Веб-бібліотека - головна сторінка


Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія:

Місце проблем особистості і спілкування в загальній парадигмі соціальної психології. Особистість і спілкування у процесі уточнення предмета соціальної психології. Особистість і спілкування в загальній структурі соціальної психології. Сфера особистості і спілкування в контексті функцій і поняттєвого апарату соціальної психології. Методологічна основа соціальної психології особистості і спілкування. Еволюція соціально-психологічних знань про особистість і спілкування: як це відбувалося. Основні джерела та передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання. Розвиток зарубіжної соціальної психології. Становлення вітчизняної соціально психології...

Вступ до соціальної роботи / За ред. Т. В. Семигіної: Соціальна робота як суспільне явище. Сутність соціальної роботи. Місце соціальної роботи в сучасному суспільстві. Сутність соціальної роботи як фахової діяльності. Соціальна робота як наука. Соціальна робота як навчальна дисципліна. Виникнення та еволюція соціальної роботи. Проблеми періодизації історії соціальної роботи. Передісторія виникнення соціальної роботи як фахової діяльності. Зародження фахової соціальної роботи. Еволюція методології фахової соціальної роботи. Історія фахової соціальної роботи в Україні. Соціальна робота у структурі соціально-гуманітарних наук. Філософія соціальної роботи. Філософія і соціальна робота. Філософське осмислення практики соціальної роботи...
Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика і основні її елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елементу. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи в Україні. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...
Колодний А. Історія релігії в Україні. Православ'я в Україні: Православна церква України в складі Московської патріархії і під управлінням Священного Синоду (1686-1917). Централізація православної церкви, перетворення її на складову частину російської державної структури. Втрата Київською митрополією колишнього авторитету і впливу. Становлення і розвиток православно-церковних структур на Лівобережній Україні та Слобожанщині. Особливості православної церкви в Запорізькій Січі. Характер релігійності запорізького козацтва. Церква після скасування Січі. Становище православної церкви "а Правобережній Україні, Поділлі та на Волині в умовах наступу католицизму. Православна церква після поділів Польщі. Православна церква і духовна культура в Україні XVIII ст...
Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Система освіти в Україні. Поняття системи освіти, її структура. Принципи освіти в Україні. Завдання закладів освіти. Управління системою освіти в Україні. Теорія навчання (дидактика). Дидактика, її категорії. Сутність і завдання дидактики. Категорії дидактики. Зв'язок дидактики з іншими науками. Актуальні завдання дидактики. Процес навчання. Сутність навчання, його методологічна основа. Рушійні сили навчального процесу. Функції навчання. Логіка навчального процесу. Структура процесу учення. Типи навчання. Модульне навчання. Мотиви навчання. Оптимізація процесу навчання...
Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Місце проблем особистості і спілкування в загальній парадигмі соціальної психології. Особистість і спілкування у процесі уточнення предмета соціальної психології. Особистість і спілкування в загальній структурі соціальної психології. Сфера особистості і спілкування в контексті функцій і поняттєвого апарату соціальної психології. Методологічна основа соціальної психології особистості і спілкування. Еволюція соціально-психологічних знань про особистість і спілкування: як це відбувалося. Основні джерела та передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання. Розвиток зарубіжної соціальної психології. Становлення вітчизняної соціально психології...
Семків О. І. Політологія: Предмет і метод політології. Політика та її соціальність. Предмет політології. Методи і способи вивчення політики. Основні віхи історії політичної думки. Політична думка Стародавнього світу. Проблеми держави в країнах Стародавнього Сходу. Політичні доктрини античності. Платон і Арістотель. Римське право і політика. Становлення політичної науки нового часу. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Протиставлення політики богослов'ю. Н. Макіавеллі та макіавеллізм. Раціоналістичні концепції політики. Просвітництво. Ф. Бекон і Дж. Локк про державу та правові основи людського буття. Раціоналістичне трактування політики в працях французьких просвітників. Політично-правові вчення в Німеччині у XVIII- XIX ст...
М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Система понять і категорій психології. Психологія як наука. Становлення психології. Етапи історичного поступу психології. Міфологічний етап. Філософський етап. Науковий етап. Формування засад наукової психології. Напрямки психології у XX ст. Психологія у пошуках свого предмета. Психологія як система знань. Психологія серед інших наук. Методологічні принципи психології. Методи психологічного дослідження. Основна проблема психології. Мозок і психіка. Буття і свідомість. Людина і світ. Розвиток психіки. Психіка у філогенезі та історіогенезі. Типи і форми поведінки організмів. Стадії розвитку психіки. Виникнення первісної свідомості. Онтогенез психіки. Психічний розвиток на рівні організму. Психічний розвиток на рівні індивіда...
Інформаційні системи: Основи інформаційних технологій. Основи організації автоматизованого опрацювання інформації. Мета впровадження та використання автоматизованих інформаційних систем і технологій. Інформація в управлінні економічними об'єктами. Дослідження системи управління. Класифікація АІС. Організація АІС. Основні принципи створення АІС. Життєвий цикл АІС. Автоматизовані інформаційні технології. Класифікація автоматизованих інформаційних технологій. Режими автоматизованого опрацювання інформації. Деякі найпоширеніші комп'ютерні інформаційні технології. Інформаційні мережні технології. Технологія "клієнт-сервер". Міжнародна комп'ютерна мережа Internet. Технології розподіленого оброблення та збереження інформації...
Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства: Предмет і завдання товарознавства. Споживна цінність товарів - предмет товарознавства. Зв'язок товарознавства з іншими науками. Споживні властивості товарів і показники, що їх визначають. Хімічний склад харчових продуктів. Неорганічні речовини харчових продуктів. Органічні речовини харчових продуктів. Речовини, що формують біологічну цінність харчових продуктів. Речовини, які формують органолептичні властивості харчових продуктів. Енергетична цінність харчових продуктів і раціональне харчування. Фізичні властивості товарів. Густина, шпаруватість. Структурно-механічні властивості. Оптичні властивості. Теплофізичні властивості. Сорбційні властивості. Якість товарів і методи оцінки якості...

