Веб-бібліотека - головна сторінка


Палеха Ю. І. Етика ділових відносин:

Етика як сукупність знань про мораль та поведінку. Етика, етикеті мораль. Визначення понять «етика» та «етикет». Розвиток системи норм поведінки. Мораль та моральність. Роль звичок. Норми моралі. Діловий протокол. Протокол як форма ієрархічного порядку. Основні принципи ділового протоколу. Протокол у міжнародному спілкуванні. Підготовка програми перебування зарубіжної делегації. Економічна етика. Основи економічної етики. Зміни в економічних системах і стилях управління. Норми економічної етики. Вимоги до сучасного керівника. Етичні засади бізнесу. Стимулювання етичної поведінки. Загальні етичні установки. Етичні проблеми сучасного бізнесу. Соціальна відповідальність бізнесу. Постулати бізнес-етики...

Філософія / За ред. І.Ф. Надольного: Філософія буття і пізнання. Вступ до філософії та основні етапи її історичного розвитку. Філософія. Специфіка філософського осмислення дійсності. Світогляд як духовно-практичний феномен. Філософія, її предмет та функції. Роль філософії у житті суспільства. Історичний розвиток світової філософії. Філософія Стародавньої Індії. Філософія Стародавнього Китаю. Філософія стародавніх Греції і Риму. Середньовічна філософія. Філософія епохи Відродження. Філософія Нового часу. Проблема субстанції у філософії XVII ст. Філософія просвітництва XVIII ст. Німецька класична філософія. Марксистська філософія. Сучасна світова філософія. Некласична філософія кінця XIX - початку XX ст. Психоаналіз і неофрейдизм. Екзистенціальна філософія...
Пятницкая Н. А., Лазарев Б. Г. Организация обслуживания в предприятиях общественного питания: Характеристика торговой части предприятий общественного питания. Значение организации обслуживания в предприятиях общественного питания. Торговые помещения. Торговая мебель. Буфеты. Организация работы моечной столовой посуды и сервизной. Столовая посуда, приборы и столовое белье. Меню и прейскуранты. Общая характеристика меню и прейскуранта. Меню со свободным выбором блюд. Меню дневного рациона питания. Оформление меню и прейскуранта. Подготовка торговых помещений к обслуживанию посетителей. Уборка помещений. Расстановка торговой мебели. Получение и подготовка посуды, приборов и столового белья. Складывание полотняных салфеток. Подготовка специй, цветов...
Остапчук М.В., Рибак А.І. Система технологій (за видами діяльності): Промисловість України. Загальна характеристика промисловості. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів. Теоретичні засади технології. Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем. Кінетика технологічних процесів. Технологічні закономірності технології. Використання законів фундаментальних наук в технології. Принципи ресурсо- та енергозбереження в технології. Принцип інтенсифікації процесів...
Шульгіна Л.М. Маркетинг підприємств туристичного бізнесу: Теоретичні основи маркетингу підприємств туристичного бізнесу. Сутність маркетингу підприємств туристичного бізнесу та етапи його розвитку. Система маркетингу підприємства туристичного бізнесу в інформаційній економіці. Теоретичні засади мотивації споживачів туристичного продукту та їх поведінки. Технологія сегментації як методологічна основа впровадження маркетингу співпраці. Аналіз впливу маркетингового середовища на діяльність підприємств туристичного бізнесу. Вплив мегачинників на маркетинг підприємств туристичного бізнесу України. Дослідження впливу найважливіших макрочинників на розвиток українського туристичного ринку. Структура та динаміка мікросередовища функціонування підприємств туристичного бізнесу...
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / За ред. В.В. Ковалевського: Розміщення продуктивних сил як наука. Предмет, методологія та завдання курсу. Закономірності й принципи розміщення продуктивних сил. Форми розміщення й територіальної організації продуктивних сил. Систематизація основних термінів і визначень. Поняття про територіальний поділ праці. Вплив територіального поділу праці на структуру господарства. Сучасна концепція енерговиробничих циклів. Територіально-виробничі й портово-промислові комплекси, науково-технологічні зони. Основи економічного районування. Передумови розміщення продуктивних сил. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно-ресурсний потенціал...
Єлісовенко Ю.П. Ораторське мистецтво: Історичні основи ораторського мистецтва:. Два погляди на походження риторики. Реформи Солона та їх вплив на розвиток риторики. Розвиток риторики у Давній Греції в V ст. до н.е. Сицилійська школа судової риторики V-IV ст. до н.е. Ораторське мистецтво Сократа та його «мандрівна» школа. Теоретичні основи ораторського мистецтва:. Виховна роль ораторського мистецтва. Переконливість в ораторському мистецтві та умови її створення. Культура і техніка мовлення оратора. Практичне опанування мистецьких основ риторики. Логічні паузи в тексті і мовленні. Риторичні фігури в українському красномовстві. Методичні основи ораторського мистецтва:. Методика вибору теми та створення промови. Методика оволодіння фонаційним диханням...
Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні. Зв'язок психології вищої школи з іншими науками. Методологія і принципи психологічного дослідження. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження. Дослідницькі вміння. Етика дослідника. Загальна психологічна характеристика студентського віку. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості...
Гарелик М. А., Митина Л. А. Организация продажи продовольственных товаров: Построение и размещение розничной торговой сети. Торговое предприятие - основное звено розничной торговли. Виды розничной торговой сети. Типы торговых предприятий, специализация розничной торговой сети. Основные направления развития розничной торговой сети. Размещение розничной торговой сети в городах. Торгово-технологический процесс в магазине. Понятие и структура торгово-технологического процесса в магазине. Продажа товаров - основная операция торгово-технологического процесса в розничной торговле. Устройство и планировка розничных торговых предприятий. Основные требования к торговым зданиям и помещениям. Устройство и планировка помещений магазина, и нормативы его проектирования...
Мосіяшенко В.А. Українська етнопедагогіка: Загальні основи української етнопедагогіки. Поняття про педагогіку, народну педагогіку, етнопедагогіку. З історії розвитку української етнопедагогіки. Структура української етнопедагогіки. Основні принципи і засоби української етнопедагогіки. Педагогічні погляди народу на виховання підростаючого покоління. Мета, зміст та основні чинники виховання. Засоби та методи виховання. Принципи народного виховання. Самовиховання в житті людини. Етнопедагогіка - основа сучасної національної системи виховання. Виховний ідеал української народної педагогіки. Суть виховного ідеалу. Традиційний український ідеал людини. Тип досконалої людини в українській козацькій педагогіці. Виховний ідеал у творчості Г. Ващенка...

