Веб-бібліотека

Ярошевська В.М., Чабан В.Й. Охорона праці в галузі:

Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування. Система управління охороною праці в галузі. Загальні вимоги до побудови СУОПГ. Функції та структура СУОПГ. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці. Організація робіт з охорони праці. Планування заходів з охорони праці. Система навчання нормам і правилам охорони праці. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами. Система забезпечення безпечних умов праці. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці. Роль соціально-психологічних чинників у СУОПГ. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі. Стан умов праці в галузі. Чинники, що формують умови праці...

Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики: Сутність соціальної політики і основні напрямки її здійснення. Поняття, сутність і об'єкт соціальної політики. Мета і завдання соціальної політики. Умови реалізації соціальної політики. Суб'єкти соціальної політики. Людина як суб'єкт соціальної політики. Держава як суб'єкт соціальної політики. Політичні партії у структурі суб'єктів соціальної політики. Громадські організації як суб'єкти соціальної політики. Шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики. Принципи реалізації соціальної політики. Принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації соціальної політики. Принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції і цілеспрямованої діяльності у здійсненні соціальної політики...

ФИЗИОГНОМИКА

в науке древности и нек-рых позднейших эпох учение о необходимой связи между внеш. обликом человека (и любого животного) и его характером. Физиогномич. наблюдения фиксировались в культурах Др. Востока, получили в антич. эпоху систематизиров. вид, аналогичный структуре других науч. дисциплин того времени. С Ф. были связаны антич. теории о зависимости телесного и психич. склада индивида и народа от климатич. условий (Гиппократ), а также учение о темпераментах; к ней близки разработанная учениками Аристотеля типология "нравств. характеров" (Теофраст). Предпосылкой Ф. было характерное для античности представление, согласно к-рому каждый человек жёстко детерминирован в самопроявлениях своим прирождённым "нравом"; по изречению Гераклита, нрав человека есть его "демон", т. е. его судьба (ср. аналогичные высказывания Эпихарма, Демокрита, Платона).
Антич. традиция . оказала значит. влияние на ср.-век. культуру. Утверждение новых критериев научности в 17-18 вв. отбросило Ф. в область житейской эмпирии и художеств. интуиции. Попытка И. К. Лафатера ("Физиогномич. фрагменты...", "Physiognomische Fragmente...", Bd 1-4, 1775-78) вернуть . статус науки оказалась несостоятельной; не получили признания и аналогичные тенденции нек-рых эпигонов нем. романтизма (Р. Каснер; сюда же относятся графология и "характерология" Л. Клагеса).


© 2009-2020  lib.ltd.ua