Бухгалтерський облік у бюджетних установах / Л. Панкевич та ін:

Теоретичні основи бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Загальна характеристика бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Поняття обліку, його види та завдання. Користувачі облікової інформації. Основні принципи бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Облікові вимірники. Метод бухгалтерського обліку. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Бухгалтерський баланс, його зміст та призначення. Бухгалтерські рахунки. Поняття про бухгалтерські рахунки, їх будова. Рахунки синтетичного і аналітичного обліку. Подвійний запис, його суть та значення. План рахунків бухгалтерського обліку. Облікова політика бюджетної установи. Економічна характеристика та зміст кошторису...

ФИЛОСОФСКИЕ ЖУРНАЛЫ

Первыми Ф. ж. в России следует считать издания Козлова: "Философский трехмесячник" (Киев, 1885-1887. № 1-4) и "Свое слово" (Спб., 1888-1898. № 1-5). Первым "большим" Ф. ж. был журн. "Вопросы философии и психологии" (М 1889-1918. № 1-141/142). Как правило, выходило 5 книг в год. Журн. издавался при Московском психологическом обществе. С 1898 г. на обложке значилось: "При содействии С.-Петербургского философского общества", хотя это содействие было почти номинальным. Инициатором создания журн. был Грот, а издателем - А. А. Абрикосов, к-рый в 1893 г. передал его в собственность МПО. В программной статье "О задачах журнала" (1889. № 1) Грот, исходя из того, что мировоззрение рус. народа отлично от мировоззрений др. народов, ставил особые задачи перед рус. философией: "Философия спасения мира от зла, его нравственного совершенствования, не будет ли именно нашей особой философией? От самой красоты мы ждем "спасения", от истины - также". Ведущую роль в журн. играла группа философов, собиравшихся в "доме Лопатиных": Лопатин, В. С. Соловьев, С. Н. и Е. Н. Трубецкие, Грот. В 1889-1893 гг. редактором журн. был Грот; в 1894-1895 гг. - Грот и Лопатин; в 1896-1897 гг. - Лопатин и Преображенский; в 1898-1899 гг. - Преображенский; в 1900-1905 гг. - С. Н. Трубецкой и Лопатин; в 1905-1918 гг. -Лопатин. Отношения философов и психологов экспериментального направления в журн. были напряженными, о чем свидетельствует письмо С. Н. Трубецкого к Гроту 1897 г., в к-ром он считал отчеты о психологических экспериментах "обременительным балластом журнала", что совершенно меняет его характер, "заменяя его приложением, не имеющим ничего общего с философией и даже психологией". В дальнейшем журн. становился все более философским. В Киеве вышло несколько номеров журн. "Философские исследования, обозрения и проч." под ред. Челпанова (1904-1905, 5 вып.). Журн. издавался как "Труды Психологической семинарии при Ун-те Св. Владимира". В нем принимали участие Блонский, А. Э. Вайнштейн, Зеньковский, А. К. Шиманский, Шпет, А. М. Щербина. В Москве выходил критико-библиографический журн. "Критическое обозрение" (1905-1909) под ред. Е. Н. Орлова и Кистяковского. Журн. ставил себе целью обозрение новой литературы по философии, истории, юриспруденции, экономике, естествознанию. Инициатором издания был Гершензон. В нем публиковались мн. философы: С. А. Алексеев (Аскольдов), Бердяев, Блонский, Булгаков, Вышеславцев, И. А. Ильин, Новгородцев, Розанов, Франк, Шпег. Их статьи из реферативных перерастали в оригинальные. Этому журн. наследовал "Логос. Международный ежегодный журнал по философии культуры" (М,, 1910-1914; Прага, 1925). Его издание было организовано в 1910 г. "гейдельбергским философским содружеством" - группой молодых рус. и нем. философов: Гессена, Степуна, Н. Н. Бубнова (рус. редакция "Логоса") и Р. Кронера, Г. Мелиса (нем. редакция "Логоса"). В Москве журн. выпускало изд-во "Мусагет", а позже Т-во Н. О. Вольфа; в Тюбингене - издатель Зибек. В № 1 было объявлено участие В. И. Вернадского, И. М. Гревса, Ф. Ф. Зелинского, Кистяковского, A.  