Веб-бібліотека

Основы научных исследований / Под ред. А.А. Лудченко:

Наука и научное исследование. Наука. Научное исследование. Научно-техническая информация. Формулирование темы научного исследования. Формулирование цели и задач исследования. Методология теоретических исследований. Методология экспериментальных исследований. Анализ теоретико-экспериментальных исследований и формулирование выводов и предложений. Внедрение и эффективность научных исследований. Внедрение научных исследований. Эффективность научных исследований. Общие требования и правила оформления научно-исследовательской работы. Общие требования к научно-исследовательской работе. Правила оформления научно-исследовательской работы. Рецензирование научно-исследовательских работ. Доклад о работе...

Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика і основні її елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елементу. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи в Україні. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...
Карпіловська С.Я. та ін. Основи професіографії: Теоретичні основи професіографії. Професіографія та її місце в системі професійної орієнтації населення. Класифікація професій. Методичні основи професіографії. Методи професіографії. Опитувальні листи для виявлення професійно важливих якостей спеціалістів. Професії типу "людина - людина". Загальна характеристика типу професій. Професіограма контролеракасира. Професіограма медсестри широкого профілю. Професіограма вихователя дитячого садка. Професії типу "людина - техніка". Загальна характеристика типу професій. Професіограма наладчика. Професіограма водія (на матеріалі дослідження праці водія міського транспорту). Професіограма токаря...
Партико Т. Б. Загальна психологія: Вступ до загальної психології. Психологія як наука. Історичний розвиток психології. Психологія в системі сучасних наук. Об'єкт та предмет психології. Галузі психології. Практичне значення психології. Методи психології. Методи пояснення психіки людини. Методи розуміння психіки людини. Методи впливу на психіку людини. Природа та сутність психіки людини. Умови та чинники формування психіки людини. Матеріальні основи та фізіологічні механізми психіки. Головні властивості та функції психіки людини. Сфери прояву психіки людини. Свідома сфера. Несвідома сфера. Персонологія. Психологія особистості. Поняття про індивід, індивідуальність, особистість. Теоретичні напрями персонології. Психоаналітична теорія особистості...
Бойко О.Д. Історія України: Ще одне прочитання історії. первісне суспільство і перші державні утворення на території України. Початок формування людської цивілізації на території України. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор'я. Східні слов'яни у VI-XI ст. Київська русь. Походження Давньоруської держави. Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX - кінець X ст.). Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець X - середина ХІ ст.). Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI - середина XIII ст.). Монгольська навала та встановлення золотоординського іга. Політичний устрій. Соціально-економічний розвиток. Етнічний розвиток. Схрещення Русі. Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі...
Давиденко Г.Й. Історія зарубіжної літератури XX століття: Французька література. Екзистенціалізм у французькій літературі. Ж. П. Сартр, А. Камю. Модерністська проза початку XX століття. Розвиток німецької драматургії. Б. Брехт. Тема війни у німецькій літературі XX століття. Е. М. Ремарк, Г. Белль. Філософське підґрунтя творчості Томаса Манна. Австрійська література XX століття. Р.-М. Рільке, П. Целан, Ф.Кафка. Англійська література. Новітня англійська література. Т. Еліот, У. Голдінг. Норвезька література. Г. Ібсен, К. Гамсун. Американська література. Джек Лондон. Ернест Міллер Хемінгуей. Особливості розвитку літератури США. Г. Лонгфелло, О' Генрі, Т.Драйзер. Латиноамериканська література. Г. Марксе. Література Сходу. Японія. Китай. Роман - антиутопія XX ст...
Архіпов В. В. Організація обслуговування в закладах ресторанного господарства: Загальна характеристика процесу обслуговування. Послуги закладів ресторанного господарства та вимоги до них. Характеристика методів і форм обслуговування. Торгівельні приміщення. Види торгівельних приміщень, їх призначення та характеристика. Взаємозв'язок торгівельних залів, виробничих та підсобних приміщень. Сучасний інтер'єр торгівельного залу та вимоги до нього. Характеристика буфету при ресторані, приміщення для нарізання хліба та сервізної. Організація роботи мийної столового посуду. Устаткування залів. Сучасні вимоги до меблів. Столовий посуд та набори. Столова білизна. Класифікація, вимоги до посуду. Характеристика порцелянового, фаянсового та керамічного посуду...
Ушакова Н.Г., Помінова I.I. Соціально-економічні типи країн: Теоретичні основи типологізації та класифікації країн. Предмет курсу «Соціально-економічні типи країн», методика типології. Структуризація та типологізація економічних систем. Товарні економічні системи: еволюція, риси. Класифікації соціально-економічних систем. Національні (країнові) моделі економічного розвитку. Типологія моделей економічної трансформації. Практична реалізація моделей економічної трансформації. Азійські нові індустріальні країни (Індонезія, Таїланд, Південна Корея). Китайська модель реформування економіки. Еволюція «латиноамериканської моделі» трансформації економіки. Індійський шлях економічного реформування. Модель економічного зростання України...
Медведєв В. С. Кримінальна психологія: Кримінальна психологія у системі психології та правознавства. Предмет і пріоритетні завдання кримінальної психології. Зв'язок кримінальної психології з іншими науками. Історія розвитку кримінальної психології. Злочинність як кримінально-психологічне явище. Кримінально-психологічна характеристика злочинності. Психологічні особливості окремих видів злочинності. Психологічний механізм злочину. Кримінально-психологічні ознаки злочину. Мотив у психологічному механізмі злочину. Типові криміногенні мотиви. Особистість як суб'єкт злочину. Кримінально-психологічний портрет особистості. Акцентуація характеру та особистості. Типологія особистості як суб'єкта злочину. Психологічні портрети типів злочинної особи...
Бочелюк В. Й. Юридична психологія: Юридична психологія в системі психологічних знань. Психологія як наука. Предмет і завдання юридичної психології. Психологія в системі наук. Система юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Сутність методології та методів юридичної психології. Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології. Конкретні методи психолого-юридичних досліджень. Соціально-психологічні методи виправлення правопорушника. Психологічні особливості злочинних дій. Особистісна мотивація злочинних дій. Особливості групової мотивації злочинних дій. Психологія неповнолітніх правопорушників. Особистість неповнолітнього злочинця. Соціально-психологічні причини злочинної поведінки неповнолітніх...

