Веб-бібліотека

Лукашевич М. П. Соціологія праці:

Соціологія праці як наукова дисципліна. Що вивчає соціологія праці. Використання соціології праці в діяльності менеджера. Виникнення і розвиток соціології праці. Донауковий етап зародження соціології праці. Початок наукового етапу розвитку соціології праці. Виникнення соціології праці. Сучасний етап розвитку соціології праці. Соціологія праці в Росії. Становлення і розвиток соціології праці в Україні. Соціальна сутність праці. Зміст і соціальні функції праці. Неоднорідність праці як основа соціальної диференціації працівників. Ринок праці в соціологічному вимірі. Ринок праці: соціальний контекст. Особливості соціально-трудових відносин при переході до ринку. Зайнятість і безробіття...

Ярошевська В.М., Чабан В.Й. Охорона праці в галузі: Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування. Система управління охороною праці в галузі. Загальні вимоги до побудови СУОПГ. Функції та структура СУОПГ. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці. Організація робіт з охорони праці. Планування заходів з охорони праці. Система навчання нормам і правилам охорони праці. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами. Система забезпечення безпечних умов праці. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці. Роль соціально-психологічних чинників у СУОПГ. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі. Стан умов праці в галузі. Чинники, що формують умови праці...
Беззубко Л.В. та ін. Управління трудовими конфліктами: Теоретичні основи вивчення конфліктів. Загальна характеристика конфлікту як явища. Конфлікт як об'єкт вивчення і управління. Основні типи конфліктів. Стадії трудових конфліктів. Основні причини трудових конфліктів. Вивчення проблем трудових конфліктів. Дослідження трудових конфліктів. Вивчення трудових конфліктів (на прикладі підприємств Донецької області). Методичні підходи до вивчення стану трудових конфліктів. Нормативно-правові і соціальні основи управління конфліктами. Характеристика існуючої в Україні системи соціального захисту. Вивчення проблем трудових конфліктів. Характеристика нормативно-правової бази вирішення трудових конфліктів. Стратегія управління конфліктами...
Фіцула М.М. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і основні категорії педагогіки. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки. Напрями, течії зарубіжної педагогіки. Логіка і методика педагогічних досліджень. Наукові дослідження - шлях до розв'язання проблем педагогіки. Методологія педагогіки. Методи науково-педагогічного дослідження. Етапи педагогічного дослідження. Розвиток, виховання і формування особистості. Процес розвитку і формування особистості. Спадковість і розвиток. Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Розвиток і виховання. Діяльність як чинник розвитку особистості. Зарубіжні теорії розвитку особистості...

ФОРМА ПРЕВРАЩЕННАЯ

- понятие, введенное Марксом для характеристики особенностей взаимосвязи содержания и формы в развитии и функционировании сложных системных объектов. Своеобразие взаимодействия Ф. п. с содержанием в отличие от классического отношения формы к содержанию, где содержание представляет ведущую, определяющую сторону, а форма - более или менее адекватное его выражение, состоит в том, что здесь происходит своеобразная инверсия, трансформация зависимого отношения в независимое, исторически первичного в производное, а производного в главенствующее, в результате к-рой форма приобретает самостоятельное, независимое от содержания существование, становится выражением иного содержания, нежели то, к-рое и исторически, и по существу является ее основанием, ее действительным содержанием. Таков, напр., капитал в системе буржуазной экономики, обнаруживающий "способность к самовозрастанию безотносительно к человеческой трудовой деятельности, продуктом и формой существования к-рой он является. Механизм отделения формы от содержания, а в иных случаях и противопоставления формы содержанию коренится в особенностях становления, функционирования и развития сложных системных объектов. Обособление формы от содержания - побочный продукт взаимодействия элементов и подсистем, образующих системный объект, результат формирования присущей сложным системным объектам целостности, внутренней организованности, опосредствующей воздействия на него извне, столкновения взаимозависимостей и взаимодействий различного типа, а также "опускания в ходе исторического становления целостности ряда опосредствующих звеньев. Неадекватность формы проявления нек-рого существенного содержания самому этому содержанию обнаруживается, и объясняется на путях создания целостной теоретической картины происхождения, функционирования и развития данной целостности, напр. экономики, языка, познавательной деятельности. В то же время обособление Ф. п. от их реального содержания, их функционирование в об-ве и в сознании, в качестве относительно самостоятельных образований не есть простая иллюзия сознания. Поэтому Ф. п. даже и после того как раскрыта ее тайна и выработано адекватное научное понимание ее природы, не может быть просто отброшена. Она сохраняется в качестве необходимой (при известных условиях и предпосылках) формы проявления существенных отношений. Важная особенность диалектико-материалистического подхода к анализу "превращенных или "скрытых отношений состоит в том, что этот подход представляет собой органическое единство описания объекта как сложной системы элементов, находящихся в тесной взаимозависимости, с исследовательской методологией, ориентирующей на анализ процесса исторического становления сложного системного объекта. Ориентация только на анализ уже сложившейся системы с неизбежностью ведет к антиисторической трактовке Ф. п. и признанию их примата над содержанием. При таком подходе Ф. п. и в самом деле выступает только и исключительно в качестве обособившейся сущности, в качестве "готовых отношений . Последние приобретают прочность "естественных форм прежде, чем люди приступают к их анализу. Чтобы обнаружить подлинную природу Ф. п., необходимо "генетически вывести различные формы , раскрыть процесс "формообразования в его различных фазах (Маркс К., Энгельс Ф. Т. 26. Ч. III. С. 526).


© 2009-2020  lib.ltd.ua