Веб-бібліотека - головна сторінка


Бедь В.В. Юридична психологія, 2002:

Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загально-психологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...

Юридична психологія / За ред. Я. Ю. Кондратьєва: Теоретичні та методологічні засади юридичної психології. Поняття та основні категорії психології. Предмет, система та завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Рання історія юридичної психології. Розвиток юридичної психології у XX столітті. Психологічна характеристика юридичної діяльності. Психологічна структура юридичної діяльності. Психологічні особливості юридичної діяльності. Психологія особистості. Особистість та діяльність. Сутність та структура особистості. Психологія діяльності. Будова та різновиди діяльності. Психічні пізнавальні процеси особистості. Відчуття та сприймання. Пам'ять. Мислення та уява. Увага. Емоційно-вольова сфера особистості працівників правоохоронних органів...
Москаленко, Л. В. та ін. Масова комунікація: Концепції масової комунікації. Світовий інформаційний простір і демократичне суспільство. Проблеми становлення інформаційного суспільства. Ера інформації і гуманістична парадигма трансформації сучасного соціального знання. Соціологічні теорії розвитку мас медіа. Масова комунікація і суспільство. Соціальне функціонування журналістики. ЗМІ у соцієнтальних системах суспільства. Журналістика і духовність суспільства. ЗМІ і національна ідея. Результативність масово-інформаційної діяльності. Свобода преси: теорія і практика. Правові основи функціонування мас медіа. Законодавче поле діяльності українських мас медіа. Громадський контроль за діяльністю засобів масової комунікації. Самоконтроль у ЗМІ...
Ярошовець В.І. Історія філософії: Методологічна рефлексія історико-філософського процесу. Філософія та історія філософії: методологічні підходи до історико-філософської науки. Морально-гуманістичні параметри у світоглядному горизонті української філософії. Світоглядно-гуманістична парадигма у сучасній філософії (постмодерний вимір). Тенденції розвитку світової філософії. «Суміш реальностей» у філософському доробку Е. Дюркгейма. «Самотній голос людини» у філософії Г. Марселя. «Негативна діалектика» Т. Адорно. Структуралізм та постструктуралізм: К. Леві-Стросс та М. Фуко. Трансцендентальний емпіризм Ж. Дельоза. Реконструкція та деконструктивізм (Ж. Дерріда). Концепція метанаративів Ж.-Ф. Ліотара. Американський постмодернізм (Ф. Джеймісон). Італійський постмодернізм...
Басаков М. И. Кадровое делопроизводство: Система управления персоналом организации. Кадровая политика в современных условиях. Становление системы управления персоналом. Организационная структура службы управления персоналом. Методы управления персоналом. Трудовая мотивация - социальная основа управления персоналом. Функции и структура отдела управления персоналом. Кадровое обеспечение отдела управления персоналом. Делопроизводственное обеспечение системы управления персоналом. Классификация документации, используемой в управлении персоналом. Оформление организационно-кадровой документации. Устав организации. Правила внутреннего трудового распорядка. Штатное расписание. Оформление положений о структурных подразделениях (службах)...
Остапчук М.В., Рибак А.І. Система технологій (за видами діяльності): Промисловість України. Загальна характеристика промисловості. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів. Теоретичні засади технології. Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем. Кінетика технологічних процесів. Технологічні закономірності технології. Використання законів фундаментальних наук в технології. Принципи ресурсо- та енергозбереження в технології. Принцип інтенсифікації процесів...
Ушакова Н.Г., Помінова I.I. Соціально-економічні типи країн: Теоретичні основи типологізації та класифікації країн. Предмет курсу «Соціально-економічні типи країн», методика типології. Структуризація та типологізація економічних систем. Товарні економічні системи: еволюція, риси. Класифікації соціально-економічних систем. Національні (країнові) моделі економічного розвитку. Типологія моделей економічної трансформації. Практична реалізація моделей економічної трансформації. Азійські нові індустріальні країни (Індонезія, Таїланд, Південна Корея). Китайська модель реформування економіки. Еволюція «латиноамериканської моделі» трансформації економіки. Індійський шлях економічного реформування. Модель економічного зростання України...