ФИЛОСОФСКАЯ КОМПАРАТИВИСТИКА

область историко-философских изысканий, предметом которой является сопоставление различных уровней иерархии (понятия, доктрины, системы) философского наследия Востока и Запада. Термин "comparative philosophy" был введен в 1899 индийским культурологом Б. Силом, но реальные сравнительно-философские штудии к этому времени насчитывали уже столетие. Типологически философской компаративистике предшествовали опыты в области сравнительного естествознания и языкознания (преимущественно в индоевропеистике). Некоторые историографы считают, что собственно философская компаративистика предваряется сравнительными изысканиями на европейском материале (статья Гегеля о философских системах Фихте и Шеллинга, книга Ж.-М. Дежерандо "Сравнительная история философских систем" и т. д.).
В нач. 19 в. обозначились три основные интенции в работе с восточно-западными параллелями. У. Джонс, "первооткрыватель" санскрита, считал возможным, видимо по аналогии со сравнительным языкознанием, поиски "праисточника" (в виде общей "индоевропейской мудрости") греческих и индийских философских систем. Ф. Шлегель, автор книги "О языке и мудрости браминов" (1808), видел перспективу в обнаружении периодических влияний индийских философем (типа учения о реинкарнациях) на европейскую мысль (начиная с Пифагора). А. Дюперрон, переводивший Упанишады с персидского на латынь, наметил возможности реконструкции чисто типологических сходств между основной индийской философемой (учение о всеединстве) и западными системами начиная с неоплатонизма и кончая современным ему немецким идеализмом. Первая линия оказалась малоперспекгивной ввиду очевидного различия между историей языков и историей идей. Вторая приобрела популярность, притом не только у полудилетантов типа А. Гладиша и Э. Рета, но и у профессиональных ориенталистов, без труда открывавших "восточные корни" (иранские, ближневосточные, индийские) эллинской философии в духе "теории миграции", без учета, разумеется, как автохтонных предпосылок греческой космологии и антропологии, так и степени доказуемости реальных философских контактов (предпринимались попытки и в обратном направлении, напр., в связи с "аристотелевскими" истоками индийской логики). Третье направление реализовалось в реконструкции метаисторических философских архетипов: оно восходит к Шопенгауэру, устанавливавшему преобразования его тезиса "Мир как мое представление" в Ведах, у Платона и у Канта, и кульминирует у Дойссена, создававшего из материалов индийской и западной мысли нечто вроде phuosophia perennis, суть коей в трактовке мира как явления, а "освобождения" - как открытия индивидом своей изначальной абсолютной сущности (речь идет о единой философской системе, намеченной в Упанишадах, у Парменида и Платона, научно обоснованной у Канта и окончательно истолкованной у Шопенгауэра). Помимо подобного "вчитывания" собственных "философских догматов" в наследие и Востока и Запада, предпринимались и объективные сопоставления философских систем (типа параллелизации санкхьи и систем новейшего пессимизма уДж. Дэвиса или веданты и спинозизма у Ф. Макса Мюллера).
