Веб-бібліотека - головна сторінка


Політологія / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка:

Розвиток політології від найдавніших часів до сьогодення. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія в системі суспільних наук. Предмет політології. Структура та функції політології. Методологія політології. Політика як соціальне явище. Сутність, структура й функції політики. Політика й сучасний розвиток українського суспільства. Виникнення та еволюція світової політичної думки. Суспільно-політичні уявлення Давнього світу. Політичні вчення епох Раннього християнства і Середньовіччя. Політична думка Нового часу. Зародження і розвиток політичної думки в Україні (X - початок XX ст.). Еволюція політичних ідей від Київської Русі до козацько-гетьманської держави...

Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Предмет і завдання дидактики. Предмет і функції дидактики, становлення дидактики як науки. Зв'язок дидактики з іншими науками. Завдання сучасної дидактики початкового навчання. Види і методи дидактичних досліджень. Зміст початкової освіти. Поняття про зміст освіти. Реформування змісту початкової освіти. Навчальні плани і програми для початкових шкіл. Підручники для початкової школи. Процес навчання. Вікова характеристика готовності дітей до шкільного навчання. Сутність процесу навчання. Принципи і правила навчання. Етапи навчального процесу. Організація диференційованого навчання. Контроль та оцінка результатів навчання. Взаємозв'язок навчання і розвитку учнів. Рушійні сили розвитку дитини...

ФЕЙЕРБАХ Людвиг Андреас

(1804-1872) - последний представитель нем. классич. философии, материалист, атеист. В соч. "Сущность христианства" (1841), "Лекции о сущности религии" (1851) Ф. с позиций аигропологич. материализма подвергает сокрушит. критике религию и филос. идеализм. Ф. "сводит религиозный мир к его земной основе" (Маркс К., Энгельс Ф. Соч., т. 3, с. 2), рассматривает религию и теологию как продукты самоотчуждения че-ловеч. сущности, к-рые компенсируют утраченное единство человека с человеком, Я и Ты, индивидуума и рода. Усматривая основу религии в чувстве зависимости людей от неподвластных их воле сил, Ф. понимает религию как извращенное, фантастам, осознание и восполнение этой зависимости. Недостатком атеизма Ф. было то, что чувство зависимости он считал абстрактно-антропологич. качеством, коренящимся в эгоизме как извечной характеристике человека, не видел соц. корней религии. Критнч. анализ рел. миропонимания Ф. соединял с убедит. критикой религ. морали, показом враждебности религии общему прогрессу. Однако Ф. считал просветительство единственным способом борьбы с религией. Абстрактность и созерцательность антропологич. материализма обусловливает его расширительное понимание религии, что ведет к попытке сконструировать религию без бога, религию любви к человеку как высш. существу для человека. Атеистич. учение Ф. было критически переосмыслено и развито Марксом и Энгельсом.