Веб-бібліотека - головна сторінка


Стеблюк М.І. Цивільна оборона:

Цивільна оборона України - основа безпеки життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації. Основи класифікації надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації природного характеру. Стихійні явища екзогенного походження. Надзвичайні ситуації техногенного характеру: аварії і катастрофи. Транспортні аварії (катастрофи). Радіаційно небезпечні об'єкти. Хімічно небезпечні об'єкти. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти. Об'єкти комунального господарства. Гідродинамічні аварії. Ліквідація наслідків аварій та катастроф. Надзвичайні ситуації терористичного походження. Пожежі. Гасіння пожеж. Осередок ядерного ураження. Вплив на людей, сільськогосподарські й лісогосподарські об'єкти. Елементи ядерної фізики. Ударна хвиля...

Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Цивільна оборона України - основа безпеки життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації. Основи класифікації надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації природного характеру. Стихійні явища екзогенного походження. Надзвичайні ситуації техногенного характеру: аварії і катастрофи. Транспортні аварії (катастрофи). Радіаційно небезпечні об'єкти. Хімічно небезпечні об'єкти. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти. Об'єкти комунального господарства. Гідродинамічні аварії. Ліквідація наслідків аварій та катастроф. Надзвичайні ситуації терористичного походження. Пожежі. Гасіння пожеж. Осередок ядерного ураження. Вплив на людей, сільськогосподарські й лісогосподарські об'єкти. Елементи ядерної фізики. Ударна хвиля...
Лубський В.І. Релігієзнавство: Релігієзнавство як наука. Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій. Основні теорії походження релігії. Філософія релігії. Психологія релігії. Соціологія релігії. Визначення релігії. Футурологія релігії. Характеристика релігій світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Хеттська релігія. Фрігійська релігія. Сирійсько-фінікійська релігія. Халдейська релігія. Іудаїзм. Релігії Індії. Ведична релігія. Брахманізм. Індуїзм. Релігії Китаю. Конфуціанство. Даосизм. Синтоїзм. Зороастризм. Джайнізм. Сикхізм. Брахманізм. Релігія античного світу. Світові релігії. Буддизм. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму. Християнство. Християнське віровчення...
Білорус О. Г. Глобальна перспектива і сталий розвиток: Глобальний маркетинг сталого розвитку. Економічні, соціальні і цивілізаційні межі глобалізації і сталий розвиток у XXI столітті. Теоретичні і політичні аспекти сталого розвитку. Можливості і виклики глобалізації у сфері сталого розвитку. Концептуальна сутність сталого розвитку. Принципи сталого розвитку. Регіональні аспекти сталого розвитку. Маркетингові виміри і оцінки процесу глобалізації сталого розвитку. Деякі підсумки і маркетинговий прогноз перспектив сталого розвитку. Стратегії сталого розвитку: маркетингова оцінка світового досвіду. Національні стратегії сталого розвитку: аналіз основних підходів. Етапи маркетингу і планування сталого розвитку. Учасники процесу стратегічного маркетингу і планування...
Семиченко В. А. Психологія спілкування: Функция общения в жизни человека. Структура и виды общения. Общение как психологический фактор развития человека. Взаимоотношения между людьми в процессах общения. Социальная перцепция. Качества, значимые для общения. Техника общения. Межличностные конфликты. Особенности психологического общения. Робота с методиками по изучению особенностей общения. Методики на выявление общительности как потребности в общении. Методики на выявление умения адаптироваться в изменяющихся ситуациях общения. Методики на выявление качеств, значимых для общения. Методики на выявление межличностных отношений. Выполнение упражнений на выявление и уяснение специфики общения. Выявление индивидуальных особенностей, значимых для общения...
Беззубко Л.В. та ін. Управління трудовими конфліктами: Теоретичні основи вивчення конфліктів. Загальна характеристика конфлікту як явища. Конфлікт як об'єкт вивчення і управління. Основні типи конфліктів. Стадії трудових конфліктів. Основні причини трудових конфліктів. Вивчення проблем трудових конфліктів. Дослідження трудових конфліктів. Вивчення трудових конфліктів (на прикладі підприємств Донецької області). Методичні підходи до вивчення стану трудових конфліктів. Нормативно-правові і соціальні основи управління конфліктами. Характеристика існуючої в Україні системи соціального захисту. Вивчення проблем трудових конфліктів. Характеристика нормативно-правової бази вирішення трудових конфліктів. Стратегія управління конфліктами...
Історія світової культури / За ред. В.М. Шейко: Культура первісної доби. Культура стародавнього єгипту. Культура дворіччя. культура стародавньої індії. Культура стародавньої греції. Культура стародавнього риму. Культура візантії. Культура стародавнього та середньовічного китаю. Культура середньовічного ісламського світу. Культура західнофропейського середньовіччя. Культура відродження. фропейська культура хvіі століття. Фропейська культура доби просвітництва. Культура XIX століття. Культура XX століття...
Багров М. В. та ін. Землезнавство: Історія й методологія сучасного землезнавства. Історія формування уявлень про землю і всесвіт. Від натурфілософії до сучасної науки: уявлення людства про Всесвіт і Землю. Уявлення про будову Землі. Земна поверхня як географічне середовище людства. Спадщина видатних європейських землезнавців. Землезнавство найновішого часу. Основні поняття сучасного землезнавства. Методологія сучасного землезнавства. Джерела інформації в землезнавстві. Парадигми землезнавства. Методологічні засади землезнавства. Засоби подання інформації в землезнавстві. Методи землезнавства. Загальні природничі й організаційні закони в географічній оболонці. Механічна взаємодія в планетарних фізико-географічних процесах. Ізостазія в геосферах...
Максименко С.Д. Загальна психологія: Вступ до психології. Предмет психології. Предмет психології та її завдання. Рефлекторна природа психіки. Психіка і свідомість. Основні галузі психологічних знань. Зв'язок психології з іншими науками. Основні напрями в сучасній психології. Методи психології. Основні вимоги до методів психології. Основні методи психології. Спостереження, експеримент. Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка. Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних явищ. Розвиток психіки і свідомості. Виникнення та розвиток психіки. Розвиток механізмів психічної діяльності. Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу...
Бочелюк В. Й. Юридична психологія: Юридична психологія в системі психологічних знань. Психологія як наука. Предмет і завдання юридичної психології. Психологія в системі наук. Система юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Сутність методології та методів юридичної психології. Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології. Конкретні методи психолого-юридичних досліджень. Соціально-психологічні методи виправлення правопорушника. Психологічні особливості злочинних дій. Особистісна мотивація злочинних дій. Особливості групової мотивації злочинних дій. Психологія неповнолітніх правопорушників. Особистість неповнолітнього злочинця. Соціально-психологічні причини злочинної поведінки неповнолітніх...

Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент:

Інноваційні процеси в ринковій економіці. Інновації і державне регулювання інноваційних процесів. Інновації як об'єкт менеджменту. Еволюція інноваційної теорії. Іноземний досвід державного регулювання інноваційних процесів. Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні. Інноваційна політика організацій. Загальні методологічні основи нововведень. Квазистабільність економіки і технологічні прориви. Умови й основи розвитку інноваційної сфери. Класифікація нововведень. Моделі й етапи інноваційних процесів. Взаємозв'язок НТП і НДДКР в інноваційній діяльності. Особливості організаційних форм інноваційної діяльності. Основи формування інноваційних організацій...

ФЕОДАЛИЗМ

- форма традиционной цивилизации, характеризуется возникновением мощных подсистем между локальными мирами и большим обществом, формированием миров среднего уровня, составляющих важный элемент, уровень синкретического государства и одновременно ему противоположный. Формирование, воспроизводство первых синкретических государств включало экстраполяцию вечевого нравственного идеала на новые социальные отношения, на феодальные миры, на княжества вотчины, на формирование отношений, основанных на борьбе уделов. Ф. может быть элементом циклов истории, на тех или иных этапах превращаться в господствующую форму государственности, в господство удельных княжеств, победу ведомственности над центральной властью как результат упадка крайнего авторитаризма, тоталитаризма. Это усиление влияния феодальных структур - свидетельство незавершенности интеграции общества, слабого развития всеобщности, рынка, преобладания части над целым, сильных центробежных тенденций, свидетельство того, что общество еще в достаточной степени не осознало ценности своей целостности, преобладания определенных форы локализма. Существование феодальных структур не следует связывать с отдаленным прошлым. Это то прошлое, которое всегда с нами и которое может одержать вверх. Оно возможно, так как о обществе не сложились достаточно мощные социальные интеграторы. Однако победа Ф. неизбежно приводит к поражению из-за неизбежных конфликтов. Ф. стремится соединить в нерасчлененное единство власть, собственность, жреческо-идеологические функции, ответственность за целое в своих масштабах. Локальные сообщества среднего уровня могли находиться, с одной стороны, в остром конфликте с государством в целом и, с другой стороны, с локальными мирами, т.
одновременно шла борьба против централизации власти, за перераспределение дефицита, децентрализацию в масштабе страны и против вечевой стихии локальных миров (местных сообществ, колхозов, предприятий), постоянно сражающихся с ведомствами, с местными республиканскими, областными и т.
кликами за дефицит. Если во втором случае феодальные структуры боролись в основном с "демократией", т.е. с вечевым традиционализмом дофеодального типа, то в первом случае они сами выступали как представители "демократии", т. е. борцы за независимость, т.
децентрализацию. Мощный удар феодально-рентной системе нанесла Великая реформа 1861 года, лишив помещика обязанности представлять крестьян перед государством и обеспечивать их условиями труда и жизни.
Однако традиционализм вернулся к прежней системе, включая попытку вписать в нее древние крестьянские миры в форме колхозов, жестко включенных в систему синкретической государственности. Однако это крепостничество шло в русле разрушения феодальных структур. На четвертом этапе была сделана попытка посредством массового истребления бюрократии, всего населения подавить локальные миры феодального типа и одновременно локализм во всех его микроформах. Однако эта попытка, сковавшая творческие силы общества, потерпела поражение, что вновь открыло возможность восстановления (феодальных структур. Эта тенденция выявилась в ведомственности и местничестве, например в совнархозах пятого этапа. Переход к шестому (застойному) этапу был попыткой общества нанести поражение наступающим феодальным структурам, что выразилось в ликвидации совнархозов, в восстановлении единой организационной структуры партии, укреплении централизации. Второй глобальный период, несмотря на все колебания и периодические поражения, характеризуется нарастанием силы Ф., хотя одновременно усиливаются и соборные силы, способные нанести Ф.
террористический удар снизу. Однако они не могут совершенно подавить Ф.
заместить его более прогрессивной, эффективной системой, так как реально и потенциально сами несут его в себе.
