Веб-бібліотека - головна сторінка


Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування:

"Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії. Ділове спілкування та його особливості. Культура ділового спілкування. Гуманістична спрямованість спілкування. Спілкування як науково-практична проблема. Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури. Початок формування в Україні наукової думки про спілкування. Дослідження етики й культури спілкування на сучасному етапі. Напрямки вивчення культури та етики спілкування в Україні. Моральні передумови ділового спілкування. Моральна культура як етична основа спілкування. Моральна культура спілкування та її рівні...

Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Фразеологізм як лінгвістична одиниця. Ознаки фразеологізму. Обсяг фразеології. Олександр Потебня - предтеча української фразеології. Ідеографічна характеристика фразеології. Вибірковість фразеології. Ідеографічна класифікація фразеологізмів. Семантика фразеологізму. Фразеологічне значення. Співвіднесеність фразеологізму і слова. Творення слів на базі фразеологізмів. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів. Системні відношення у фразеології. Багатозначність фразеологізмів. Синонімія у фразеології. Фразеологічні варіанти. Антонімія фразеологічних одиниць. Класифікація фразеологізмів. Семантична класифікація. Генетична класифікація. Функціональна класифікація...
Пшенко А.В. Документационное обеспечение управления (Делопроизводство): Роль документационного обеспечения в управлении. Развитие информационных технологий и документов. Роль документационного обеспечения управления в современной организации. Нормативно-правовая база документационного обеспечения управления. Реквизиты документов и общие правила их оформления. Придание юридической силы различным видам документов. Общие требования к бланкам. Особенности оформление наиболее распространенных видов документов. Системы и формы документов. Управление составом документов организации. Технологии документационного обеспечения управления. Типовые технологии документооборота. Структура баз данных документального фонда организации. Технологии работы с конфиденциальными документами...
Макарова О.В. Державні соціальні програми: Теоретичні засади програмного регулювання соціальної сфери. Об'єктивно-історичні передумови застосування державних соціальних програм. Історичні корені застосування систем соціального захисту. Об'єктивні передумови застосування державних соціальних програм у сучасний період історії. Досвід застосування соціальних програм у країнах «загального добробуту». Особливості застосування соціальних програм в Україні у перехідний період. Сутність та методологічні основи програмного регулювання соціальної сфери. Програмування як інструмент реалізації соціальної політики. Сутність категорії «державна соціальна програма». Методологія розробки державних соціальних програм. Класифікація соціальних програм...

ФУНДАМЕНТАЛЬНАЯ ОНТОЛОГИЯ

(нем. Fundamentalontologie) - термин, которым М. Хайдеггер (до кон. 1920-х гг.) обозначает собственный тип философствования. Фундаментальная онтология на этом этапе есть основа для вопрошания о бытии, лежащая в основе всех остальных форм метафизического (философского) вопрошания. В то время как попытки найти фундаментальную дисциплину, которая послужила бы основой для философии, были достаточно традиционными, новизна подхода Хайдеггера заключается в следующей мысли: поскольку даже логика предполагает определенную расположенность ученого, позволяющую ему заниматься чисто логическими отношениями и формами, то анализ того, как человек становится способным к такой расположенности, должен быть основным (или "приморидиальным"). Невозможно считать "первой философией" изучение природных объектов, поскольку эти объекты уже подверглись категоризируюшему действию разума. Единственная возможность построить "первую философию" заключается в анализе человека, являющегося источником этой категоризации. Причем этот анализ не должен ограничиваться анализом человеческого знания, поскольку знание только один из способов, какими человек есть в мире. Основополагающим для всей последующей системы философского знания должен стать фундаментальный (можно также сказать - трансцендентальный) анализ существующего человека. Это является главной (предварительной) задачей "Бытия и времени" (ср. § 4, 5, 7С, 9, 10). "Предварительной" - потому что в качестве основной цели своего труда Хайдеггер называет прояснение вопроса о смысле бытия. Между тем большая часть "Бытия и времени" посвящена анализу человеческого бытия-в-мире. Представляется, что автор, предлагая философию человека, развивает антропологию философскую, но никак не онтологию. С этим мнением, впервые высказанным еще Э. Гуссерлем, Хайдеггер категорически не согласен. Он считает, что онтологический вопрос о бытии (субстантива от "быть") предполагает прояснение вопроса "что значит быть?". Но этот вопрос может быть поставлен только человеком, следовательно, необходимо предварительное прояснение самого смысла этого вопроса и анализ того сущего, которое этот вопрос задает. Экзистенциальная аналитика Dasein - только "путь", "целью" же является разработка вопроса о бытии. Поэтому экзистенциальная аналитика Dasein в "Бытии и времени" является неотъемлемой частью онтологии. Вопрос о бытии не может быть изолирован от вопроса о человеке. Они взаимосвязаны: изучение человека выявляет структуру онтологии, разработка вопроса о бытии говорит о том, что человек есть.
И. А. Михайлов