Веб-бібліотека

Гойхман О.Я. и др. Теория и практика референтской деятельности:

Руководитель за спиной референта. Суть референтской деятельности. Писать для других и за других. Документ и его реквизиты. Составление текстов небольшого объема. Спичрайтерство. Маршрут документа. С текстом работы много. Техника чтения. Реферирование. Редактирование. Прежде чем руководитель скажет. Предстоят переговоры. И жестом и голосом. Речь для руководителя. Нормы этические и протокольные. Этика речевой коммуникации. Слушать и быть услышанным. Международный протокол...

Іванова Т. В., Піддубна Л. П. Муніципальне діловодство: Документ і документаційне забезпечення управління. Документ, його роль та місце в муніципальному управлінні. Нормативно-методична база діловодства. Види документів та їх класифікація. Стандартизація, уніфікація і трафаретизація управлінських документів. Документування та документальне забезпечення управлінської діяльності. Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів. Формуляр документа, його основні реквізити та їх характеристика. Бланк документа, вимоги, що пред'являються до нього. Загальні вимоги до оформлення тексту документів. Оформлення організаційно-розпорядчої документації. Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою...
Яценко Т. С. Теорія і практика групової психокорекції: Теоретичні передумови активного соціально-психологічного навчання. Психологічні засоби групової психокорекційної роботи. Практична психологія і психокорекційна практика. Поняття психокорекції. Природа психічних явищ, які підлягають психокорекції. Спрямованість психокорекційного процесу АСПН. Поняття особистісної деструкції та особистісної проблеми спілкування. Особливості психокорекційного процесу в групі АСПН. Особливості процесуальної діагностики в групі АСПН. Результативність психокорекційного процесу в групі АСПН. Групова динаміка як чинник психокорекції. Поняття «дезінтеграція» та «інтеграція» в контексті групової психокорекції за методом АСПН. Механізми особистісних змін суб'єкта...
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Комунікативна лінгвістика як наука і навчальна дисципліна. Природа, компоненти і форми комунікації. Сутність, категорії комунікативної лінгвістики та її взаємозв'язки з іншими галузями знання. Предмет і завдання комунікативної лінгвістики. Методи комунікативної лінгвістики. Природа спілкування і комунікації. Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Відмінності спілкування людей і тварин. Спілкування як діяльність. Типи спілкування. Основні закони спілкування. Особливості міжособистісного спілкування. Тенденції розвитку сучасного спілкування. Моделі комунікації. Компоненти комунікації Елементарні компоненти і засоби комунікації. Канали комунікації. Комунікативний шум. Вербальні компоненти спілкування...
Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України: Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...

ЕВРОПА И ЧЕЛОВЕЧЕСТВО

- работа Н. С. Трубецкого, опубликованная в Софии в 1920 г. и ставшая своеобразным катехизисом евразийства. По признанию автора, осн. идеи работы сложились у него "уже более 10 лет тому назад", но они не были обнародованы вплоть до тех пор, пока мировая война и послевоенные годы не "поколебали веру в цивилизованное человечество и не раскрыли глаза многим" (с. III, IV). Все содержание книги - призыв к "переоценке ценностей", размышления о необходимости по-новому взглянуть на проблемы культуры, прогресса, истории, и нужна, считает автор, целостная теоретическая система изменения об-ва, к-рую можно было бы применить на практике. Рассматривая соотношение различных культур, цивилизаций (в книге эти понятия не дифференцируются) в истории человечества, Трубецкой категорически выступает против абсолютизации одной культуры - романо-германской, отождествляемой с европейской. По мнению автора, культура, выступающая как общечеловеческая, "на самом деле есть культура лишь определенной этнической группы романских и германских народов" (с. 14). Не отрицая значимости европейской (романо-германской) культуры, он тем не менее не считает правомерными ее притязания на то, чтобы быть общечеловеческой культурой, ибо не существует объективных доказательств, что эта культура совершеннее всех прочих культур, ныне существующих или когда-либо существовавших на земле. В этой связи Трубецкой подробно рассматривает проблему, связанную с возможностью полного приобщения к.-л. народа к культуре др. народа. Под полным приобщением он имеет в виду "такое усвоение культуры другого народа, после которого эта культура для заимствующего народа становится как бы своею... так что оба -создатель культуры и заимствователь - сливаются в одно культурное целое" (с. 44). По мнению автора, такое приобщение невозможно без антропологического поглощения одного народа другим. Если подобное поглощение происходит, то народ, перенимающий чужую культуру, исчезает как субъект истории. И тем не менее многие народы пытаются идти этим путем, стремятся, напр., приобщиться к европейской (романо-германской) культуре, т. е. европеизироваться. Однако участь европеизируемых народов, считает Трубецкой, весьма незавидна по целому ряду причин. Поскольку процесс европеизации того или иного народа протекает неравномерно, то в результате возникают самые серьезные противоречия между различными частями этого народа - отцами и детьми, элитой и народными массами, различными социальными группами, классами и т. д., что в свою очередь ведет к "уничтожению национального единства, расчленению национального тела европеизированного народа" (с. 62). У европеизируемого народа исчезает чувство патриотизма, он начинает презирать все самобытное, национальное. Такой народ вынужден все время догонять европейские народы и поэтому его история "состоит из этой постоянной смены коротких периодов быстрого "прогресса" и более или менее длительных периодов "застоя". В конечном счете европеизируемый народ, ставший на путь такой скачущей эволюции, "неизбежно погибнет, бесцельно растратив свои национальные силы" (с. 69). Судьба России, ее неудачи и падения, по Трубецкому, во многом зависит от процесса европеизации, в к-рый она была втянута. "Весь восемнадцатый век прошел для России в недостойном поверхностном обезьянничании с Европы. К концу этого века умы верхов русского общества уже пропитались романо-германскими предрассудками, и весь девятнадцатый и начало двадцатого века прошли в стремлении к полной европеизации всех сторон русской жизни" (с. 78). Подобная "скачущая эволюция" породила множество негативных последствий для рус. об-ва. В итоге автор призывает всеми способами противодействовать злу европеизации России, возлагая особые надежды на рус. интеллигенцию, к-рая, как и интеллигенция др. европеизируемых народов, должна освободиться от наваждений романо-германской идеологии, ибо "европеизация является безусловным злом для всякого не романо-германского народа" (с.79-81).


© 2009-2020  lib.ltd.ua