Веб-бібліотека - головна сторінка


Москаленко, Л. В. та ін. Масова комунікація:

Концепції масової комунікації. Світовий інформаційний простір і демократичне суспільство. Проблеми становлення інформаційного суспільства. Ера інформації і гуманістична парадигма трансформації сучасного соціального знання. Соціологічні теорії розвитку мас медіа. Масова комунікація і суспільство. Соціальне функціонування журналістики. ЗМІ у соцієнтальних системах суспільства. Журналістика і духовність суспільства. ЗМІ і національна ідея. Результативність масово-інформаційної діяльності. Свобода преси: теорія і практика. Правові основи функціонування мас медіа. Законодавче поле діяльності українських мас медіа. Громадський контроль за діяльністю засобів масової комунікації. Самоконтроль у ЗМІ...

Аболіна Т. Г. Етика: Предмет і завдання етики. Етика як філософська теорія моральності. Предмет етики й особливості етичних знань. Актуальні проблеми етики та їх значення для розв'язання загальнолюдських проблем. Основні етапи й напрями розвитку етики. Періодизація історії етики. Етична проблематика марксистської філософії. Основні лінії розвитку вітчизняної етичної думки. Типологізація етичної думки. Походження та історичний розвиток моралі. Значення філософсько-етичного дослідження процесу походження та розвитку моралі для духовно-морального самовизначення людини. Особливості морального життя в умовах первісно-родової общини. Історичне виділення моралі у сферу вільного вибору особистості між добром і злом...
Павелків Р.В. Загальна психологія: Загальні проблеми психології. Предмет та завдання загальної психології. Предмет загальної психології. Рефлекторний характер психіки. Завдання сучасної психології. Сучасна психологія та її місце в системі наук. Галузі психології. Методи психології. Загальна характеристика методів психологічного дослідження. Організаційні методи. Метод спостереження. Метод експерименту. Метод аналізу продуктів діяльності. Метод опитування. Тестування. Виникнення та розвиток психіки. Виникнення та розвиток психіки у нижчих тварин. Розвиток психіки у хребетних тварин. Особливості психічної діяльності вищих тварин. Відмінності психіки людини і тварин. Походження та розвиток свідомості людини...
Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні: Мандрівництво в Україні як прообраз туризму (IX-XIX ст.). Україна очима іноземних мандрівників. Внесок українців у географічні дослідження земної кулі. Зародження готельної справи в Україні. Початок організованого туризму (кінець XIX - початок XX ст.). Виникнення в Україні перших туристських організацій. Рекреаційне освоєння Криму. Кримсько-Кавказький гірський клуб (1890 - 1915 рр.). Зародження туристсько-екскурсійної справи на західноукраїнських землях. Розвиток готельної справи в другій половині XIX - на початку XX ст. Розвиток туризму в Україні в міжвоєнний період (1918-1939 pp.). Створення централізованої системи управління туризмом. Туристсько-екскурсійна справа і краєзнавчий рух у Радянській Україні...

ФОРМАЛИЗМ

(лат. forma-наружный вид, внешнее очертание) - 1. Моральный - разновидность морального догматизма, проявляющаяся в способе выполнения нравственных требований: в чисто внешнем следовании заповедям и нормам, в формальном выполнении долга, когда человек не задумывается над социальным значением своих поступков, не осознает действительного смысла своей нравственной деятельности или не способен мотивировать ее с т. зр. потребностей об-ва и человека. При этом скрупулезное исполнение строго зафиксированных нравственных правил нередко сопровождается нарушением важнейших общих принципов морали -гуманизма, справедливости, уважения к людям. Для буржуазного об-ва типичен, напр., моральный пиетизм, когда за внешним соблюдением приличий скрываются несправедливость, бесчеловечность, неуважение к личности. Формальное отношение к морали приводит к снижению ответственности человека за его действия и поступки, умаляет значение сознательности и, убежденности в нравственности. Источником морального Ф. в классовом об-ве является догматизация требований нравственности, затушевывание их социального смысла (напр., "вечные" и якобы идущие от бога заповеди христианской морали). Теоретическое обоснование Ф. в морали мы находим в нек-рых этических концепциях. Суть их сводится к тому, что люди должны выполнять долг ради самого долга (деонтологиче-ский интуитивизм). При этом, как правило, игнорируется зависимость требований нравственности от конкретных условий, обосновывается необходимость безусловного подчинения абстрактным принципам или нормам без учета всех последствий действия, вообще оказывается предпочтение "букве закона" перед смыслом морального требования. В социалистическом об-ве формальное выполнение нравственных требований может явиться результатом недостаточной сознательности людей, отсутствия чувства личной ответственности, некритического отношения к привычным представлениям. 2. Этический - методологический принцип, лежащий в основе мн. домарксистских и нек-рых совр. буржуазных этических теорий, в к-рых формально-логические моменты исследования так или иначе превалируют над анализом содержания моральных проблем. Из теорий прошлого наиболее характерно в этом отношении кантианство. Кант пытался найти такой универсальный этический принцип, к-рый сохранял бы свою истинность везде и всегда, безотносительно к характеру исторической эпохи и содержанию конкретной ситуации, и из к-рого вместе с тем можно было бы вывести все конкретные нравственные требования. Такой принцип он увидел в категорическом императиве, к-рый, однако, на поверку оказывается совершенно бессодержательным именно в силу своей формальности. Такого рода Ф. находит проявление в нек-рых теориях совр. буржуазной этики (неопозитивист Р. М. Хеар). Однако для сторонников формалистического направления в совр. буржуазной этике (интуитивизма, неопозитивизма и др.) более характерен вообще отказ ставить и решать моральные проблемы и вопросы нормативной этики. Их интересуют почти исключительно проблемы логики морального языка, грамматическая форма и семантика моральных суждений, возможность определения моральных терминов. Бесплодие и пагубное значение такого Ф. заключается в том, что он уводит этическую науку от участия в решении социальных и моральных проблем современности, лишает ее возможности служить идейным оружием в борьбе с капиталистическим об-вом и его пороками. Марксизм не отрицает значения логико-формальных вопросов в этике, однако считает их более частными по сравнению с мировоззренческими и социальными проблемами морали.