Веб-бібліотека

Історія української літератури. XX століття / За ред. В. Г. Дончика:

Літературно-мистецьке життя. Художній процес. 60-ті - 90-ті роки. Поезія. Василь Мисик. Леонід Первомайський. Андрій Малишко. Дмитро Павличко. Ліна Костенко. Василь Симоненко. Микола Вінграновський. Іван Драч. Борис Олійник. Павло Мовчан. Борис Нечерда. Ірина Жиленко. Леонід Талалай. Володимир Забаштанський. Володимир Базилевський. Василь Голобородько. Василь Стус. Ігор Калинець. Іван Світличний. Василь Барка. Поезія діаспори ("нью-йоркська група" та інші). Емма Андієвська. Олег Зуєвський. Остап Тарнавський. ПРОЗА. Публіцистика. Олесь Гончар. Михайло Стельмах. Ірина Вільде. Григорій Тютюнник. Анатолій Дімаров. Павло Загребельний. Юрій Мушкетик. Іван Чендей. Василь Земляк...

Греченко В. А. та ін. Історія світової та української культури: Феномен культури. Історія світової культури. Культура первісного суспільства. Культура цивілізацій Стародавнього Сходу. Антична культура. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія, ісламський світ. Культура Відродження і Реформації. Культура Нового часу. Європейська культура XIX ст. Культура XX ст. Історія української культури. Культура на українських землях у найдавніші часи. Культура Київської Русі. Культура України у XIV - першій половині XVII ст. Розвиток культури у другій половині XVII - XVIII ст. Українське національно-культурне відродження (кінець XVIII- початок XX ст.). Новітня українська культура...
Жорняк Т.С. Вища освіта України і Болонський процес: Європейська освітня інтеграція. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Системи вищої освіти у країнах Європи та Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу. Європейська кредитно-трансферна система накопичення - ECTS. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської сис-теми перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України. Запровадження кредитно-модульної системи...
Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія: Предмет психології. Особливості та можливості, психології. Особливості психології. Можливості психології. Предмет психології. Здоровий глузд і наука. Предмет психології. Здоровий глузд. Життєві і наукові психологічні знання. Цілі психології. Критичне і творче мислення. Стан психології. Риси справжнього науковця. Основні напрями зарубіжної психології. Біхевіоризм. Психоаналіз. Гуманістична психологія. Гештальт психологія. Спілкування. Маніпулятивна і актуалізаторська моделі спілкування. Поняття, етапи і складність спілкування. Поняття та етапи спілкування. Складність спілкування. Структура спілкування. Комунікація як обмін інформацією. Інтеракція як взаємодія. Перцепція як сприйняття і розуміння людьми один одного...
Мальська М. П., Худо В. В. Туристичний бізнес: Історія розвитку туризму. Початковий етап. Становлення туристичного бізнесу. Туризм як галузь індустрії. Монополізація туристичної індустрії. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристичні ресурси. Туристично-рекреаційні ресурси. Історико-культурні рекреаційні ресурси. Природні рекреаційні ресурси. Туризм і екологія. Екотуризм. Туристичне районування світу. Туристичне районування України. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування...
Машина Н.І. Страхування для туристичних підприємств: Основи страхового бізнесу. Економічний зміст страхування. Поняття страхування. Основні поняття в страхуванні. Страховий ризик. Класифікація в страхуванні. Договірні відносини в страхуванні. Організація страхової справи в Україні. Державне регулювання страхової діяльності. Перехід страхового ринку України на міжнародні стандарти. Організаційні форми страховиків. Аквізиція страхової компанії. Системи страхових відносин. Сучасний стан страхового ринку України. Основні показники. Частка страхування у ВВП. Розвиток окремих видів страхування. Популярність страхування в Україні. Страхування як елемент ризик-менеджменту в туристичній діяльності. Характеристика ризиків у туристичній діяльності...
Білорус О. Г. Глобальна перспектива і сталий розвиток: Глобальний маркетинг сталого розвитку. Економічні, соціальні і цивілізаційні межі глобалізації і сталий розвиток у XXI столітті. Теоретичні і політичні аспекти сталого розвитку. Можливості і виклики глобалізації у сфері сталого розвитку. Концептуальна сутність сталого розвитку. Принципи сталого розвитку. Регіональні аспекти сталого розвитку. Маркетингові виміри і оцінки процесу глобалізації сталого розвитку. Деякі підсумки і маркетинговий прогноз перспектив сталого розвитку. Стратегії сталого розвитку: маркетингова оцінка світового досвіду. Національні стратегії сталого розвитку: аналіз основних підходів. Етапи маркетингу і планування сталого розвитку. Учасники процесу стратегічного маркетингу і планування...
М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Система понять і категорій психології. Психологія як наука. Становлення психології. Етапи історичного поступу психології. Міфологічний етап. Філософський етап. Науковий етап. Формування засад наукової психології. Напрямки психології у XX ст. Психологія у пошуках свого предмета. Психологія як система знань. Психологія серед інших наук. Методологічні принципи психології. Методи психологічного дослідження. Основна проблема психології. Мозок і психіка. Буття і свідомість. Людина і світ. Розвиток психіки. Психіка у філогенезі та історіогенезі. Типи і форми поведінки організмів. Стадії розвитку психіки. Виникнення первісної свідомості. Онтогенез психіки. Психічний розвиток на рівні організму. Психічний розвиток на рівні індивіда...

