Веб-бібліотека

Беззубко Л.В. та ін. Управління трудовими конфліктами:

Теоретичні основи вивчення конфліктів. Загальна характеристика конфлікту як явища. Конфлікт як об'єкт вивчення і управління. Основні типи конфліктів. Стадії трудових конфліктів. Основні причини трудових конфліктів. Вивчення проблем трудових конфліктів. Дослідження трудових конфліктів. Вивчення трудових конфліктів (на прикладі підприємств Донецької області). Методичні підходи до вивчення стану трудових конфліктів. Нормативно-правові і соціальні основи управління конфліктами. Характеристика існуючої в Україні системи соціального захисту. Вивчення проблем трудових конфліктів. Характеристика нормативно-правової бази вирішення трудових конфліктів. Стратегія управління конфліктами...

Токмань Г.Л. Методика викладання української літератури в старшій школі: Філософсько-освітні та психолого-педагогічні засади методики викладання української літератури в старшій школі. Методика викладання української літератури як педагогічно-літературознавча прикладна наукова дисципліна, її парадигматика і систематизовані курси (друга половина XX ст). Діалогічний та екзистенціальний аспекти психолого-педагогічних засад викладання української літератури в школі. Рівні спілкування та їх практичне застосування в шкільному викладанні літератури. Рання юність як етап літературного розвитку школярів. Діалогізм та проблемність як принципи сучасного прочитання української літератури в школі. Психологічно-літературознавче дослідження художнього тексту...
Бабарицька В. К., Малиновська О. Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг: Понятійно-термінологічні основи туроперейтинга. Подорожі і туризм. Визначення туризму. Поняття «внутрішній туризм». Критерії відокремлення понять «туризм» і «подорожі». Суб'єкти господарської взаємодії в туризмі. Визначення поняття «турист». Поняття «міжнародний (іноземний) турист». Поняття «внутрішній турист». Співвідношення понять «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «одноденний відвідувач». Класифікац і я видів та форм туризму. Туристичні потреби і мотиви туризму. Класифікаційні підходи в туризмі. Туристичний продукт. Специфіка змісту поняття «турпослуга». Відмінність понять «турпослуга» і «турпродукт». Поняття «турпакет». Структура туристичного продукту. Туроперейтинг...
Масляк П.О. Рекреаційна географія: Методологічні засади рекреаційної географії. Рекреаційна географія як наука. Об'єкт і предмет рекреаційної географії. Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками. Основні поняття рекреаційної географії. Теоретична база рекреаційної географії. Аксіоми. Теорії, які використовує рекреаційна географія. Закономірності та принципи рекреаційної географії. Районування в рекреаційній географії. Загальні засади районування. Рекреаційне районування. Рекреаційне районування світу та України. Територіальні рекреаційні системи. Системи і комплекси. Територіальні рекреаційні системи. Територіальні рекреаційні системи України і світу. Рекреаційні умови і ресурси. Поняття про географічні умови і ресурси...
Семків О. І. Політологія: Предмет і метод політології. Політика та її соціальність. Предмет політології. Методи і способи вивчення політики. Основні віхи історії політичної думки. Політична думка Стародавнього світу. Проблеми держави в країнах Стародавнього Сходу. Політичні доктрини античності. Платон і Арістотель. Римське право і політика. Становлення політичної науки нового часу. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Протиставлення політики богослов'ю. Н. Макіавеллі та макіавеллізм. Раціоналістичні концепції політики. Просвітництво. Ф. Бекон і Дж. Локк про державу та правові основи людського буття. Раціоналістичне трактування політики в працях французьких просвітників. Політично-правові вчення в Німеччині у XVIII- XIX ст...
Калінін Ю.А. Релігієзнавство: Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика. Матеріалістична концепція релігії. Марксистська релігієзнавча концепція. Об'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Суб'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Натуралістична концепція релігії. Соціологічна концепція релігії. Релігія як суспільне явище і складова частина духовної культури. Сутність і походження релігії. Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура. Функції релігії та її роль у житті суспільства. Релігії світу. Родоплемінні культи. Магія. Фетишизм. Анімізм. Тотемізм. Землеробські культи. Шаманізм. Ранні національні релігії. Релігія Стародавнього Єгипту...
Правик Ю.М. Маркетинг туризму: Особливості маркетингової діяльності туристичних компаній. Організація і технологія роботи туристичних фірм. Види туристичної діяльності. Туристичні послуги та їх правове забезпечення. Процес укладення туристичного договору. Розробка туристичного продукту. Формування туристичного продукту. Міжнародні принципи розрахунків у туристичному бізнесі. Канали збуту туристичних послуг. Маркетингові дослідження туристичної галузі. Загальна сутність маркетингових досліджень на підприємстві. Сутність і функції маркетингового дослідження у туристичній галузі. Доцільність проведення та нормативна база маркетингових досліджень. Стандарти якості маркетингових досліджень у маркетингу послуг...

