Веб-бібліотека - головна сторінка


Пономаренко В. С. Інформаційні системи і технології в економіці:

Інформація як продукт і предмет управління об'єктами. Сутність та особливості економічної інформації. Види економічної інформації. Структура і властивості економічної інформації. Інформація як ресурс управління економікою. Сутність інформаційної системи в економіці. Призначення і роль інформаційної системи в економіці. Структура та функції інформаційної системи управління. Інформаційний процес в управлінні економікою як об'єкт автоматизації. Сутність інформаційного процесу управління. Задачі управління, що реалізують інформаційний процес. Автоматизація документообігу в інформаційній системі. Організація інформаційного процесу управління на основі нових інформаційних технологій...

Зінченко А. Історія дипломатії: від давнини до початку нового часу: Міждержавні відносини та дипломатія на Давньому Сході. Давньоєгипетська держава в міжнародних відносинах. Єгипетська дипломатія в добу Нового царства. Міждержавні відносини та дипломатія в давньому Межиріччі. Хетська держава в міжнародних відносинах. Зовнішня політика Ассирійської держави в II тис. до н. е. Боротьба з антиассирійськими коаліціями. Ассирійська дипломатія VII ст. до н. е. Характер міжнародно-правових відносин. Дипломатія давньої Індії. Давньокитайська дипломатія. Експедиції Чжан Цяня. Започаткування Великого шовкового шляху. Дипломатичні зв'язки країн Далекого Сходу. Ідеологія зовнішньої політики Давнього Китаю. Давньогрецька дипломатія...
Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства: Предмет і завдання товарознавства. Споживна цінність товарів - предмет товарознавства. Зв'язок товарознавства з іншими науками. Споживні властивості товарів і показники, що їх визначають. Хімічний склад харчових продуктів. Неорганічні речовини харчових продуктів. Органічні речовини харчових продуктів. Речовини, що формують біологічну цінність харчових продуктів. Речовини, які формують органолептичні властивості харчових продуктів. Енергетична цінність харчових продуктів і раціональне харчування. Фізичні властивості товарів. Густина, шпаруватість. Структурно-механічні властивості. Оптичні властивості. Теплофізичні властивості. Сорбційні властивості. Якість товарів і методи оцінки якості...

ГЁФФДИНГ (HOFFDING) Харальд

(1843-1931) - датский философ, автор многочисленных работ по истории философии, этике, философии религии, психологии, логике и теории познания. Род. и всю жизнь, провел в Копенгагене. С 1883 по 1915 был проф. Копенгагенского ун-та. Начинал с изучения философии Кьеркегора, особенно его трудов по религии. Однако закончилось это религиозным кризисом, разрывом с христианством и принятием мировоззрения, которое можно охарактеризовать как либеральный гуманизм. На развитие его взглядов сильное влияние оказал французский и британский позитивизм. Основные работы Г. отличались широтой знаний, тщательностью аргументации, умением выделить существо проблем. Они переводились на многие языки и часто использовались как учебные курсы. Имя Г. в начале XX в. было широко известно, он был знаком с многими крупнейшими европейскими философами. Как выдающемуся философу страны Датская академия предоставила ему именную резиденцию, которая после его смерти перешла знаменитому физику Нильсу Бору, почитавшему философию Г. и бывшему его младшим другом. В трактовке этических проблем Г. следовал британскому утилитаризму с его принципом максимального блага для наибольшего числа людей. Психологическую основу этических оценок он видел в чувстве симпатии, принимающем на высшем уровне характер универсальной и незаинтересованной симпатии. Будучи по собственным убеждением агностиком, он рассматривал религиозный опыт с точки зрения психологии, этики и теории познания ("Философия религии", 1901). Фундаментом религиозной веры для него выступало желание верить в существование высших ценностей; в зависимости от характера этих ценностей различаются и виды религии. В широко известной "Истории современной философии" (1894-95, 2 тома) впервые особое значение придавалось развитию гносеологической проблематики, рассматриваемой в связи с методологическими достижениями Галилея, Ньютона и других классиков новоевропейской науки. Среди философов наиболее важны для Г. были Спиноза, Юм и Кант. В работе "Человеческое мышление: его формы и проблемы" (1910) содержится гносеологическая концепция, в которой он основное внимание уделял анализу психологического базиса знания и стремился найти компромисс между юмовским эмпиризмом и кантовским критицизмом.
О принципах этики. Одесса, 1898; Философские проблемы. М., 1905; Психологическая основа логических суждений. М., 1908; История новейшей философии. СПб., 1909; Философия религии. М., 1912.