Веб-бібліотека

Андрушенко В.П. Історія соціальної філософії: (Західноєвропейський контекст):

Загальна концепція історії західноєвропейської соціальної філософії: проблеми пошуку. Предмет соціальної філософії в його історії. Головне питання соціальної філософії в історичному розвитку. Проблема наукової інтерпретації історії соціально-філософського знання. Європоцентристська спрямованість гегелівської періодизації історії соціально-філософських вчень. Матеріалізм та ідеалізм в історії соціально-філософських вчень (К.Маркс, Ф. Енгельс). К. Поппер про дві лінії розвитку соціальної філософії в історії: пошук демократичного суспільства (Демокріт, Ж.Ж. Руссо, І.Кант) та шлях до тоталітаризму (Геракліт, Платон, Г.Гегель. К.Маркс). Головні етапи розвитку соціологічної думки...

Максименко С.Д. Загальна психологія: Вступ до психології. Предмет психології. Предмет психології та її завдання. Рефлекторна природа психіки. Психіка і свідомість. Основні галузі психологічних знань. Зв'язок психології з іншими науками. Основні напрями в сучасній психології. Методи психології. Основні вимоги до методів психології. Основні методи психології. Спостереження, експеримент. Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка. Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних явищ. Розвиток психіки і свідомості. Виникнення та розвиток психіки. Розвиток механізмів психічної діяльності. Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу...
Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Поняття й категорії стилістики. Офіційно-діловий стиль. Науковий стиль. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Норми сучасної української літературної мови. Лексичні засоби стилістики. Стилістична диференціація української лексики. Стилістичне використання багатозначності. Тропи. Стилістичні можливості омонімії. Паронімія як стилістичний засіб і як вада тексту. Використання синонімії в різних стилях мови. Стилістичне використання антонімів. Лексика іншомовного походження в стилістичному плані. Номінативні та стилістичні функції неологізмів. Застаріла лексика зі стилістичного погляду. Терміни в різних стилях мови. Мовні й стилістичні функції професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів...

ФИЛОСОФИЯ

- форма духовной Деятельности, пришедшая на смену мифопоэтическому мышлению, открывшая логику мышления, его понятийно-категориальную структуру. Возникла в середине I тысячелетия до н. э. в трех регионах мира: Элладе, Индии и Китае. Остальные культуры или осваивали ту или иную Ф., или продолжали жить в мифе и в пространстве здравого смысла. Европейская культура сформировалась на эллинской традиции логики, отличающейся от индийской и китайской. Возникновение Ф. произвело глубокие изменения в традиционной античной культуре: возникла система понятийно оформленного, выраженного в логических суждениях знания, что обеспечило быстрое логическое его усвоение; начался рост интеллектуальных возможностей человека, приведший к разрушению его принудительной связи с преданием, к-рое держится на непосредственной и безотчетной вере в святость всего своего - отеческих богов, отеческих укладов жизни, и не нуждается в Ф.; потрясая отеческое предание, Ф. впервые произвела раскол в греческой жизни на тех, кто охранял традиции (житель ойкумены), и тех, кто их разрушал (космополит, гражданин мира), что явилось прообразом борьбы идей; разрушив в процессе критики отеческих законов единую систему ценностей, первые философы стали утверждать открываемые разумом безусловные первоосновы жизни, одинаковые для всех племен и народов, для всего мироздания; такого рода первоосновы не могли быть найдены в чувственном мире, а потому Ф. породила идею существования трансцендентного мира Истины, Добра, Красоты, где пребывает безусловная норма жизни, с к-рой следует сообразовывать как с должным все отеческие нормы, законы, обычаи; Ф. изобрела порядок речи, не совпадающий с порядком народного быта: наряду с обычной появилась философская речь (философские понятия и категории, к-рым, в силу их искусственности, надо было специально учиться), описывающая метафизические сущности, лежащие за порогом возможности чувственного восприятия. Эти и другие последствия возникновения Ф. определили в дальнейшем специфику западноевропейской культуры в целом. Т. П. Матяш


© 2009-2020  lib.ltd.ua