Веб-бібліотека - головна сторінка


Кислюк К. В., Кучер О. М. Релігієзнавство:

Релігія як духовний феномен людства. Сутність і складові частини релігії. Феномен релігійної свідомості. Основні теорії походження релігії. Функції релігії. Класифікація релігій. Релігієзнавство як галузь наукового знання. Предмет і структура релігієзнавства. Релігієзнавство та богослов'я (теологія). Філософія релігії. Соціологія релігії. Психологія релігії. Географія релігії. Історія релігії. Феноменологія релігії. Первісні форми релігії. Особливості первісних форм релігії. Фетишизм. Тотемізм. Анімізм. Племінні культи. Магія. Табу. Шаманізм. Етнічні і регіональні релігії. Особливості первісних форм релігії. Іудаїзм: історія, віровчення, культ. Зороастризм: звичаї і вірування. Індуїзм - релігія давньої і сучасної Індії...

Митне право України / За ред. О.Х. Юлдашева: Митна політика України. Поняття та основні складові митної політики. Принципи митного регулювання. Митна справа в Україні. Історія митної справи. Поняття митної справи. Законодавча реалізація митної справи в Україні. Митна статистика. Митне право та митне законодавство України. Поняття та предмет митного права України. Методи та принципи митного права. Система митного права України. Джерела митного права України. Поняття митно-правових відносин та їх структура. Загальна характеристика митного законодавства України. Правові підстави нарахування митних платежів та зборів. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності як елемент митно-тарифного регулювання...
Павелків Р.В. Загальна психологія: Загальні проблеми психології. Предмет та завдання загальної психології. Предмет загальної психології. Рефлекторний характер психіки. Завдання сучасної психології. Сучасна психологія та її місце в системі наук. Галузі психології. Методи психології. Загальна характеристика методів психологічного дослідження. Організаційні методи. Метод спостереження. Метод експерименту. Метод аналізу продуктів діяльності. Метод опитування. Тестування. Виникнення та розвиток психіки. Виникнення та розвиток психіки у нижчих тварин. Розвиток психіки у хребетних тварин. Особливості психічної діяльності вищих тварин. Відмінності психіки людини і тварин. Походження та розвиток свідомості людини...
Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України: Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...
Причепій Є. М. та ін. Філософія: Сутність філософії та її роль у суспільстві. Світогляд, його структура і функції. Типи світоглядів. Поняття "філософія". Предмет філософії. Соціальні умови формування в філософії. Духовні джерела філософії. Філософські проблеми та дисципліни. Специфіка філософського знання. Філософські методи. Функції філософії. Історичні типи філософії. Методологічні проблеми історії філософії. Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Методи історико-філософського аналізу. Західна та східна моделі (парадигми) філософії. Філософія в Давніх Індії, Китаї та Греції. Давньоіндійська філософія. Давня китайська філософія. Філософія Давньої Греції. Філософія Середньовіччя та Відродження. Філософія Середньовіччя...
Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки): Світ після Другої світової війни. Основні тенденції суспільного розвитку сучасності. Країни Центральної та Південно-Східної Європи в системі тоталітаризму. Країни Балтії. Республіка Білорусь. Болгарія. Велика Британія. Іспанія. Італія. Канада. Латинська Америка. Німеччина. Країни Північної Європи. Польща. Російська Федерація. Румунія. Сполучені Штати Америки. Угорщина. Франція. Чехословаччина. Чеська Республіка. Словацька Республіка. Югославія. Республіка Хорватія. Республіка Словенія. Республіка Македонія. Республіка Боснія та Герцеговина. Міжнародні відносини...
Семиченко В. А. Психологія спілкування: Функция общения в жизни человека. Структура и виды общения. Общение как психологический фактор развития человека. Взаимоотношения между людьми в процессах общения. Социальная перцепция. Качества, значимые для общения. Техника общения. Межличностные конфликты. Особенности психологического общения. Робота с методиками по изучению особенностей общения. Методики на выявление общительности как потребности в общении. Методики на выявление умения адаптироваться в изменяющихся ситуациях общения. Методики на выявление качеств, значимых для общения. Методики на выявление межличностных отношений. Выполнение упражнений на выявление и уяснение специфики общения. Выявление индивидуальных особенностей, значимых для общения...
Аболіна Т. Г. Етика: Предмет і завдання етики. Етика як філософська теорія моральності. Предмет етики й особливості етичних знань. Актуальні проблеми етики та їх значення для розв'язання загальнолюдських проблем. Основні етапи й напрями розвитку етики. Періодизація історії етики. Етична проблематика марксистської філософії. Основні лінії розвитку вітчизняної етичної думки. Типологізація етичної думки. Походження та історичний розвиток моралі. Значення філософсько-етичного дослідження процесу походження та розвитку моралі для духовно-морального самовизначення людини. Особливості морального життя в умовах первісно-родової общини. Історичне виділення моралі у сферу вільного вибору особистості між добром і злом...