Феодальные структуры в обществе, где господствует система монополии на дефицит, приобретают крайне опасный характер. Локальные миры среднего уровня ведут борьбу за получение централизованных капиталовложений, за ресурсы, для чего используются самые разнообразные средства. Успех в этой борьбе не определяется потребностью повышения "экономической эффективности", "потребностью общества" и прочими представлениями, в нашем обществе не верифицируемыми. Спор вокруг целесообразности гигантских затрат на мелиорацию раскрывает лишь один фрагмент этой проблемы. Не менее серьезная опасность - стремление феодальных миров возложить на общество постоянно растущие издержки своей производственной деятельности, что является главным стимулом повышения цены. В условиях господства соборно-либерального идеала именно эти силы ведут борьбу за децентрализацию и возрастание значимости локальных миров вотчинного уровня, т. е. являются явными защитниками перестройки, но ведут ее, разумеется, совсем не туда, куда хотят вести страну реформаторы. Феодальная система власти в условиях низкого уровня гражданского самосознания играет роль важнейшего элемента государственной системы, формирующего определенный, тяготеющий к сословию социальный слой, который, однако, недостаточно замкнут для этого.
Феодальные тенденции развития выявились с особой ясностью на седьмом этапе, когда делаются попытки оживить рынок.
Так называемые кооперативы и арендные отношения (например, исполу) не только в деревне, но и в городе приобретают феодальный характер. Они вынуждены вписываться в существующие социальные отношения.
Кооператоры ищут сюзерена (вотчинника, помещика) в лице руководителя колхоза, предприятия и т.д., способного предоставить социальную защиту, в частности, от враждебности окружающего населения, предоставить средства производства в обмен на результаты труда. Эта социальная защита может быть дана только потому, что сюзерен объединяет в себе как владельцев средств производства, так и звено государственной системы медиатора. Колхозы, совхозы используют свою монополию на собственность для того, чтобы на основе рентных отношений получить львиную долю труда, не только официально потраченного в этих сообществах, но и частного, например, скупая выкормленный скот за гроши и продавая его государству значительно дороже, не затрачивая при этом ни денег, ни кормов.
Феодальные владельцы могут обеспечить кооператора некоторым подобием капитала, псевдокапиталом (когда-то помещик давал крестьянину "рубль на обзаведение"), так как они являются одновременно владельцами монопольного дефицита. Кооператоры расплачиваются своим трудом с ними, со сложной системой государственных организаций. Они дают деньги местным поселениям на строительство клубов, детских садов, дорог, вносят паи в различные общественные организации, фонды и т. д. В официальной идеологии этот порядок всегда назывался эксплуатацией. Попытки реформ пока еще не выходили за рамки господства натуральных отношений, господства системы монополии на дефицит, что свидетельствует о том, что они не сумели преодолеть господство Ф. системы, где натуральные отношения достигают своего потолка. В этой связи было бы весьма актуальным исследование типа "Развитие феодализма в России", в частности, путей преодоления сегодня "практики раннего феодализма" (Лацис 0. Огонек. 1988. № 36. С.9).
Если на последнем этапе прошлого глобального периода (этап Великих реформ) речь шла о разгроме феодальных структур, те на соответствующем последнем этапе второго этапа (перестройка) и еще раньше могут проступать определенные тенденции их выявления, хотя в иных формах. Они важны прежде всего в новых процессах, в том, что попытки развивать рыночные отношения приобретает часто дорыночные формы, связанные с обменом дефицита замкнутыми сообществами, с развитием рентных отношений.
Силой, способной реально противостоять Ф., является утилитаризм в его различных формах, который начинает оправляться после победы в начале второго глобального периода антимедиации, уравнительности и традиционализма. Однако хотя масштабы утилитаризма широки, и он проник во все поры общества, тем не менее сам уровень его недостаточно высок, чтобы нанести решающее поражение Ф., но тем не менее он медленно роет в этом направлении. Второй силой, противостоящей Ф., является либерализм, который опирается на городскую культуру. Либерализм несет в себе последовательную альтернативу Ф., формирует соответствующие идеалы, понятия, средства и т.
д., в частности, выдвигая личную инициативу, личное творчество на первый план.