Веб-бібліотека - головна сторінка


Ярошевська В.М., Чабан В.Й. Охорона праці в галузі:

Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування. Система управління охороною праці в галузі. Загальні вимоги до побудови СУОПГ. Функції та структура СУОПГ. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці. Організація робіт з охорони праці. Планування заходів з охорони праці. Система навчання нормам і правилам охорони праці. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами. Система забезпечення безпечних умов праці. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці. Роль соціально-психологічних чинників у СУОПГ. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі. Стан умов праці в галузі. Чинники, що формують умови праці...

Палеха Ю. Кадрове діловодство: Організаційні засади роботи з кадрами. Робота з кадрами як багатогранний процес. Основні терміни та поняття. Елементи системи управління персоналом. Еволюція менеджменту персоналу. Розвиток підходів до управління персоналом. Напрями та методи управління персоналом. Основи кадрової політики. Особливості розробки та завдання кадрової політики. Основні засади та принципи роботи з кадрами. Реалізація кадрової політики організації. Побудова роботи кадрової служби. Історія розвитку кадрових служб. Види кадрових служб та їх чисельність. Завдання, напрями роботи і обов'язки кадрових служб. Складові кадрової роботи. Вимоги до працівників кадрових служб. Розроблення посадової інструкції менеджера з персоналу...
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / За ред. С. І. Дорогунцова: Предмет, метод і завдання курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Предмет курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Методологічні основи курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Завдання курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Структура курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Теоретичні основи розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. Сучасні теорії і концепції розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. Сутність і складові елементи продуктивних сил. Вітчизняні теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки...
Шоботов В.М. Цивільна оборона: Організація цивільної оборони в сучасних умовах. Основні положення міжнародного права по захисту людини. Цивільна оборона деяких закордонних країн. Цивільна оборона Росії. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини. Цивільна оборона США. Цивільна оборона України. Державна система цивільної оборони України. Завдання цивільної оборони України. Організаційний устрій і порядок функціонування цивільної оборони України. Організація цивільної оборони на об'єктах господарювання (ОГ). Сили і засоби цивільної оборони. Війська цивільної оборони України. Спеціалізовані формування. Невоєнізовані формування. Постійна комісія з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання. Єдина державна система органів виконавчої влади...
Мозгова Н. Г. Логіка: Предмет логіки. Загальна характеристика поняття. Логічні операції з поняттями. Просте судження. Логічні відношення між категоричними судженнями. Основні закони логіки. Складне судження. Безпосередній дедуктивний умовивід. Простий категоричний силогізм. Виводи логіки висловлювань. Індуктивний умовивід. Доведення та спростування...
Філософія / За ред. І.Ф. Надольного: Філософія буття і пізнання. Вступ до філософії та основні етапи її історичного розвитку. Філософія. Специфіка філософського осмислення дійсності. Світогляд як духовно-практичний феномен. Філософія, її предмет та функції. Роль філософії у житті суспільства. Історичний розвиток світової філософії. Філософія Стародавньої Індії. Філософія Стародавнього Китаю. Філософія стародавніх Греції і Риму. Середньовічна філософія. Філософія епохи Відродження. Філософія Нового часу. Проблема субстанції у філософії XVII ст. Філософія просвітництва XVIII ст. Німецька класична філософія. Марксистська філософія. Сучасна світова філософія. Некласична філософія кінця XIX - початку XX ст. Психоаналіз і неофрейдизм. Екзистенціальна філософія...
Панкратов Ф. Г., Серьогіна Т. К. Комерційна справа: Основи комерційної діяльності. Суть, роль, зміст і задачі комерційної роботи. Поняття і суть комерційної роботи. Розвиток комерційної діяльності на Русі. Характер і зміст процесів, що виконуються в торгівлі. Предмет, зміст і задачі курсу «Комерційна діяльність». Роль і задачі розвитку комерційної роботи на сучасному етапі. Психологія та етика комерційної діяльності. Особистісні та професійні вимоги до комерційного працівника. Етикет підприємця-комерсанта. Організація і ведення ділових переговорів. Ділові листи в комерційній роботі. Комерційний ризик і способи його зменшення. Комерційна інформація та її захист. Поняття комерційної інформації і комерційної таємниці. Забезпечення захисту комерційної таємниці...
Злобін Ю.А. Основи екології: Загальна екологія. Екологія як загальнобіологічна та гуманітарна наука. Розвиток екологічних знань та їх роль у становленні цивілізації.Ідея системності в екології. Соціальні аспекти екології.Об'єкти вивчення в екології. Методи екологічних досліджень. Метод моделювання в екології. Короткий нарис історії екології. Українська екологічна школа. Екологія на межі XX та XXI століть. Біосфера. Поняття біосфери. Структура біосфери. Потік енергії на Земній Кулі. Біогеохімічні цикли. Місце людини в біосфері. Поняття середовища. Людська цивілізація як новий фактор в існуванні біосфери. Екосистеми. Екосистеми - основні структурні одиниці біосфери. Абіотичні компоненти біосфери...