С. Лаппо-Данилевского, Н. О. Лосского, Радлова, П. Б. Струве, Франка. Позже к ним присоединились А. А. Чупров и А. И. Введенский, а Лосский и Франк вышли из журнала. В "Логосе" участвовали и иностранные философы: Г. Зиммель, Г. Риккерт, Р. Кронер, Г. Вёльфлин, B.  Виндельбанд, Н. Гартман, П. Наторп, Б. Кроче, Э. Бутру. Журн. следовал гл. обр. неокантианской традиции во всех ее проявлениях. Осн. его идеей была идея автономии философского знания, причем преобладающее место отводилось рассмотрению гносеологических проблем. "Логос" отмежевывался от философских течений, основанных на внефилософских началах (натурализм, психологизм, историзм, религиозная философия мистического и онтологического характера; сюда была зачислена и православная рус. философия). Отсюда и основания полемики его сторонников с "неославянофилами" изд-ва "Путь". Журн. пропагандировал прежде всего нем. философию и был поэтому прекращен в 1914 г. В последнее время имело место несколько попыток издания журн. с названием "Логос". Наиболее устойчивым и соответствующим старому "Логосу" является московский философско-литературный журн. "Логос" , издающийся с 1991 г. Отчасти к Ф. ж. можно отнести издававшийся "Мусагетом" журн. "Труды и дни" (М., 1912-1914, 1916, 8 тетрадей), редактором-издателем к-poгo был Э. К. Метнер. Под ред. Лосского и Радлова выходили непериодические тематические сб. "Новые идеи в философии" (Спб.: Изд-во "Образование", 1912-1914. № 1-17). Темы сб.: "Философия и ее проблемы", "Борьба за физическое мировоззрение", "Теория познания", "Что такое психология?", "Методы психологии", "Существует ли внешний мир? ", "Душа и тело", "Современные метафизики", "Этика", "Бессознательное", "Психология мышления". В "Предисловии" к № 1 редакторы писали: "Нами задуман ряд выпусков, в которых постепенно будут затронуты основные задачи философии и указаны различные их решения у современных философов". То же изд-во "Образование" под ред. Ковалевского и Де-Роберти выпускало сб. "Новые идеи в социологии" (1913-1914. № 1-4). Попыткой философски осмыслить революцию 1905 г. был журн. "Полярная звезда. Еженедельное общественно-политическое и культурно-философское издание" (Спб., 1905-1906. № 1-14), выходивший под ред. Струве. Его продолжил журн. "Свобода и культура" (Спб., 1906. № 1-8) под ред. Франка. С. Н. Трубецкой пытался издавать "еженедельную общественно-политическую газ. "Московская неделя" (М., 1905. № 1-3), к-рая была запрещена. Дело продолжили его братья Е. Н. и Г. Н. Трубецкие, издававшие "Московский еженедельник" (М., 1906-1910), посвященный осмыслению событий в послереволюционной России. Значительной была философская тематика в богословских журн., особенно в журн. "Богословский вестник" (изд. Московской духовной академии. Сергиев Посад, 1892-1918) и журн. "Вера и разум" (изд. Харьковской духовной семинарии. 