ФРЕЙД (FREUD) Зигмунд (1856-1939)

- австр. психолог, невропатолог и психиатр, основоположник психоанализа; представления Ф. о бессознательном, о сублимации, одинамич. психич. структуре личности и мотивах человеч. поведения, значении детского эмоц. опыта в душевной жизни взрослого, постоянном психич. влечении к эросу и смерти нашли широкое распространение в совр. культуре.
Концепцию культуры Ф. разрабатывает в ряде работ, применяя психоанализ в сфере социальных и культурных феноменов: "психоанализ" художников ("Галлюцинации и сны в "Градиве" Иенсена", 1907; "Одно детское воспоминание Леонардо да Винчи", 1910; "Достоевский и отцеубийство", 1928; статьи о Шекспире, Гёте, Э.Т.А. Гофмане и др.), исследования перво-
бытной культуры и религии, "психологии культуры" ("Тотем и табу", 1913), психологии масс и вождя ("Психология масс и анализ человеческого "Я", 1921), работы по философии культуры ("Неудовлетворенность культурой", 1930; "Почему война?", 1933).
Культура, по мнению Ф., требует ограничения агрессивных и либидозных влечений, вытеснения их в "подсознание", а фантазия призвана реализовать их энергию для "выполнения" трудно осуществимых желаний. Настоящее наслаждение от поэтич. произведения объясняется "освобождением от напряжения душевных сил", достигаемого "иллюзорным удовлетворением". В этом плане искусство выполняет функцию катарсиса и компенсации (ст. "Поэт и фантазия"). По Ф., художника отличает сила влечений, неудовлетворяемых полностью действительностью. Художник, как и невротик, погружается в мир фантазий, чтобы там найти "заменяющее удовлетворение". Однако, в отличие от невротика, отрывающего мир своих переживании от объективного мира, художник благодаря высокоразвитой способности к сублимации (реализации энергии влечений, преим. подсознат., в духовной деятельности; термин Ф.) и "символизации" (проникновению в сознание представления о "вытесненном" влечении в форме, допустимой сознанием) превращает неудовлетворенные желания в цели, достижимые на путях духовной деятельности. Художник освобождается от патогенной аффективной напряженности и осознает собств. эмоцион. конфликты, что делает его способным к самоисцелению и содействует сохранению здоровья его публики. Так, худож. культура выполняет своеобразную психотерапевтич. функцию, как бы помещаясь в пограничную сферу между неврозом и здоровьем.
Не создавая специально "психоаналитич." эстетики, Ф. исследовал важнейшие проблемы худож. деятельности, выясняя в первую очередь роль искусства в психич. жизни художника и зрителя. Подвергая "психоанализу" писателей и художников прошлого, Ф. рассматривает искусство только со стороны "его личного происхождения", как "выражение намерений и порывов художника", произведение представляется при этом продуктом переработки эмоцион. конфликтов, порождаемых детскими сексуальными переживаниями. Рассмотрение худож. произв. "по ту сторону" их специфич. качеств реализуется в двух направлениях: анализируются психич. структуры (в т.ч. подсознат. комплексы) в характере художника, являющиеся "мотивами" его творчества, и исследуются психол. основы худож. символики.
