Веб-бібліотека - головна сторінка


Українське народознавство / За ред. С. П. Павлюка:

Предмет і завдання етнографії. Походження українського народу. Етнічна територія України. Етнографічне районування України. Етнічний склад населення й сучасні етнічні процеси в Україні. Світоглядні уявлення та вірування. Людина. Доля. Душа. Демонологія. Довколишній світ. Релігія в житті українського народу. Передхристиянські вірування наших предків. Християнізація духовного життя українського народу. Етнічні архетипи в релігійному житті українців. Звичаї та обряди. Календарно-побутова обрядовість: етапи формування. Обрядовість зимового циклу. Обрядовість весняного циклу. Літні звичаї та обряди. Осінні звичаї та обряди. Народні знання. Народний календар. Космогонія і астрономія. Метеорологія...

Ломачинська І.М. Бібліографознавство: Загальне поняття про бібліографію та бібліографознавство. Предмет дисципліни "Бібліографознавство". Історія розвитку бібліографічних знань. Зародження бібліографічних знань. Розвиток бібліографії в Україні. Історичний процес формування визначення бібліографії і бібліографознавства. Бібліографія як галузь діяльності. Поняття про бібліографію як системне утворення. Суб'єкти, об'єкти бібліографії. Сучасні визначення бібліографії і бібліографознавства. Поняття бібліографічної інформації: основні форми її закріплення і передачі. Загальне поняття бібліографічної інформації. Система "документ - споживач" як джерело виникнення бібліографічної інформації. Документально-бібліографічні потреби...

ФАЛЬСИФИКАЦИЯ

(от позднелат. falsifico - подделываю, от лат. falsus - ложный и facio - делаю), науч. процедура, устанавливающая ложность гипотезы или теории в результате экспериментальной или теоретич. проверки. Понятие Ф. следует отличать от принципа фальсифицируемости, к-рый был предложен Поппером в качестве критерия демаркации науки от "метафизики" (как альтернатива принципу верифицируемости, выдвинутому логич. эмпиризмом; см. Верификация).
Изолированные эмпирич. гипотезы могут быть подвергнуты непосредств. Ф. и отклонены на основании соответств. экспериментальных данных либо из-за несовместимости с фундаментальными науч. теориями. Однако системы гипотез, объединённые в науч. теории, лишь в редких случаях могут быть подвергнуты окончат. Ф. Системноиерархич. характер организации совр. науч. знания осложняет и затрудняет проверку развитых и абстрактных теорий. Проверка подобных теоретич. систем предполагает введение дополнит. моделей и гипотез, а также разработку теоретич. моделей экспериментальных установок и т. п. Возникающие в процессе проверки проблемы, обусловленные несовпадением теоретич. предсказаний с результатами экспериментов, в принципе могут быть разрешены путём соответств. корректировок нек-рых фрагментов испытываемой теоретич. системы. Для Ф. теории необходима чаще всего альтернативная теория: лишь она (а не сами по себе результаты экспериментов) в состоянии фальсифицировать (опровергнуть) испытываемую теорию. Т. о., только в том случае, когда имеется теория, действительно обеспечивающая дальнейший шаг в познании мира, методологически оправдан отказ от предшествующей науч. теории. См. также Теория, Гипотеза.