Веб-бібліотека - головна сторінка


Горгашич В. О. Морфологія української мови:

Поняття про граматику. Граматичне значення. Граматична форма. Граматична категорія. Об'єкт і предмет морфології. Частини мови і принципи їх класифікації. Система частин мови за В. Виноградовим. Проблема поділу слів на частини мови в сучасному мовознавстві. Самостійні частини мови. Іменник. Загальна характеристика іменника як частини мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Іменники конкретні і абстрактні. Іменники загальні і власні. Іменники предметні і речовинні. Іменники збірні і одиничні. Морфологічні ознаки іменника. Категорія істот і неістот. Категорія роду іменника. Засоби вираження категорії роду. Граматичний і семантико-граматичний рід іменників. Класифікація іменників за родами. Рід абревіатур...

Шепітько В. Ю. Психологія судової діяльності: Вступ до психології судової діяльності. Поняття психології судової діяльності та її закономірності. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток наукових основ психології судової діяльності. Методи психології та можливості їх застосування у правозастосовчій практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Психологія особистості в судовій діяльності. Поняття про особистість. Структура психічних властивостей та їх характеристика. Емоції і почуття. Психічні стани. Психологія судді. Поняття професіографії та професіограми. Професійна деформація та шляхи її усунення. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка...

ФРИЗ (FRIES) Якоб Фридрих

(род. 23 авг. 1773, Барби, на Эльбе - ум. 10 авг. 1843, Йена) - нем. философ, профессор (1816-1817, 1824-1843); с 1818 по 1829 был лишен профессуры за участие в студенческом движении. Фриз основывал свою позитивистскую философию на учениях Канта, Якоби, Шлейермахера и на психологии Эрнста Платнера (1744 - 1818). Осн. положения философии Фриза следующие: 1) чувственный мир с его естественными законами - только явление; 2) в основе явлений лежит бытие вещей в себе; 3) чувственный мир есть явление вещей в себе. Первое положение содержит принцип знания, второе - принцип веры, третье - принцип предчувствия. Фриз рассматривает мир в духе точных естественных наук как организм, построенный согласно механическим и математическим законам; так же он рассматривает и историю человека. В центр своей моральной философии он ставит понятие личного достоинства отдельного человека, обязанность служить развитию нравственно-религиозной силы народов. Фриз был также одним из основоположников современной психиатрии. (О неофризовской школе см. Нельсон). Осн. произв.: "Neue Kritik der Vernunft", 3 Bde., 1807; "Wissen, Glaube, Anahnung", 1805; "Handbuch der praktischen Philosophie", 2 Bde., 18181832; "Handbuch der psychologischen Anthropologie", 2 Bde., 1820-1821.