Психоанализ Ф. оказался близок зап. искусству 20 в. своим пафосом "неудовлетворенности культурой" вообще, своей попыткой дать более полный и динамичный, чем предлагаемый рационалистич. психологией 19 в., образ человека, интересом к скрытым мотивам повседневной жизни и к эмоционально-противоречивому опыту индивида. В большинстве случаев "влияние" Ф. на культуру связано с оформлением в его теории тех идей, к к-рым мн. исследователи и писатели приближались независимо от него.
Иногда интерес к фрейдистским идеям - простая дань моде; чаще такая тематика - продукт определ. духовного климата. Обычно такое заимствование содержания искусства из готовой теории обедняло творчество даже больших писателей.
Ряд писателей, хотя и пристально интересовался психоаналитич. идеями, использовал их с большой осторожностью, сохраняя независимость интеллектуальной и худож. позиции. Т. Манн, высоко оценивавший Ф. ("Фрейд и будущее", 1936), не придает сколько-нибудь самодовлеющего значения фрейдовским мотивам в трактовке характеров, хотя и пользуется элементами антропологии Ф., его учения о борьбе влечений к жизни и смерти ("Волшебная гора", "Иосиф и его братья"). Д.Г. Лоренс, по мнению нек-рых критиков один из самых фрейдистски настроенных писателей, создал свой роман "Сыновья и любовники" (1913) до знакомства с идеями Ф., а в своем эссе "Психоанализ и бессознательное" (1921) критикует Ф. и Юнга за рационалистич. подход к бессознательному. Против схематизма Ф. предостерегают такие, казалось бы, близкие к нему писатели, как А.Р. Ленорман и В. Набоков.
Представление Ф. о бессознательном повлияло на технику литературно-творч. процесса нек-рых направлений модернизма. "Автоматич. письмо" сюрреалистов (Сюрреализм) и поэтич. эксперименты Аполлинера, Арагона, Р. Крсвеля, Элюара связаны с фрейдовскими "свободными ассоциациями", способствующими "изживанию" скрытых и запретных влечений: но нельзя забывать, что сам Ф. не считал искусство "речевым потоком", и потому сюрреалисты фактически вырывают прием психотерапии из психоаналитич. контекста.
Соч.: Gesammelte Werke. Bd. 1-18. Fr./M., 1973-79; Избранное. М., 1989; Очерки по психологии сексуальности. М., 1989; Психология бессознательного. М., 1990; Введение в психоанализ: Лекции. М., 1991; Психоаналитич. этюды. Минск, 1991; Сновидения: Избр. лекции. М., 1991; Леонардо да Винчи. Л., 1991; По ту сторону принципа удовольствия. М., 1992; Психоанализ. Религия. Культура. М., 1992; Художник и фантазирование. М., 1995; Либидо. М., 1996; О психоанализе: Пять лекций. СПб., 1997: Психопатология обыденной жизни. СПб., 1997; Толкование сновидений. СПб., 1997.
Лит.: Виттельс Ф. Фрейд. Его личность, учение и школа. Л., 1925; Додельцев Р. Проблема искусства в мировоззрении 3. Фрейда // О совр. бурж. эстетике. |В. З], М., 1972; Лейбин В.М. Фрейд, психоанализ и совр. зап. философия. М., 1990; Цвейг С. Врачевание и психика: Месмер, Бекер-Эдди, Фрейд. М., 1992; Волошинов В.Н. Фрейдизм. М., 1993; Дадун Р. Фрейд. М., 1994; Зигмунд Фрейд, психоанализ и русская мысль. М., 1994; Jones Е. Sigmund Freud, Life and Work. V. 1-3. L., 1954-57; Sulloway F.J. Freud, Biologist of the Mind. N.Y., 1979; Clark R.W. Freud. The Man and the Cause. N.Y., 1980.
P. Ф. Додельцев


© 2009-2020  lib.ltd.ua