Французское неогегельянство

Представители этого направления - Жан Валь (1888-1974), Александр Кожев (1902-1968), Жан Ипполит (1907-1968).
Специфической особенностью и немалой заслугой французских гегельянцев было, во-первых, то, что они сделали фокусом своего исследовательского интереса "Феноменологию духа" Гегеля, сложное, блестящее, во многом загадочное произведение. Во-вторых, в "феноменологии" внимание этих исследователей привлекли скорее не теоретико-познавательные, а именно экзистенциальные моменты. В-третьих, среди них особо акцентировалось "несчастное сознание". Главка о несчастном сознании из "Феноменологии духа" была охарактеризована Жаном Валем как "исток", "секрет" всей философии Гегеля.
Трагическое экзистенциальное мироощущение, которым была проникнута атмосфера европейской культуры в период между двумя мировыми войнами, Жан Валь пытался не только вычитать у Гегеля, но и связать с сутью и характером его диалектики. В гегелевских текстах французским гегельянцам удалось акцентировать действительно имеющиеся в них экзистенциальные моменты, на которые исследователи прежде почти не обращали внимания. Однако в целом была предложена не вполне свойственная самому Гегелю "трагизация" диалектики. Александр Кожев утверждал, что диалектика - во всяком случае запечатленная в "Феноменологии духа" - является "экзистенциальной диалектикой".
О Кожеве следует сказать особо. Он был выходцем из России. Свою фамилию Кожевников он изменил на французский лад. Кожев служил в министерстве торговли и считался философом-любителем. В 1934 г. он начал читать курс по философии Гегеля, который был посвящен детальной интерпретации текста "Феноменологии духа". Постоянный интерес слушателей привел к тому, что лекции вплоть до начала второй мировой войны читались ежегодно. В 1947 г. они были напечатаны в виде книги "Введение в чтение Гегеля".
Принципиальное различие между Валем и Кожёвым состояло в том, что первый особо подчеркнул религиозно-экзистенциальные мотивы в "Феноменологии духа" и других работах Гегеля, а второй усматривал в гегелевской философии пусть скрытый, но радикальный атеизм, произрастающий из "антропологической сущности" гегелевской философии. Само по себе размежевание "атеистического" экзистенциализма с религиозным было во французской философии 20- 60-х годов весьма важным пунктом дискурса.
Вместе с тем во французском экзистенциалистском гегелеведении есть общие для всех трех мыслителей черты.
1 Французские гегельянцы во многом способствовали укоренению экзистенциальных идей в духовной жизни Франции. "На службу" им была талантливо поставлена весьма оригинальная (пусть и неадекватная) трактовка текстов великого Гегеля.
2 Представители экзистенциалистского гегельянства откликнулись и на то, что во Франции 20-50-х годов весьма популярным был марксизм. Связка "Гегель - Маркс" стала одной из главных тем в работах Жана Ипполита - автора популярных в Европе сочинений "Генезис и структура "Феноменологии духа" Гегеля" (1946), "Исследования о Марксе и Гегеле" (1955). Жан Ипполит - профессор Сорбонны, а с 1955 г. - директор Высшей нормальной школы, один из влиятельнейших тогда философов Франции.
3 Заслуга французских гегельянцев - в дешифровке сложного и, на первый взгляд, абстрактного текста гегелевской "Феноменологии духа", в вычленении из него социально-исторического контекста, эмоционально-психологических переживаний автора и его современников. Так, Александр Кожев извлек из "Феноменологии духа" и развернуто представил целостную "философию революции". Ее Кожев направил на критику революции, революционных сознания и террора.
4 Французские экзистенциалисты ввели настоящую моду на осовременивание философии Гегеля, благодаря чему этот мыслитель стал своего рода партнером и собеседником при обсуждении - в студенческих аудиториях, в статьях и книгах - злободневных проблем бытия и культуры. Это было тем более важно, что влияние во Франции экзистенциалистского гегельянства пришлось на время фашизации Германии и других стран Европы, на время второй мировой войны и послевоенный период.
Имея в виду эти общие черты французского неогегельянства экзистенциального оттенка, нельзя забывать о различиях и острых спорах между его представителями. Так, концепция Ж. Ипполита (выраставшая в процессе его многолетней работы над французским переводом "Феноменологии духа", законченным перед войной, но опубликованным только в 1945 г.) была критической реакцией на кожевскую интерпретацию Гегеля. "От Ипполита, - отмечает В.Н. Кузнецов, - потребовалась известная смелость, чтобы после сенсационных лекций Кожева о гегелевской "Феноменологии духа" вновь взяться за интерпретацию этого произведения и прийти во многом к иным выводам... Прежде всего Ипполит возражает против сугубо "антропологической" И вместе с тем "атеистической" интерпретации гегелевского произвеедения. Он верно отмечает, что "в "Феноменологии духа" Гегель говорит не о человеке, а о самосознании, и современные интерпретаторы, которые прямо переводят этот термин как "человек", несколько искажают гегелевскую мысль". По сути дела Ипполит обращает внимание на затушеванный Кожёвым абсолютный идеализм Гегеля... Ипполит не согласен с теми, для кого в гегельянстве "Абсолют исчезает и остается, как говорят, лишь Гуманизм". Призывая принять в расчет логическое учение Гегеля, Ипполит замечает, что здесь гегелевский замысел определенно состоит в том, чтобы редуцировать антропологическое в пользу онто-логического".
Французское неогегельянство оказало большое влияние на философские дискуссии во Франции 20-60-х годов. В немалой степени картину дискурса определяло и феноменологическое движение, которое именно во Франции рано объединилось с экзистенциалистскими тенденциями.


© 2009-2020  lib.ltd.ua