Веб-бібліотека - головна сторінка


Палеха Ю.І. Ділова етика:

Етичні проблеми управління та бізнесу. Етичні установки. Діловий протокол. Розвиток суспільства й стилі управління. Формування етики підприємництва. Соціальна відповідальність і економічна етика. Адміністративна етика. Взаємостосунки представників держави і підприємництва. Підготовка та проведення ділових зустрічей. Домовленість про ділову зустріч. Підготовка приміщень. Зустріч делегації. Привітання. Розміщення учасників зустрічі. Офіційна мова. Ділова атрибутика. Візитні картки. Ділові подарунки. Діловий одяг. Організація ділового спілкування. Функції ділового спілкування. Перепони у спілкуванні, його рівні. Соціальні типи в діловому спілкуванні. Закономірності міжособових стосунків. Сучасні теорії міжособових стосунків...

Запаско Я. та ін. Початки українського друкарства: Степан Гунько. Книга - культура духовна. Яким Запаско. Про дофедорівське книгодрукування в Україні. Орест Мацюк. Чи було книгодрукування на Україні до Івана Федорова. Орест Мацюк. Ще про початки книгодрукування на Україні. Володимир Стасенко. Проблемні питання історії початку українського кириличного друкарства...
Бочелюк В. Й. Юридична психологія: Юридична психологія в системі психологічних знань. Психологія як наука. Предмет і завдання юридичної психології. Психологія в системі наук. Система юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Сутність методології та методів юридичної психології. Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології. Конкретні методи психолого-юридичних досліджень. Соціально-психологічні методи виправлення правопорушника. Психологічні особливості злочинних дій. Особистісна мотивація злочинних дій. Особливості групової мотивації злочинних дій. Психологія неповнолітніх правопорушників. Особистість неповнолітнього злочинця. Соціально-психологічні причини злочинної поведінки неповнолітніх...
Партико Т. Б. Загальна психологія: Вступ до загальної психології. Психологія як наука. Історичний розвиток психології. Психологія в системі сучасних наук. Об'єкт та предмет психології. Галузі психології. Практичне значення психології. Методи психології. Методи пояснення психіки людини. Методи розуміння психіки людини. Методи впливу на психіку людини. Природа та сутність психіки людини. Умови та чинники формування психіки людини. Матеріальні основи та фізіологічні механізми психіки. Головні властивості та функції психіки людини. Сфери прояву психіки людини. Свідома сфера. Несвідома сфера. Персонологія. Психологія особистості. Поняття про індивід, індивідуальність, особистість. Теоретичні напрями персонології. Психоаналітична теорія особистості...

ФРОММ (FRORNM) Эрих

(1900-80) - амер. психоаналитик и социальный философ нем. происхождения, один из гл. представителей неофрейдизма, выступивший с концепцией "гуманистического психоанализа" и на этой основе выдвинувший свой вариант "гуманистической" этики. Ф. пересмотрел нек-рые теоретические положения классического психоанализа, подвергнув критике 3. Фрейда за то, что он отделил психологию от этики, оставил в стороне вопрос о моральных и этических нормах как организующем начале жизнедеятельности человека. По мнению Ф., проблема неврозов, с к-рой имеет дело психоанализ, неразрывно связана с этикой, ибо "каждый невроз представляет собой моральную проблему", нередко обусловлен моральными конфликтами. Отсюда особый интерес Ф. к нравственной проблематике, к осмыслению этических и моральных аспектов бытия человека в мире. Рассматривая различные этические концепции, Ф. не разделяет ни т. зр. на человека как на изначально злое существо, от природы наделенное склонностью к агрессии, ни убеждения, что человеку свойственно "доброе начало". Он критически относится к экзистенциалистской трактовке ценностей, в к-рой моральные нормы и ценностные ориентации приобретают релятивистскую окраску. В противоположность концепции к социально-имманейтных" ценностей, в к-рой этические нормы, отождествляясь с социальными, служат поддержанию статус-кво капиталистического об-ва - "больного", антигуманного, ведущего к отчуждению человека, а также в противоположность теории "биологически-имманентных" ценностей, в к-рой нивелируется специфика собственно человеческого, а эгоизм и конкуренция воспринимаются как высшие ценности жизни, Ф. выдвигает концепцию "гуманистической" (или "биофилийной") этики. Ф. считает, что человек обладает одновременно двумя потенциями: первичной, называемой биофилией (любовь к жизни), и вторичной, называемой некрофилией (любовь к смерти). Последняя - психопатологический феномен. Для Ф. осн. альтернатива этики - выбор между биофилией и некрофилией. В условиях капитализма преобладает некро-филийная ориентация с присущими ей чертами радикального гедонизма, неограниченного эгоизма и насилия, следствием чего является утрата человеком смысла своего бытия. Для обретения подлинности человеку необходима "гуманистическая" этика, ценностями к-рой являются не отрицание личности, а утверждение ее во всех проявлениях жизни, ориентация не на то, чтобы иметь больше вещей, а на то, чтобы быть человеком, на завоевание "свободы от", а достижение "свободы для", не антагонизм между индивидами, а солидарность людей, основанная на всеобщей любви. Развитие "гуманистической" этики предполагает Ф, не коренное преобразование; капиталистических общественных отношений, а индивидуальное "самопрозрение", достигаемое с помощью методов "гуманистического психоанализа", что не выхода за рамки абстрактно-гуманиститастой утопии по оздоровлению об-ва посредством морально-этического совершенствования отдельного и человека. Утопия Ф. включает к себя нравственные установки христианской религии е ее акцентой на любви к ближнему и ценностные ориентации дзэн-буддизма, в центре внимания к-рого находкпй "просветление" индивида, доставление им своей внутренней cущности. Т. обр. "гуманистическая" з-ка Ф. оказывается не чем иным как, используем его собствег выражение, "гуманистической личностью без вветитуционизированной религии". Эти воззрения Ф. изложены в работах "Бегство от свободы" (1941), "Человек для себя. Исследование психологии этики" (1947), "Искусство любви" (1956), "Сердце человека" (1964), "Революция надежды" (1968), "Анатомия человеческой деструктнвности", "Иметь или быть?" (1976).