Веб-бібліотека

Білявський Г. О. та ін. Основи загальної екології:

Теоретичні аспекти загальної екології. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища. Структура природного середовища. Природне середовище. Атмосфера. Літосфера. Гідросфера. Природні ресурси. Біосфера. Загальні властивості біосфери. Склад і функціонування біосфери. Проблема походження життя на Землі. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Ноосфера. «Біосфера-2». Кругообіг речовин та енергії в біосфері. Організми та середовище. Великий кругообіг речовин й енергії. Вплив антропогенного фактора на кругообіг. Природні ресурси Землі. Біологічні ресурси. Мінеральні й енергетичні ресурси. Кліматичні ресурси. Життєвий простір. Генетичний фонд. Структура сучасної екології. Предмет екології. Основні екологічні поняття...

Макогон Ю.В., Яценко А.Б. Митна справа: Митна справа як важлива складова зовнішньоекономічної політики України. Система методів державного регулювання зовнішньої торгівлі. Вплив митного регулювання на економіку країни. Алгоритм оцінки ефективності використання митно-тарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митна справа в Україні. Організація митної справи в Україні. Функції митної служби. Органи державного регулювання митною справою. Діяльність митних органів України на сучасному етапі. Контрольні питання:. Митний тариф як інструмент економічної політики держави. Зміст і функції митних тарифів. Структура Митного тарифу України. Види мита. Застосування ставок мита. Аналіз використання тарифних методів регулювання в Україні...

ФОРМАЛЬНОЕ И СОДЕРЖАТЕЛЬНОЕ

- понятия, употребляемые в философии, логике и методологии науки в следующих осн. значениях: 1) производных от категорий содержания и формы в их общефилософском понимании, когда к Ф. относят правила, операции, методы, ориентированные преимущественно на исследование формы (структуры) предмета или явления (математические, системно-структурные методы, функциональный метод кибернетики и т. д.), а все остальные правила, операции и методы рассматриваются как С.; 2) производных от понятий содержания и формы мышления; в этом случае Ф. наз. исследование познавательных и логических структур в относительной независимости, во-первых, от конкретного содержания мышления, во-вторых, от свойств и связей природных и социальных явлений как их объективной основы, а С. - исследование познавательных и логических форм в органической связи с исторически сформировавшейся совокупностью понятий, моделей, идеализации, абстракций, относящихся к предмету данной науки, и всеобщими сторонами и отношениями действительности, выражаемыми философскими категориями; 3) в совр. формальной логике и в основаниях математики под Ф. понимают синтаксические операции и методы, принимающие во внимание только вид и порядок символов языковых выражений, а под С. - семантические операции и методы, учитывающие их значение и смысл. Различие между Ф. и с. относительно и имеет смысл только с учетом характера вычленения формы и содержания в исследуемом явлении (с помощью идеализации, абстракций и т. п.): Ф. в одной системе исходных до-пушений и идеализации может выступать в качестве С. в др., и наоборот. Отношение Ф. к С. есть отношение одного содержания к др. (сравнительно неразвитого и абстрактного к более развитому и конкретному). Определяющую роль в познании играют С. методы и средства, абсолютизация Ф. компонентов исследования ведет к формализму.


© 2009-2020  lib.ltd.ua