1884 1917). Широко обсуждалась философская проблематика в ряде журн. "русского модернизма". Волынский в журн. "Се -верный вестник" в нач. 90-х гг. XIX в. начал "борьбу за идеализм". Журн.. "Мир искусства" (Спб., 1899-1904) предоставлял свои страницы 3. Н. Гиппиус, Мережковскому, Минскому, Розанову, Шестову. Журн. "Новый путь" (Спб., 1903-1904) печатал статьи Гиппиус, Мережковского, Иванова, А. В. Карташева, Минского, Розанова, Флоренского. В нем публиковались протоколы "Религиозно-философских собраний в Петербурге". Журн. "Вопросы жизни" (Спб., 1905) продолжил дело "Нового пути". Значительное внимание уделял философской проблематике журн. "Весы" (М.: Изд.-во "Скорпион", 1904-1909). Постоянно печатал философские статьи журн. "Русская мысль" (М., 1880-1918). Особенно интересной стала философская часть журн. (ее возглавил Франк), после того как редактором его стал с 1910 г. Струве, при к-ром авторами журн. являлись Бердяев, Булгаков, Е. Н. Трубецкой и др. Отдельно публиковали протоколы заседаний "Записки С.-Петербургского религиозно-философского общества" (1908-1916. Вып. 1, 2, 4, 6). После революции все богословские и Ф. ж. были закрыты. Были сделаны, однако, попытки издания немарксистских журн: "Мысль и слово. Философский ежегодник" под ред. Шпета (М., 1917. Кн. 1; 1918-1921. Кн. 2), "Мысль" (Пб., 1922. № 1-3), "Научные известия. Сб. второй. Философия. Литература. Искусство" (М., 1922). Вскоре стало возможно издание лишь марксистских журн. "Вестник Коммунистической академии" (М., 1922-1935), "Под знаменем марксизма" (М., 1922-1944), "Летописи марксизма" (М.; Л., 1926-1930), "Проблемы марксизма" (Л., 1928-1934) и др. Крупнейшим эмигрантским Ф. ж. был "Путь. Орган русской религиозной мысли" (Париж, 1925-1940. № 1-61). Он собрал все философские и богословские силы эмиграции. Его редактором был Бердяев при участии Вышеславцева и Г. Г. Кульмана. К философским можно отнести журн. "Новый Град" под ред. И. И. Бунакова, Степуна и Федотова (Париж, 1931-1939. № 1-14). Ц. А. Ильин был редактором-издателем журн. "Русский колокол" (Берлин, 1927-1930), целью к-рого считалось углубление рус. самосознания, столь актуальное для эмиграции. К условно философским можно отнести издания евразийцев: "У т в е ржд ение евразийцев" (София; Берлин; Париж; Прага, 1921-1931. 7 кн.); "Евразийская хроника" (Прага; Париж; Берлин, 1925-1937. 12 вып.); "Евразийские тетради" (Париж, 1934-1936. 6 вып.); "Евразиец" (Брюссель, 1929-1934. 25 вып.). Философские статьи постоянно помещали "Современные записки", "Вестник РСХД (РХД)", "Православная мысль", "Новый журнал", "Грани","Символ". На нем. языке в 1929-1931 гг. в Бонне выходил журн. "Der russische Gedanke" ("Русская мысль"), имевший подзаголовок: "Международный журнал русской философии, литературоведения и культуры". После войны в стране появились новые Ф. ж.: "Вопросы философии" (М., с 1947 г. по настоящее время) , "Философские науки" (М., с 1958 г. по настоящее время), "Вестник Московского университета. Серия Философия (М., с 1966 г. по настоящее время), реферативные журн. "Общественные науки в СССР". Серия 3. "Философия", "Общественные науки за рубежом". Серия 3. "Философия и социология" (с 1973г. по настоящее время). Ряд Ф. ж. стал издаваться в последнее время. Среди них более устойчивыми оказались "Ступени" (Спб., с 1990 г.), "Начала" (М., с 1991 г., специализирован по рус. религиозной философии), "Путь" (М., с 1992 г.).