ФРАНК Семен Людвигович

(16(28).01.1877, Москва - 10.12.1950, близ Лондона) - философ. Обучался на юридическом ф-те Московского ун-та; завершил образование в ун-тах Гейдельберга и Мюнхена, где изучал философию и социологию. Участвовал в сб. "Проблемы идеализма" (1902), "Вехи" (1909), "Из глубины" (1918), редактировал еженедельники "Полярная звезда" и "Свобода культуры" (1905-1906). С 1912 г. - приват-доцент Петербургского ун-та; был проф. Саратовского (1917-1921) и Московского (1921-1922) ун-тов. В 1922 г. выслан из Советской России; жил в Германии (1923-1937), во Франции (1937-1945) и Великобритании (с 1945). От "легального марксизма" эволюционировал к идеализму, затем к религиозному миропониманию в духе философии всеединства В. С. Соловьева. Испытал также значительное влияние Платона, Я. Бёме, Николая Кузанского; в поздний период творчества создал философскую систему, во многом созвучную онтологии и гносеологии Н. Гартмана, М. Хайдеггера и Н. О. Лосского. Определяющим для мировоззрения Ф. является стремление рационально выразить сверхрациональную сущность реальности, подвести под метафизику всеединства надежный логико-гносеологический фундамент. Цикл соч. Ф., посвященный проблемам гносеологии ("Предмет знания. Об основах и пределах отвлеченного знания", 1915; "Непостижимое. Онтологическое введение в философию религии". 1939; "С нами Бог. Три размышления", 1964), - одно из значительных достижений рус. философской мысли XX в. Гносеологическая позиция Ф. сводится к утверждению опытной данности и одновременно трансцендентности субъекту предмета познания, к установлению в наличной системе знания "доступного" и "недоступного" ("непостижимого"), существующих в неразрывной целостности, к определению границ "предметного" знания, выражаемого в суждениях и понятиях, и конструированию особого (по сравнению с предметным) типа знания - знания-переживания, знания-общения, знания-понимания, представляющего предмет в его целостности и значимости для человека и открывающего последнему доступ к глубинным сферам бытия (наиболее полно особенности этого типа знания описаны Ф. применительно к религиозному познанию). Соответственно в онтологии Ф. различает два осн. рода бытия (и промежуточный между ними слой идеальных сущностей, "чистых форм"): действительность (эмпирическую реальность), т. е. все то, что существует вне и независимо от сознания и постигается средствами "отвлеченного мышления", и реальность - внутренний мир человека, его сознание и самосознание. Вместе с тем реальность, по Ф., не есть некая замкнутая в себе, обособленная сфера внутренней жизни человека. Ей присущ момент трансцендирования, выхождения за пределы себя, проявляющийся в психической жизни как самосознание, в опыте общения - как "мы" и "ты", в нравственности - как совесть, в познании - как интуиция, в искусстве - как прекрасное и т. д. Сознавая себя, свое "я", человек открывает в своем внутреннем опыте некую абсолютную и первичную реальность - духовное, идеальное бытие и в конечном счете Бога как "последнюю глубину реальности". Обнаруживая глубинное родство с этой безусловной реальностью и абсолютной ценностью, человек преодолевает свою субъективность, конечность. Так, Ф. приходит к центральной для его антропологии и социальной философии идее Богочеловечества - утверждению неразрывной связи между Богом и человеком (см.: "Реальность и человек. Метафизика человеческого бытия", 1956). Человек укоренен в мире, а тайны мира заключены прежде всего в человеке; мир очеловечен, и его невозможно постигнуть вне человека. Бог в нас самих, Бог с нами, являясь нам в общении с ним. Эта сопряженность, соразмерность человеческого и божественного лежит и в основе социальной жизни, к-рая определяется прежде всего тем, что все люди есть "дети Божий". Ее важнейшие духовные основания - солидарность, любовь, служение. Общественная жизнь имеет своим конечным назначением осуществление природы человека во всей ее конкретности и полноте, т. е. обожение человека, возможно более полное воплощение в совместной жизни всей полноты ее божественной первоосновы ("Духовные основы общества", 1930). Характерная особенность идеи Богочеловечества, как понимает ее Ф., - сочетание оптимистического восприятия мира как гармонического всеединства, имеющего основой божественный абсолют, с трезвым осознанием несовершенства эмпирического бытия и потому трагизма положения личности, ограниченной в возможностях его радикального благоустройства. В игнорировании этой двойственности человеческого бытия Ф. видел главную слабость господствовавших в нач. XX в. в России идейно-политических течений: с одной стороны, либерализма (включая его радикальную форму - "социалистический экстремизм"), с др. - консерватизма, что стало одной из осн. причин духовного и политического кризиса, потрясшего Россию в 1917 г. Недостатком либерализма Ф. считал отсутствие твердой уверенности в абсолютной ценности права и государства, в недооценке исторически сложившихся нравственных и духовных устоев народной жизни, в заигрывании с разрушительной социалистической идеологией. Несостоятельность же консерватизма была обусловлена, по его мнению, тем, что, исторически ориентируясь на традиционный уклад жизни, он постепенно потерял связь с реальной народной жизнью, не уловил ее новых вопросов и потребностей, превратился в охранительство; он обесплодил себя своим фактическим неверием в живую силу духовного творчества и недоверием к ней. Свою социально-политическую доктрину Ф. называл "либеральным консерватизмом", усматривая ее суть в преодолении исторических слабостей рус. либерализма и консерватизма и синтезе их сильных сторон. Задача, считал он, состоит в том, чтобы показать, что свобода и социальное творчество индивида и народа не противостоят традициям и ценностям религиозной веры, но, напротив, взаимосвязаны и взаимообусловлены ("Крушение кумиров", 1924; "Из глубины", 1918; "Ересь утопизма", 1926; "По ту сторону "правого" и "левого", 1930). В этике Ф. развивал идеи этики долга ("Свет во тьме. Опыт христианской этики...", 1949). Значительное внимание Ф. уделял истории отечественной философии, рус. культуры ("Русское миросозерцание", 1925 - на нем. яз.; "Из истории русской философской мысли конца XIX - начала XX века. Антология", 1965; "П. Б. Струве", 1949, и др.).