Веб-бібліотека

Сбруєва А.А. Порівняльна педагогіка:

Порівняльна педагогіка як галузь наукових знань. Основні історичні етапи розвитку порівняльної педагогіки. Предмет порівняльної педагогіки, її завдання та методи дослідження. Провідні чинники розвитку освіти в сучасних умовах. Провідні контекстуальні чинники розвитку освіти в кінці XX - на початку XXI ст. Глобалізація як чинник впливу на розвиток освіти. Визначення глобалізації. Політичний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Економічний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Культурний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Сучасний стан і перспективи розвитку освіти в провідних розвинених країнах та в Україні. Загальна характеристика суперечностей і перспектив розвитку освітніх систем у сучасному світі...

Політологія / За ред. Ф.М. Кирилюка: Методологічні засади політології. Політика як соціальне явище. Природа політики та її детермінанти. Структура і функції політики. Політологія як наука. Генеза науки про політику. Предмет політології. Теоретико-методологічний інструментарій політології. Закони і категорії політологи. Основні функції політології. Методи політології. Основні віхи світової та вітчизняної науки про політику. Зародження та розвиток думок про політику в стародавньому світі. Міфологічні уявлення про політику. Історична генеза політичних ідей у прадавніх і ранньослов'янських спільнотах. Основні джерела духовної культури. Зародження політичних структур. Політичні ідеї мислителів Київської Русі. Витоки політичних ідей. Становлення державної ідеології...
Оснач О.Ф. Товарознавство: Теоретичні основи товарознавства. Предмет, цілі і завдання товарознавства. Класифікація, кодування і асортимент товарів. Стандартизація, сертифікація і якість продукції. Основні властивості промислової продукції. Метали. Атомно-кристалічна будова і властивості металів. Механічні характеристики металів. Методи їхнього визначення. Чорні метали. Чавун. Склад чавуну. Класифікація чавуну. Характеристика видів та маркування. Умови постачання, транспортування, зберігання чавуну. Сталь. Склад, класифікація та характеристика. Вуглецеві сталі. Класифікація та характеристика видів. Леговані сталі. Класифікація і маркування легованих сталей. Металокерамічні інструментальні сплави. Підвищення якості сталі. Кольорові метали і сплави...

ФАЛЬСИФИКАЦИЯ

- совокупность приемов и процесс доказательства ложности эмпирической гипотезы или теории на основе установления в опыте (наблюдении и эксперименте) ложности вытекающих из нее логических следствий (потенциальных или актуальных). В методологию науки категория "фальсификация" как обозначение существенно значимой процедуры для определения динамики науки была введена К. Поппером. Фальсификация суть логическая экспликация более широкой по содержанию категории гносеологии - "опровержение". Согласно Попперу, назначение опыта по отношению к теории отнюдь не в том, чтобы доказывать, определять и внедрять в науку истинные теории (в этом отношении Поппер выступает последовательным и убедительным критиком любой формы индуктивизма), а в том, чтобы опровергать ложные гипотезы. В этой связи Поппер характеризует индуктивизм в методологии науки как аналог ламаркизма в биологической теории эволюции, тогда как свою концепцию взаимоотношения теории и опыта он рассматривает как аналог неодарвинизма, где  среда истолковывается лишь как выбраковочный фактор по отношению к неспособным приспособиться к ней особям. Абсолютизация Поппером фальсификации как, безусловно, важной методологической процедуры научного познания опирается на два спорных положения: 1) запретна возможность усовершенствования фальсифицированных теорий, что в целом противоречит реальной истории науки, где усовершенствование и достижение согласия с опытом до этого фальсифицированных теорий постоянно имеет место (яркие примеры - гелиоцентрическая система мира Галилея - Коперника, планетарная модель атома Резерфорда и т. д.); 2) предположение о том, что истинность эмпирических следствий всегда является бесспорной, так как принимается конвенционально. Как и в случае с подтверждением, решение вопроса об истинности и достаточности качества и количества эмпирически удостоверенных следствий теории для суждения об ее ложности является не чисто логическим или конвенциональным, а содержательным и консенсуальным, предполагающим выработку и достижение определенного единства по этому вопросу среди членов профессионального научного сообщества. Ясно, что с точки зрения исторической перспективы развития науки любое такое консенсуальное решение должно рассматриваться как относительное и временное. (См. научный консенсус, фаллибилизм).


© 2009-2020  lib.ltd.ua