Веб-бібліотека

Єгоров О. Б. Митна економіка (Україна - СОТ - ЄС):

Концептуальні засади митно-тарифного регулювання в теорії і практиці міжнародної торгівлі. Сутність та генезис митно-тарифного регулювання міжнародної торгівлі. Система митно-тарифних відносин. Об'єкт митно-тарифних відносин. Основні суб'єкти митно-тарифних відносин. Сутність митного тарифу. Генезис митної економіки. Митно-тарифна політика в умовах глобалізації у контексті норм та правил ГАТТ/СОТ. Основні напрями глобалізації. Цілі і завдання зовнішньоекономічної політики. Міжнародна економічна інтеграція. Основні фактори митних економічних відносин. Системний рівень митно-тарифних відносин. Вплив митно-тарифних інструментів на розвиток економіки. Роль митного тарифу у торговельному та платіжному балансі...

Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших часів: ОМАНЛИВИЙ МИР (1919 - 1933 рр.). Перші наслідки мирних договорів. Нові кордони Німеччини. Гаранти проти Німеччини та репарації. Розчленування Австро-Угорщини та його наслідки. Балкани й розпад Османської імперії. Радянська проблема. Проблеми колоній. Перші кроки Ліги Націй. Європа в 1922-1925 рр. Каннська й Генуезька конференції, Рапалльський договір. Рурські справи. Врегулювання рурського питання. План Дауеса. "Женевський протокол". Середземноморська та Східна Європа. Визнання СРСР. Європа і апогей колективної безпеки (1925-1929 рр.). Локарнські договори та прийняття Німеччини до Ліги Націй. Бріан і Штреземан. Пакт Тріана-Келлога. Залишення Рейнської області. План Янга...
Архіпов В. В. Організація обслуговування в закладах ресторанного господарства: Загальна характеристика процесу обслуговування. Послуги закладів ресторанного господарства та вимоги до них. Характеристика методів і форм обслуговування. Торгівельні приміщення. Види торгівельних приміщень, їх призначення та характеристика. Взаємозв'язок торгівельних залів, виробничих та підсобних приміщень. Сучасний інтер'єр торгівельного залу та вимоги до нього. Характеристика буфету при ресторані, приміщення для нарізання хліба та сервізної. Організація роботи мийної столового посуду. Устаткування залів. Сучасні вимоги до меблів. Столовий посуд та набори. Столова білизна. Класифікація, вимоги до посуду. Характеристика порцелянового, фаянсового та керамічного посуду...
Ткач О.І. Політологія: Політологія у системі соціально-гуманітарного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об'єкт і предмет вивчення політології. Закони і категорії політології. Функції політології. Генези політичної думки України. Питання для дискусій. Політика як суспільне явище. Сутність політики. Основні концепції політики. Структура і функції політики. Взаємозв'язок політики з іншими сферами громадського життя. Політика і мораль. Питання для дискусій. Теми доповідей і рефератів. Політична влада. Поняття, особливості політичної влади. Система влади: суб'єкт-об'єкт, засоби і форми державної влади. Проблема легітимізації політичної влади. Проблеми функціонування влади в Україні. Питання до дискусій. Теми доповідей рефератів...
Шепітько В. Ю. Психологія судової діяльності: Вступ до психології судової діяльності. Поняття психології судової діяльності та її закономірності. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток наукових основ психології судової діяльності. Методи психології та можливості їх застосування у правозастосовчій практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Психологія особистості в судовій діяльності. Поняття про особистість. Структура психічних властивостей та їх характеристика. Емоції і почуття. Психічні стани. Психологія судді. Поняття професіографії та професіограми. Професійна деформація та шляхи її усунення. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка...

