Веб-бібліотека

Адорно Т. Теорія естетики:

Теорія естетики. Мистецтво, суспільство, естетика. Втрата самоочевидності мистецтва - Проти питання про походження - Правдивий зміст і життя художніх творів - Про відносини мистецтва і суспільства - Критика психоаналітичної теорії мистецтва - Теорії мистецтва Канта і Фройда - "Насолода від мистецтва" - Естетичний гедонізм і щастя пізнання. Ситуація. Дезінтеграція матеріалу - Деестетизація мистецтва, критика індустрії культури - Мова страждання - Нове і його історія філософії. Проблема інваріантності; експеримент - Захист измів - Ізми як секуляризовані школи - Робленість і випадок; модерн і якість - "Друга рефлексія" - Нове і тривалість діалектика інтеграції і "суб'єктивна точка" - Нове, утопія і негативність...

Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: Загальні засади психології управління. Психологія управління як галузь психологічної науки. Предмет, об'єкт і завдання психології управління. Структура, функції та основні категорії психології управління. Методологія і методи психології управління. Методологічні засади психології управління. Методи психології управління. Історія і сучасний стан розвитку психології управління. Основні джерела та передумови виникнення психології управління як самостійної галузі знання. Зародження і розвиток ідей психології управління в лоні філософії та соціології. Формування психологічних знань про управління в теорії управління та у сфері психології. Становлення і розвиток зарубіжної психології управління...

ФЕОДОР СТУДИТ

(759- 11 ноября 826, Принцевы острова, или у мыса Акрита) - византийский богослов, реформатор монастырской жизни. Родился в чиновничьей семье иконопочитателей, в 780 вступил в монастырь Саккудия в Вифинии, управлявшийся его дядей; в 794 стал игуменом. При императоре Константине VI сослан в Фессалонику (795/96), но затем возвратился в Саккудий, а ок. 798 - в Константинополь. В столице восстановил Студийский монастырь и организовал строгую общежительную общину (киновию), взяв за образец монастырский идеал Василия Великого. Бескомпромиссность по отношению к церковным и светским властям привела к ссылке его на Принцевы острова (в Мраморном море). Политика иконоборческих императоров вызвала новое резкое противодействие Феодора Студита. После отказа от участия в поместном соборе 815 он был сослан в Метопу в Вифинии, затем еще дальше, вплоть до Смирны. В нескольких житиях св. Феодора Студита описывается, в частности, торжественное перенесение его мощей в Константинополь 26 января 844.
Для православного богословия огромное значение имеют опровержения иконоборчества (три "Антирретики против иконоборцев") и развитие учения Иоанна Дамаскчна об образе. Он также писал литургические гимны, гомилии (беседы) и панегирики. В письмах (в основном - из ссылок) обсуждал вопросы монастырской этики (сохранилось более 550 посланий); моральной стойкости монаха посвящены и его эпиграммы. Соч.: MPG, t. 99; Nova patrum bibliotheca, ed. J. Cozza - Luzi, vol. VIII - IX. Romae, 1871 - 88; в рус. пер.: Огласительные поучения и Завещание. М., 1998.
Лит.: Культура Византии. Вторая половина VII - XII в. М., 1989, с. 426 - 434; Franchi deCavalieri P. Unantica rappresentazione delia trasiazione di S. Teodoro Studita. - "Analecta Bollandiana", 1913, t. 32, p. 230 - 235; VorstC. van de. Le petite catechese de S. Theodore Studite. - "Analecta bollandiana", 1914, t. 33, p. 31-51.
M. В. Бибиков


© 2009-2020  lib.ltd.ua