Веб-бібліотека

Дубогай О. Д. та ін. Методика фізичного виховання студентів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи:

Резервні можливості організму, який перевіє захворювання. Фізичні вправи - основний засіб оздоровчо-лікувальної фізичної культури. Тонізуюча дія фізичних вправ. Вплив фізичних вправ на трофічні процеси. Формування компенсацій. Механізм нормалізації функцій. Реабілітація. Про деяку складність процесу навчання фізичним вправам. Організація і планування занять центрами спеціальних медичних груп. Оздоровчо-лікувальна фізична культура для студентів з порушенням зору. Комплекс вправ для профілактики прогресування короткозорості. Фізичні вправи при захворюваннях органів дихання. Захворювання органів дихання...

Матвеева В. Кадрова документація: Организация работы кадровой службы на предприятии. Прием на работу. Заключение трудового договора. Установление испытательного срока. Прием на работу совместителей. Прием на работу временных работников. Заключение договоров подряда. Заключение договора о материальной ответственности. Заключение трудового договора между работником и физическим лицом, использующим труд наемных работников. Прием на работу иностранцев. Заполнение личной карточки. Особенности заполнения личной карточки и личного дела государственного служащего. Учет использования рабочего времени. Перевод на другую работу. Перевод внутри предприятия. Перевод на другое предприятие. Оформление отпусков. Оформление служебных командировок...
Багров М. В. та ін. Землезнавство: Історія й методологія сучасного землезнавства. Історія формування уявлень про землю і всесвіт. Від натурфілософії до сучасної науки: уявлення людства про Всесвіт і Землю. Уявлення про будову Землі. Земна поверхня як географічне середовище людства. Спадщина видатних європейських землезнавців. Землезнавство найновішого часу. Основні поняття сучасного землезнавства. Методологія сучасного землезнавства. Джерела інформації в землезнавстві. Парадигми землезнавства. Методологічні засади землезнавства. Засоби подання інформації в землезнавстві. Методи землезнавства. Загальні природничі й організаційні закони в географічній оболонці. Механічна взаємодія в планетарних фізико-географічних процесах. Ізостазія в геосферах...
Ушакова Н.Г., Помінова I.I. Соціально-економічні типи країн: Теоретичні основи типологізації та класифікації країн. Предмет курсу «Соціально-економічні типи країн», методика типології. Структуризація та типологізація економічних систем. Товарні економічні системи: еволюція, риси. Класифікації соціально-економічних систем. Національні (країнові) моделі економічного розвитку. Типологія моделей економічної трансформації. Практична реалізація моделей економічної трансформації. Азійські нові індустріальні країни (Індонезія, Таїланд, Південна Корея). Китайська модель реформування економіки. Еволюція «латиноамериканської моделі» трансформації економіки. Індійський шлях економічного реформування. Модель економічного зростання України...

ЕВДОКС Книдский

(ок. 400 - 350 до н. э.) - греческий математик, астроном и географ, преподававший ъ Академии Платона, впоследствии - глава собственной школы на о. Книд. Известен как автор теории пропорций и метода исчерпывания, изложенных в "Началах" Евклида, а также как автор геоцентрической модели космоса. Трактат Евдокса с описанием этой модели изложен в дидактической поэме Арата "Явления". Собственные труды Евдокса не сохранились, его биографию см. у Диогена Лаэртия (VIII 86 - 87).
Теория пропорций Евдокса (см. кн. 5 "Начал" Евклида) обобщает понятие отношения на случай несоизмеримых величин, напр. стороны и диагонали квадрата; для этого необходимо выполнение условия, которое сейчас обыкновенно называют "аксиомой Архимеда": чтобы меньшая из величин могла заведомо превзойти большую, будучи повторенной достаточное число раз. Определение Евдоксом равенства отношений весьма близко определениям понятия действительного числа, данным в 19 в. Вейерштрассом и Дедекиндом.
Метод исчерпывания представляет собой метод определения отношений поверхностей (или объемов), ограниченных кривыми линиями (поверхностями) посредством их неограниченной аппроксимации ломаными (многогранниками). Од позволяет с помощью доказательств "от противного" строго обосновать решение задач на интегрирование, но при условии, что ответ известен заранее, т. е. получен на основании независимых эвристических соображений.
ЕВДОКС первым разработал математическую геоцентрическую модель космоса, в которой с помощью 27 движущихся друг относительно друга сфер описывались видимые движения небесных тел. В дальнейшем эта система была усовершенствована Каллиппом, учеником Евдокса, а также Аристотелем, который описывает видимые движения небесных тел уже с помощью 55 сфер. Самая совершенная система подобного рода была разработана Птолемеем.
Аристотель сообщает об участии Евдокса во внутриакадемических философских дискуссиях: ЕВДОКС полагал, что идеи примешаны к вещам как вещества и в этом смысле являются их причинами (Met. XIII 5, 1079Ы8); кроме того, ЕВДОКС высшим благом считал удовольствие (Eth.Nic. 1101b27, 1172Ь9слл.)
Лит.: Ван-дер-Варден. Пробуждающаяся наука. М., 1959; Lasseire F. Die Fragmente des Eudoxos von Knidos. B., 1966 (текст и KOMM.); Becher 0. Eudoxus Studien, Quellen und Studien B2, 1933, p. 311 - 333, 369-387, ВЗ, 1936, р. 236-249, 370-388, 389-410; Waschkies H. J. Von Eudoxos zu Aristoteles: Das Fortwirken der Eudoxischen Proportionentheorie in der Aristotelischen Lehre von Kontinuum. Amst. 1977; Dancy R. M. Two Studies in the Early Academy. Albany, 1991, pp. 3-59 и 121-146.
А. В. Родин


© 2009-2020  lib.ltd.ua