Веб-бібліотека - головна сторінка


Цюрупа М.В. Основи конфліктології та теорії переговорів:

Конфліктологія як міждисциплінарна галузь наукового знання. Становлення предмета конфліктології. Конфліктологія як комплексна система знань: об'єкт, предмет, методи дослідження, функціональна роль. Понятійний апарат і система категорій конфліктології. Історія становлення та розвитку конфліктологічних знань. Знання про природу конфліктів у давньому світі та античному суспільстві. Соціальні конфлікти як предмет аналізу мислителів Середньовіччя та Нового часу. Сучасні західноєвропейські конфліктологічні вчення та конфліктологія представників американської науки. Поняття, структура та анатомія конфлікту. Природа і поняття конфлікту. Структура конфлікту. Анатомія конфлікту. Об'єднана типологія конфліктів...

Гончарук П. С. Історія України з найдавніших часів до початку ХХ століття: Давня історія України. Київська Русь. Виникнення людської цивілізації на українських землях. Східні слов'яни. Київська Русь та її історичне значення (у двох частинах). Політична історія Київської Русі (ІX-XIІІ ст. Соціально-економічний та етнічний розвиток Русі (ІX-XIII ст. Культура Київської Русі (ІX-XIII ст. Галицько-Волинське князівство. Українські землі у складі Литви та Польщі (XIV - перша половина XVII ст. Визволення України з-під влади Золотої Орди і боротьба за створення української держави (XIV-XV ст. Соціально-економічне та суспільно-політичне життя українського народу в кінці XV - першій пол. XVІІ ст. Консолідація та національно-духовні процеси у формуванні української народності у XV ст...
Голуб Н.Б. та ін. Технологія сучасного уроку рідної мови: Заняття №1. Заняття №2. Заняття №3. Заняття №4. Заняття №5. Заняття №6. Заняття №7. Заняття №8. Заняття №9. Заняття №10. Заняття №11. Заняття №12. Заняття №13. Заняття №14. Заняття №15. Заключне слово...

ГАРТМАН (HARTMANN) Николай

(1882 - 1950) - нем. философ, ocнoвoположник объективно-идеалистического учения т. наз. "критической" онтологии. Согласно Г., бытие состоит из трех иерархически организованных слоев: физическо-неорганического, органического и духовного. Эстетическая проблематика развертывается Г. в философии духа. Поскольку духовное бытие исследуется в осн. посредством феноменологического метода, эстетическую концепцию Г. относят к феноменологической эстетике. По Г., существуют три формы духа: личностный, объективный и объективированный дух. Объективации духа - произв. иск-ва - имеют двуслойную природу: "реальный" передний план (физически существующий худож. объект) и "ирреальный" задний план, "являющийся" через посредство переднего. В этом "явлении" рождается прекрасное и возникает эстетическое наслаждение. Но оно имеет место лишь тогда, когда произв., отделенное от своего создателя (объективированное), взаимодействует с живым, личностным духом. Именно личность побуждает "явление" ирреального плана, обнаружение его в реальном худож. объекте. То же самое происходит, когда человек открывает прекрасное вне иск-ва - в жизни, в человеке, в природе (здесь внутреннее "является" во внешнем, тип в индивиде и т. д.).В свою очередь, "являющийся" план "расслаивается", по выражению Г., на множество слоев: слов и выражений, душевных процессов, характеров, судеб, идейного содержания, выражающегося в идее личности и идее общечеловеческого. Глубина раскрытия заднего плана свидетельствует о глубине произв. и его восприятия. Эстетическая концепция Г. содержит ряд интересных идей - о познавательной роли иск-ва, о "внутренней истине" худож. произв., об объективности эстетического феномена и др. В то же время в ней недостаточно разработана пробле-ма социальной функции иск-ва и прослеживается тенденция к субъективизму и формализму. Эстетические взгляды Г. нашли отражение в труде "Эстетика" (1953, опубликован посмертно).