ФИЛОСОФИЯ НАУКИ

- философская дисциплина, исследующая характеристики научно-познавательной деятельности; а также часть философских учений, разрабатываемая в той мере, в какой они так или иначе обращаются к феномену науки. В качестве особой дисциплины Ф.н. оформилась ко второй половине XX в., но как особое философское направление сложилась столетием раньше и была ориентирована на анализ прежде всего когнитивных (эпистемологических) характеристик науки. Следует различать, с одной стороны, философские течения и школы, представляющие Ф.н. как особое философское направление и являющиеся ее различными версиями, или этапами, - позитивизм, неопозитивизм, неорационализм, критический рационализм и т.п. и, с другой стороны, Ф.н. в рамках таких философских учений, как феноменология, экзистенциализм, неотомизм. В первом случае проблематика Ф.н. практически исчерпывает содержание философских концепций, во втором - рассуждения о науке встроены в более общие философские контексты. Иногда это обстоятельство позволяет выработать весьма оригинальные представления о тех или иных аспектах научно-познавательной деятельности. Однако в целом тематика Ф.н., ее концептуальный аппарат и стержневые проблемы определяются прежде всего в рамках Ф.н. как особого направления и лишь таким образом становятся объектом философского интереса со стороны самых различных школ и течений.
Как особое направление Ф.н. впервые была представлена в трудах У. Уэвелла, Дж.С. Милля, О. Конта, Г. Спенсера, Дж. Гершеля. В их работах достаточно отчетливо была выражена нормативно-критическая задача - привести научно-познавательную деятельность в соответствие с некоторым методологическим идеалом. Выдвижение такой задачи на передний план было связано с институциональной профессионализацией научной деятельности, становлением ее дисциплинарной структуры в XIX в. На этом этапе ее эволюции в центре внимания оказалась по преимуществу проблематика, связанная с исследованием психологических и индуктивно-логических процедур эмпирического познания. Содержание второго этапа в развитии Ф.н. (первые два десятилетия XX в.) определялось в основном осмыслением революционных процессов, происходивших в основаниях науки на рубеже веков (Мах,Планк, Пуанкаре, Дюэм, Кассирер, Эйнштейн и др.). Здесь главной сферой анализа стали содержательные основоположения науки. Следующий период (20-40-е годы), который можно определить как аналитический, определялся программой анализа языка науки, заложенной классическим неопозитивизмом (Венский кружок и Берлинская группа - Шлик, Карнап, Нейрат, Рейхенбах и др.). Свою задачу неопозитивистская Ф.н. видела в том, чтобы прояснить логическими методами отношение между эмпирическим и теоретическим уровнями знания, устранить из языка науки "псевдонаучные" утверждения и способствовать созданию унифицированной науки. В рамках позднего неопозитивизма (40-50-е годы) важна имманентная критика догм эмпиризма, тщательное изучение логики научного объяснения, исследование вопроса редукции теорий и построение реалистических моделей структуры научных теорий (Куайн, Гемпель, Нагель, У. Селларс и др.). К этому же этапу Ф.н. может быть отнесена и концепция логики научного исследования Поппера. Постпозитивистский этап в развитии Ф.н. связан с обращением к исторической динамике знания и резко возросшим интересом к социокультурным детерминантам познания. (Полани, Тулмин, Н. Хэнсон, Кун, Лакатос, Агасси, Фейерабенд и др.).
Многообразие подходов в рамках современной Ф.н. делает возможной их типологизацию, лишь прибегая к комплексным оценкам. Так, нормативистская ориентация в Ф.н. может быть представлена в двух вариантах. Первый, логицистский вариант предполагает перестройку научного мышления в соответствии с теми или иными логическими стандартами и критериями (логический эмпиризм) . Второй, историцистский вариант строится на анализе истории науки как системы нормативно значимых выводов из нее (Холтон). Предпринимаются попытки логико-методологической экспликации историческо-научного материала (семантическая модель научной теории Суппеса, Ф. Саппе, Бунге, фальсификационистские модели и методология исследователь ких программ Лакатоса, структуралистская концепция научных теорий Дж. Снида и Штегмюллера). Дескриптивистские тенденции получили развитие в вариантах Ф.н., максимально приближенных к исследованию тех или иных эпизодов истории науки (case studies).