ФОТОИСКУССТВО

(от греч phos - свет) - первое из т. наз. "технических" искусств, специфическая особенность к-рого - органическое взаимодействие в нем творческого и технологического процессов. Ф. сложилось на рубеже XIX - XX вв. в результате взаимодействия худож. мысли и прогресса фотографической науки и техники. Его возникновение было исторически под-готовленно развитием живописи, ориентировавшейся на зеркально точное изображение видимого мира и использовавшей для достижения этой цели открытия геометрической оптики (перспектива) и оптические приборы (камера-обскура). Предпосылкой Ф. можно считать также творческий опыт реалистической лит-ры XIX в., где высшим критерием художественности выступает верность жизненной правде. Изобретение в 20 - 30-х гг. XIX в: фотографии было воспринято большинством художников как итог начавшегося еще в эпоху Ренессанса процесса совершенствования техники изображения видимого мира. Первые творческие опыты в фотографии были связаны с ее использованием для решения изобразительных задач. Уже изобретатели фотографии французы Ж. Н. Ньепс и Л. Ж. М. Дагер, англичанин У. Ф. Г. Талбот создавали с ее помощью гелиограяюры и снимки, напоминающие живописные натюрморты и городские пейзажи. В 1839 г. появился специальный термин "фотогения" для обозначения особой выразительности снимка, достигаемой сочетанием изобразительной и фотографической техники, а фотографическое творчество определялось как "искусство фотогенического рисования" (Тал-бот). В 50-е гг. XIX в. развивается дагерротипный фотопортрет. Произв. первых фотопортретистов (Ф. Надара во Франции, Д. М. Камерона в Англии, С. Л. Левицкого в России) стали значительным худож. явлением и оказали заметное влияние на развитие живописи (импрессионизм) и лит-ры ("натуральная школа"). Эпоха "великих фотопортретистов" положила начало и развитию худож. фотографии, к-рая длительное время рассматривалась как единственное явление Ф. Ранняя худож. фотография получила название "пикториализма" (от англ. pictorial - живописный). Ее творческий метод определялся стремлением фотохудожников использовать технику как средство живописной стилизации фотоизображения. В качестве образцов принимались вначале произв. классической, затем импрессионистской, а в начале XX в. и модернистской живописи. Теоретики "пикториализма" (Г. П. Робинсон, А, Горслей-Гинтон в Англии, Н. Петров в России) рассматривали Ф. как область образного творчества. занимающую промежуточное место между живописью и графикой. Развитию таких представлений способствовала и использовавшаяся в то время технология ("мягкорисующая" оптика, "облагораживающие" способы печати, фотомонтаж и постановка). На рубеже XIX - XX вв. в творческой методологии Ф. происходят существенные изменения, обусловленные, с одной стороны, особенностями худож. процесса того времени, а с др. - новыми достижениями в области фотографической науки и техники. Уже не ориентируясь на подражание живописным образцам и принцип стилизации, фотохудожники стремились широко использовать выразительные возможности моментального фотоизображения. Новое течение в худож. фотографии (его представители: в России - М. П. Дмитриев, А. М. Родченко, в США - А. Стиглиц, во Франции - Э. Атже, А. Картье-Брессон) оказало решающее воздействие на формирование совр- Ф. В XX в. повсеместное распространение получают новые формы фотографической деятельности, связанные с печатью, др. видами массовой коммуникации (Искусство и массовая коммуникация) , промышленным дизайном (информацией но-репортаж-ная, документально-публицистическая фотографика). Моментальное фотографическое изображение, используемое в соар. творческой фотографии, с трудом поддается изобразительной стилизации и обретает худож. значение только в контексте фотографической культуры. Эта культура характеризуется своеобразным видением действительности, ориентирующимся на восприятие реальности как "расчлененного" во времени процесса, в ходе к-рого происходит непрерывное изменение форм и состояний предметов и событий. Она предполагает особый способ образного мышления, "неустойчивую", разомкнутую композицию, языковые формы, опирающиеся на выразительные возможности светописи, смену ракурса, плана, точки съемки. Соответственно такому видению и языку фотографические образы обладают особой "сожиз-ненностью", воспринимаются как "включенные" в реальное событие, как объективные свидетельства о жизни. По мере развития фотографической образности и оформления жанровой структуры различных видов Ф. (она различна в худож., документальной и прикладной фотографии) формируются и стилевые черты фотографической худож. культуры. В системе совр. иск-ва Ф. занимает видное место, обогащая эстетическую культуру новыми худож. ценностями, демократизируя эстетическое чувство. Неоспоримо значение Ф. в сближении худож. мысли и научно-технического прогресса, развитии памяти и исторического сознания. Влияние фотографической культуры можно обнаружить практически во всех областях худож. творчества.