Веб-бібліотека

Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку / За ред. Ф. М. Рудича:

Теорія політичної системи. Поняття політичної системи. Політична система і середовище. Політична система сучасної України. Тенденції становлення. Україна: політична стратегія. Складові стратегії. Засади. Загальноцивілізаційні тенденції суспільного розвитку. Від посттоталітаризму через авторитаризм до демократії. Формування владних структур. Влада і демократія. Демократія як збалансована система влади. Народовладдя в Україні: можливості і реальність. Ресурси сильної демократичної влади. Конституція і держава. Конституція: історія і принципи. Верховна Рада - парламент Української держави. Президентські інституції. Кабінет Міністрів - уряд України...

Давиденко Г.Й., Чайка О.М. Історія зарубіжної літератури XIX - початку XX століття: Естетика і поетика романтизму. Німецький романтизм Е.Т.А.Гофман. Г.Гейне. Англійський романтизм. Дж.Г.Байрон. П.Б.Шеллі. В.Скотт - засновник жанру історичного роману. Французький романтизм. В.Гюго. Жорж Санд - письменниця-феміністка. Американський романтизм В.Ірвінг. Ф.Купер. Н.Готорн. Детективна література. Е.По. А.Конан-Дойл. Польський романтизм. Адам Міцкевич. Критичний реалізм. Проспер Меріме. Французький реалістичний роман XIX ст. Ф. Стендаль. Творчість Оноре де Бальзака. Творчість Гюстава Флобера. Англійський реалістичний роман. Чарльз Діккенс. Художній світ В.Теккерея. Американська поезія трансценденталізму. У.Уїтмен. Ш.Бодлер - предтеча символізму...
Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень: Наука як система уявлень про світ (дійсність). Сутність науки. Етапи розвитку науки. Класифікація наук. Теоретична основа наукових досліджень. Структура наукової теорії. Функції наукової теорії. Класифікація наукових теорій. Економічна наука в системі гуманітарного знання. Методологія і методи наукових досліджень. Методологічна культура науки. Наукова парадигма. Методологія економічної науки. Методи наукових досліджень. Логіка наукового дослідження. Загальна схема наукового дослідження. Організація і планування наукового дослідження. Види навчально-дослідницьких робіт. Самостійна робота студента в системі навчального процесу. Сутність і структура самостійної роботи...
Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів: Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці. Охорона праці, як система заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності користувачів комп'ютерів. Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів. Особливості роботи користувачів комп'ютерів. Розлади здоров'я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп'ютером. Зоровий дискомфорт. Перенапруження скелетно-м'язової системи. Ураження шкіри. Розлади центральної нервової системи (ЦНС). Порушення репродуктивної функції. Вплив на інші системи організму. Принципи професійного відбору операторів ВДТ. Працездатність операторів ВДТ. Аналіз системи "людина-комп'ютер-середовище"...

ФРАНК Семен Людвигович (1877 - 1950)

- рус. философ. Обучался на юридическом факультете Московского ун-та; завершил образование в ун-тах Гейдельберга и Мюнхена, где изучал философию и социологию. Участвовал в сб. "Проблемы идеализма "1902), "Вехи (1909), "Из .глубины (1918), редактировал еженедельники "Полярная звезда и "Свобода культуры (1905 - 1906). С 1912 - приват-доцент Петербургского ун-та; был проф. Саратовского (1917 - 1921) и Московского (1921 - 1922) ун-тов. В 1922 выслан из Советской России; жил в Германии (1923 - 1937), во Франции (1937 - 1945) и Великобритании (с 1945). От "легального марксизма эволюционировал к идеализму, затем к религиозному миропониманию в духе философии всеединства Соловьева. Испытал также значительное влияние Платона, Бёме, Николая Кузанского; в поздний период творчества создал философскую систему, предвосхитившую мн. идеи "фундаментальной онтологии Хайдеггера. Определяющей для мировоззрения Ф. на протяжении всей его философской деятельности является интуиция бытия как сверхрационального всеединства, стремление рационально выразить сверхрациональную сущность реальности, подвести под метафизику всеединства надежный логико-гносеологический фундамент. Онтология, антропология, этика, социология, философия религии разрабатывались Ф., исходя из осуществленного им анализа природы знания. Гносеологическая позиция Ф. сводится к утверждению трансцендентности предмета познания, к установлению в наличной системе знания "доступного и "недоступного (непостижимого) и данности их обоих в неразрывной целостности, в установлении границ "предметного знания, выражаемого в суждениях и понятиях, и конституировании "живого знания , открывающего человеку доступ к глубинным сферам бытия. Соответственно в онтологии Ф. различает действительность, т. е. все то, что существует вне и независимо от сознания и постигается средствами "отвлеченного мышления , и реальность - внутренний мир человека, его сознание и самосознание. Вместе с тем реальность, по Ф., не есть некая замкнутая в себе, обособленная сфера внутренней жизни человека. Сознавая себя, свое "я , человек открывает в своем собственном внутреннем опыте некую абсолютную и первичную реальность - духовное, идеальное бытие и в конечном счете Бога как "последнюю глубину реальности . Человек в акте самопознания посредством трансцендирования не только приходит к Богу, но и сливается с ним, преодолевает свою субъективность, конечность. Так Ф. приходит к идее богочеловечности - утверждению неразрывной связи между Богом и человеком, к-рая является центральной для его антропологии и социальной философии. Духовная жизнь человека в гл. своей части, считает Ф., черпается из глубин реальности, "я оказывается лишь ее носителем, своеобразным фокусом, концентрирующим и преломляющим лучи, бросаемые в сферу природного бытия "глубинной богочеловеческой реальностью моей души . Из осн. идеи богочеловечества, как понимает ее Ф., вытекает характерное для его философии сочетание трезвого сознания несовершенства эмпирического бытия и потому трагизма положения личности в мире с оптимистическим восприятием мира как гармонического всеединства. Осн. соч.: "Предмет знания. Об основах и пределах отвлеченного знания (1915), "Крушение кумиров (1924), "Духовные основы общества. Введение в социальную философию (1930), "Непостижимое (1938), "Свет во тьме. Опыт христианской этики (1949), "Реальность и человек. Метафизика человеческого бытия (1956), "С нами Бог. Три размышления (1964).


© 2009-2020  lib.ltd.ua