В ходе эволюции Ф.н. сложилось несколько типичных представлений о природе и функциях Ф.н. Основные из них таковы: Ф.н. является формулировкой общей картины мира, которая совместима с важнейшими научными теориями и основана на них; Ф.н. есть выявление предпосылок научного мышления и тех оснований, которые определяют выбор ученым тех или иных проблем (подход, близкий к социологии науки); Ф.н. есть анализ и прояснение понятий и теорий науки (неопозитивизм); Ф.н. есть метанаучная методология, определяющая, чем научное мышление отличается от иных способов познания, какими методами должны пользоваться ученые в исследовании природы, каковы необходимые условия корректности научного объяснения и каков когнитивный статус научных законов и принципов, как развивается научное знание.
Стержневая проблематика Ф.н. также существенно менялась в процессе ее эволюции. В начале века в центре внимания Ф.н. находились (1) идея единства научного знания и связанная с ней задача построения целостной научной картины мира, анализ понятий детерминизма, причинности, соотношения динамических и статистических закономерностей, проблемы пространства и времени и т.п.; (2) структурные характеристики научного исследования - соотношение анализа и синтеза, индукции и дедукции, логики и интуиции, открытия и обоснования, теории и фактов. С 20-х годов в центр внимания вышла проблема демаркации - разделение науки и метафизики, математики и естествознания, социогуманитарного и естественнонаучного знания. Большую значимость приобретают проблемы эмпирического обоснования науки, вопрос о том, можно ли построить всю науку на фундаменте чисто эмпирического знания; значение теоретических терминов - анализ их сводимости к эмпирическим, их инструментального и онтологического смысла. Изучаются также процедуры верификации, дедуктивно-номологического объяснения, подтверждения, фальсификации.
Начиная с 60-х годов на передний план выходят новые проблемы. В рамках критики и отказа от фундаментализма, предполагающего принципиальную возможность редукции всей совокупности различных видов знания к неким далее неразложимым и достоверным элементам опыта, вводятся понятия: парадигма, научно-исследовательская программа, идеал естественного порядка, неявное знание, тематический контекст, предназначенные для принципиально иного типа решения проблемы оснований научного познания. Возрождается интерес к метафизической стороне науки. От проблем структуры научного знания анализ смещается к проблемам его роста, оспариваются кумулятивистские модели развития науки. Для объяснения природы научных революций вводится понятие несоизмеримости (см.: Несоизмеримости теорий тезис). Приобретает новое содержание понятие научной рациональности, на базе которого в Ф.н. формулируются критерии научности, методологические нормы научного исследования, критерии выбора и приемлемости теорий, осуществляются рациональные реконструкции развития знания. Возникает тенденция к историзации Ф.н., в связи с чем соотношение Ф.н. и истории науки выдвигается в число центральных проблем. Расширение предметного поля Ф.н. приводит к анализу мировоззренческих и социальных проблем науки: встает вопрос о соотношении науки и иных форм рациональности, о социальной детерминации научного знания.
На рубеже 70-80-х годов, когда основные постпозитивистские концепции Ф.н. были уже разработаны и обсуждены, наметился сдвиг проблематики Ф.н. в двух направлениях. Во-первых, представители этой дисциплины стали более внимательны к эпистемологическим основаниям выдвигаемых ими моделей, что привело к оживлению дискуссий о реализме и инструментализме, к более детальному обсуждению проблемы концептуальных каркасов и т.п. Но более заметный сдвиг связан с распространением наработанных в Ф.н. (в основном на материале естественных наук) концепций на анализ социальных и гуманитарных наук. В дополнение к достаточно традиционному философско-методологическому анализу исторической науки (как антиподу "наук о природе") стали активно развиваться методология экономической науки, философско-методологический анализ психологии, социологии, социальной антропологии и других наук о человеке.
И. Т. Касавин, Б. И. Пружинил
Структура и развитие науки. М., 1978; В поисках теории развития науки (Очерки западноевропейских и американских концепций XX века). М, 1982; Критика современных немарксистских концепций философии науки. М., 1987; B.C. Степан. Философская антропология и философия науки. М., 1992; Современная философия науки. Хрестоматия. М., 1996; Философия и методология науки. М., 1996.


© 2009-2020  lib.ltd.ua