см. Атеизм). Фундаментальную онтологию Хайдегтера, ставящую вопрос о смысле бытия, Гартман считает с самого начала ошибочной. К метафизическим, неразрешимым до конца вопросам философии относится также вопрос о положении человека между действительностью и идеальным требованием, между каузальной, реальной детерминированностью и телеологической ценностной детерминированностью. Только через человека ценности воздействуют телеологически детерминирующим образом на каузально детерминированный мир, отсюда возникает власть человека над вещами, позволяющая ему вмешиваться в естественный ход событий и изменять его по своей воле. В своей "Этике" (1926), самом характерном для Гартмана произв., где он проводит некоторые идеи Макса Шелера, Гартман развивает материальную этику ценностей, в которой пытается обнаружить смысл и содержание "добра" и пути осуществления его в жизни. Осн. произв.: "Grundzьge einer Metaphysik der Erkenntnis", 1921; "Ethik", 1926; "Das Problem des geistigen Seins, Untersuchungen zur Grundlegung der Geschichtsphilosophie und der Geisteswissenschaft", 1933; "Zur Grundlegung der Ontologie", 1935; "Mцglichkeit und Wirklichkeit", 1938; "Neue Wege der Ontologie", 1942; "Die Anfдnge des Schichtungsgedankens in der alten Philosophie", 1943; "Leibniz als Metaphysiker", 1946; "Philosophie der Natur", 1950; "Teleologisches Denken", 1951; "Дsthetik", 1953 (рус. пер. "Эстетика", 1958); "Einfьhrung in die Philosophie (Vorlesungsnachschrift)", 1950; "Philosophen-Lexicon", Bd. l, 1949 (в этой работе Гартман дал краткое изложение своей философии).


© 2009-2020  lib.ltd.ua