Качественно новый этап философской компаративистики приходится на 1900 - 30-е гг., когда она становится авторефлективной - осознающей свои задачи и методы. У П. МассонУрселя в "Сравнительной философии" (1923) философская компаративистика вводится в общий контекст сравнительной культурологии: индийская, китайская и европейская философии соотносятся с генеральными цивилизационными процессами (типа тех, которые несколько позднее К. Ясперс связывал с "осевым временем"), а "сравнительные" психология, гносеология и метафизика призваны выявить характеристики общих "региональных ментальностей". Книга Б. Хайман "Индийская и западная философия: исследование контрастов" (1937) посвящена задаче продемонстрировать радикальные внутренние полярности индийского и европейского мышления, скрываемые поверхностными сходствами. Целой эпохой в философской компаративистике становится деятельность русского буддолога Щербатского, ставившего перед собой задачу прямо противоположную - прочтение буддийской философии через призму кантовского критицизма (он различал даже до-кантианские и кантианские слои в истории индийской мысли). Этой задаче была подчинена и другая - введение интерпретирующего перевода санскритских и тибетских памятников с целью помочь буддистам заговорить на современном европейском философском языке. В "Теории познания и логике по учению позднейших буддистов" (1903 - 09) Щербатской выявил различие между аристотелевской формальной и индийской "гносеологической" логиками, а в "Буддийской логике" (1930 - 32) представил западные параллели всем разделам системы буддийского идеализма - концепции реальности, причинности, восприятия, суждения, универсалий, силлогизма, логических ошибок, теории номинализма - открыв и буддийскую категориальную систему (см. Панчавидхакалышяа).
С 1939 философская компаративистика получает институциональное оформление благодаря учреждению Ч. Муром восточно-западных философских конференций на Гавайях (с 1951 издается журнал "Philosophy East and \est"). 1950 - 70-е гг. отмечены расцветом компаративистского холизма: сопоставляются контрастные характеристики менталитетов Востока и Запада в целом (восточная философская религиозность, интуитивизм, духовный прагматизм, синтетизм противопоставляются западной секулярности, рационализму, сциентизму, аналитизму и т. п.), а также Индии и Европы, Китая и Европы, Индии и Китая, мусульманской и западной ментальности. 1970 - 80-е годы отмечены, напротив, "сплошными параллелизациями": организуются специальные конференции "Хайдеггер и Восток", "Витгенштейн и Восток", "Ницше и Восток" и т. п., печатаются монографии на темы "Шанкара и Брэдли", "Уайтхед и махаяна", "Кантовская и конфуцианская этика" (по анаксагоровскому принципу "все-во-всем"). С 1980-х гг. обнаруживается закономерное разочарование по поводу как "холизма", так и "серийных параллелизмов", склонность к более "миниатюрной" работе, ощущаются нотки скептицизма и ставятся вопросы о самом философской компаративистики.
Осмысление перспектив философской компаративистики видится в разграничении тех возможностей, которые она предоставляет историку философии и философу (эта дифференциация проводится еще недостаточно). В первой "позиции" задачи философской компаративистики - прежде всего в "компаративистике философских процессов": уточнении генезиса философского дискурса, а также стадиальных закономерностей (типа интеррегионалыюй схоластики); во второй - в значительно более активном обогащении философа-невостоковеда достижениями восточной рациональности. Лит.: Шохин В. К. Ф. И. Щербатской и его компаративистская философия. М., 1998; Masson OurselP. La philosophie comparee. P., 1923; Stcherbatsky Th. Buddhist Logic, vol. 1 - 2. Leningrad, 1930-32; Kwee Swan Liat Methods of Comparative Philosophy. Leiden, 1953; Nakamura И. Parallel Developments: A Comparative History of Ideas. Tokyo - N.Y, 1975: Halbfass W. Indien und Europa. Basel - Stuttg., 1981; Interpreting Across Boundaries. New Essays in Comparative Philosophy, ed. by G. J. Laison and E. Deutsch. Princeton, 1988.
В. К. Шохин