ФЕДОРОВ Николай Федорович

[26 мая (9 июня) 1829, с. Ключи Тамбовской губ. - 15 (28) декабря 1903, Москва] - русский религиозный философ. Незаконнорожденный сын князя П. И. Гагарина. Окончил Тамбовскую гимназию (1849), затем учился в Ришельевском лицее в Одессе (1849 - 52). Путем самообразования приобрел энциклопедические познания в разных областях науки и искусства. В 1854 - 68 преподавал историю и географию в уездных училищах средней России. В 1869 - 73 работал в Чертковской библиотеке, в 1874 - 98 - в библиотеке Румлнцевского музея, определив на четверть века ее духовную атмосферу. Создатель философии музейного и библиотечного дела, выступил с рядом инициатив в области изучения и сохранения исторического и культурного наследия России. Свое учение развивал с 1851, сначала устно, а со 2-й пол. 1870-х гг. - в крупных работах и статьях; после смерти Федорова его ученики В. А. Кожевников и Н. П. Петерсон подготовили к печати трехтомное собрание сочинений мыслителя под названием "Философия общего дела" (в свет вышли первые два тома: т. 1 - 2,1906 - 13).
Федоров усматривал в эволюционном процессе стремление к порождению сознания, разума, которые, начиная с человека, призваны стать орудиями уже не бессознательного, а сознательного, нравственно и религиозно направленного совершенствования мира (активная эволюция, регуляция природы). Опираясь на святоотеческую традицию (Василия Великого, Григория Богослова, Григория Нисского), развил положения активно-христианской антропологии: Бог, создавший человека по Своему образу и подобию, действует в мире прежде всего через человека и через него же Он будет осуществлять центральные онтологические обетования христианской веры; воскрешение умерших, преображение их природы, вход в бессмертный, творческий эон бытия. Федоров изложил основы идеи богоч&ювечества, сотрудничества божественных и человеческих энергий в деле спасения, обосновал идею условности апокалиптических пророчеств. Благой исход истории, становящейся "работой спасения", предполагает необходимость нового фундаментального выбора, связанного с императивом эволюционного восхождения. Обнажая изъяны одностороннего технического развития (протезная цивилизация), выдвинул идею органического прогресса, ориентированного на преображение физической природы человека.
Новый, радикальный поворот в философии видел в отказе от отвлеченного мышления, пассивного созерцания, в переходе к определению ценностей должного порядка вещей, к выработке плана преобразовательной деятельности человечества. Провозглашал нераздельность онтологии и деонтологии ("истина есть только путь ко благу"), необходимость проективного мышления, превращения гносеологии в гносеоургию. Свою систему называл супраморализмом, обосновывал принципы "совершеннолетней", "сыновней" нравственности ("все мы братья по любви к отцам"), не ограничивая законы этики сферой человеческих отношений, указывая на зависимость нравственного начала в человеке и обществе от материально-природного порядка вещей. Залогом достижения "всеобщего родства" считал преодоление смертоносных сил во внешнем мире и в самом человеке (психофизиологическая регуляция). Убежденный в неполноте альтруистической морали (жертвенность одних предполагает вечный эгоизм других), предлагал формулу: "не для себя и не для других, а со всеми и для всех". Антиномию индивидуализма и коллективизма разрешал через принцип соборности, утверждая его как основу совершенного социального устроения (общество "по типу Троицы").
Философия Федорова стоит у истоков русского религиознофилософского ренессанса, определяя многие его темы; полагает начало течению ноосферной мысли (русский космизм) . Теургическая эстетика Федорова (переход от "искусства подобий" к творчеству жизни, литургический синтез искусств) оказала воздействие на философско-эстетические искания кон. 19 - нач. 20 в. (Вл. Соловьев, А. Белый, Вяч. Иванов, В.Чекрыгинидр.). Соч.: Собр. соч., т. 1-4. M., I995-98. Лит.: Кожевников В. А. Николай Федорович Федоров, в. 1. M., 1908; ОстромировА. (А. К. Горский). Николай Федорович Федоров и современность, в. 1-4. Харбин(?), 1928-33; Семенова С. Г. Николай Федоров. Творчество жизни. М., 1990; Hagemeister M. Nikolaj Fedorov. Studien zu Leben, Werk und Wirkung. Muneh., 1989.
С. Г. Семенова


© 2009-2020  lib.ltd.ua