ФАЛЬСИФИКАЦИЯ

(от лат. falsus - ложный), или эмпирическое опровержение, - процедура установления ложности гипотезы или теории путем эмпирической проверки. Принято считать, что процесс Ф. описывается логической схемой modus tollens, или принципом Ф.: "если верно, что А имплицирует В, и неверно, что В, то неверно, что А". Устанавливается, что проверяемое утверждение (или теория) А имплицирует некоторое эмпирическое утверждение В; сопоставление последнего (путем наблюдения или эксперимента) с реальной ситуацией показывает, что оно ложно, т.е. истинно не-5; из этих посылок логически следует, что А также ложно. Например: "если все птицы летают, то страус летает; но страус не летает; значит, неверно, что все птицы летают". Принцип Ф. принимается, однако, не во всех теориях логического следования. В парафальсифицирующей логике данный принцип отсутствует, понятие Ф. ослабляется, так что операция Ф. становится, как и операция верификации (эмпирического подтверждения), не дедуктивной, а индуктивной процедурой.
Особый интерес к проблеме Ф. привлек К. Поппер, противопоставивший ее верификации. Его позиция, получившая наименование фал ьсифи кац ио -н и з м а, складывалась в полемике с неопозитивистами, считавшими, что наука развивается путем осторожного обобщения результатов наблюдений и что сами обобщения обоснованы тем лучше, чем больше имеется подтверждающих их факторов. Характерную черту науки неопозитивисты видели в ее обоснованности и достоверности, а отличительную черту ненауки (например, алхимии или метафизики) - в ненадежности и недостоверности. Индукция и верифици-руемость оказывались, т.о., критериями отграничения науки от ненауки (см.: Демаркации проблема). По мысли Поппера, подтверждение теории еще не говорит о ее научности. Подтвердить опытом можно все что угодно, в частности, астрология подтверждается многими эмпирическими свидетельствами. Испытание теории или гипотезы должно заключаться не в отыскании подтверждающих ее данных, а в настойчивых попытках опровергнуть ее. "Интерсубъективно проверяемую Ф." Поппер считает окончательной, если она хорошо обоснована: "именно в этом проявляется асимметрия между верификацией и Ф. теории". Согласно критерию фальсифицируемости, "т.е. по крайней мере асимметричной, или односторонней, разрешимости", высказывания или системы высказываний имеют эмпирическое содержание "только в том случае, если они обладают способностью прийти в столкновение с опытом, или более точно - если их можно систематически проверять, т.е. подвергать... проверкам, результатом которых может быть их опровержение". Логическая асимметрия между верификаций и Ф. оказывается у Поппера не только основой его концепции "эмпирического значения", но и ключом к проблемам индукции и демаркации. Решение проблемы индукции сводится к идее, что индукция попросту не существует. То, что принимается за нее, есть лишь движение в "индуктивном направлении" от следствий (или единичных высказываний) к аксиомам с помощью относящегося к дедуктивной логике принципа Ф. Отграничение рациональной науки от "различных форм предрассудков" также оказывается простым: наука, и только она, критично и систематически использует принцип Ф. для жесткой и бескомпромиссной проверки создаваемых теорий.
Критика фальсификационизма Поппера, опирающегося на асимметрию подтверждения и опровержения, показала, что приложимость принципа Ф. к разным частям исследовательской программы является разной: Ф. вообще не приложима к "жесткому ядру" такой программы, а только к ее периферии (И. Лака-тос). Ф. зависит также от этапа развития программы: пока последняя выдерживает натиск аномалий, ученый может вообще игнорировать их и руководствоваться не аномалиями, а позитивной эвристикой своей программы: "Ученые сплошь и рядом игнорируют данные, несовместимые с принятой системой научного знания, в надежде, что в конечном счете эти данные окажутся ошибочными или не относящимися к делу (М. Полани). Понятие Ф. предполагает, как это отмечает сам Поппер, существование (негативных) решающих экспериментов. Лакатос подчеркивает, что "решающий эксперимент" - это лишь почетный титул, который может быть пожалован определенной аномалии, но только спустя долгое время после того, как одна программа будет вытеснена другой.
Анализ фальсификационизма показал, что эмпирическое опровержение не совпадает с логической Ф., определяемой принципом Ф. Опровержение представляет собой сложную процедуру, зависящую от многих факторов, одним из которых, но далеко не всегда решающим, является Ф. следствий опровергаемой теории. Резкое противопоставление Поппером верификации и Ф., индуктивного метода и дедуктивной модели научной критики не является оправданным. Критика научной теории, не достигшая своей цели, неудавшаяся попытка Ф. представляет собой на самом деле только ослабленный вариант косвенной эмпирической верификации.
Последняя является индуктивным рассуждением, протекающим по схеме: "если верно, что если А, то В, и верно В, то, вероятно, верно А". Ф. на основе принципа Ф. включает два этапа: установление истинности условной связи "если А, то В", где В является эмпирически проверяемым следствием; установление истинности "неверно В (не-В)", т.е. ложности В. Неуспех Ф. означает неудачу в установлении ложности В. Итог этой неудачи - вероятностное суждение "Возможно, что является истинным не-не-В, т.е. В". Неуспех Ф. представляет собой, т.о., индуктивное рассуждение, имеющее схему "если верно, что если А, то В, и неверно не-В, то А". Последняя совпадает со схемой косвенной верификации: "если верно, что если А, то В, и В, то А". Неуспех Ф. является, однако, ослабленной верификацией: в случае обычной косвенной верификации предполагается, что посылка В есть истинное утверждение; при неудавшейся Ф. эта посылка является только правдоподобным утверждением. Т.о., решительная, но не достигшая успеха критика, которую Поппер противопоставляет в качестве самостоятельного метода верификации, является только ослабленным вариантом верификации.
О Лакатос И. История науки и ее рациональные реконструкции // Структура и развитие науки. М., 1978; Поппер К. Логика и рост научного знания. М., 1980; Он же. Критический подход: решение проблемы индукции// Современная философия науки. М., 1996; Полани М. Личностное знание. М., 1985; Иван А.А. Основы теории аргументации. М., 1997; Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. М., 1998; Popper К. Objective Knowledge. An Evolutionary Approach. Oxford, 1973; Philosophy of Karl Popper//La Salle, 1974. Vоl. 1. A.A. Ивин