Веб-бібліотека

Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень:

Історія становлення та розвитку науки. Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження. Етапи становлення і розвитку науки. Поняття, цілі і функції науки. Структурні елементи науки, їх характеристика. Наука як система знань. Наукознавство як система знань. Класифікація наук. Основні риси працівника науки. Організація науково-дослідної роботи в Україні. Організаційна структура науки. Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні. Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Науково-дослідна робота студентів. Основи методології науково-дослідної діяльності. Поняття методології та методики наукових досліджень. Методологія теоретичних досліджень...

Історія української літератури. XX століття / За ред. В. Г. Дончика: Літературно-мистецьке життя. Художній процес. 60-ті - 90-ті роки. Поезія. Василь Мисик. Леонід Первомайський. Андрій Малишко. Дмитро Павличко. Ліна Костенко. Василь Симоненко. Микола Вінграновський. Іван Драч. Борис Олійник. Павло Мовчан. Борис Нечерда. Ірина Жиленко. Леонід Талалай. Володимир Забаштанський. Володимир Базилевський. Василь Голобородько. Василь Стус. Ігор Калинець. Іван Світличний. Василь Барка. Поезія діаспори ("нью-йоркська група" та інші). Емма Андієвська. Олег Зуєвський. Остап Тарнавський. ПРОЗА. Публіцистика. Олесь Гончар. Михайло Стельмах. Ірина Вільде. Григорій Тютюнник. Анатолій Дімаров. Павло Загребельний. Юрій Мушкетик. Іван Чендей. Василь Земляк...
Геврик Є. О. Охорона праці: Соціально-економічні, правові та організаційні питання охорони праці. Основні правові та нормативні положення про охорону праці. Основні законодавчі акти. Гарантії прав громадян на працю, на відпочинок, охорону здоров'я та на охорону праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці. Організація охорони праці на підприємстві. У правління охороною праці. Основні принципи управління охороною праці. Функції управління охороною праці. Організація управління охороною праці. Організація навчання з охорони праці. Виробничий травматизм та захворюваність. Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання...
Комова М.В. Складання ділових документів: Стилі сучасної української мови. Мовна норма. Загальна характеристика функціональних стилів. Науковий стиль. Офіційно-діловий стиль. Жанроструктурні різновиди офіційно-ділового стилю. Специфіка мовних засобів офіційно-ділового стилю. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Лексичні засоби стилістики ділових та інформаційних документів. Основні типи лексики за формою Вживання в системі функціональних систем. Стилістичні опозиції в лексичній системі мови. Сполучуваність слова. Багатозначність. Тропи. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми. Іншомовні слова. Неологізми. Застарілалексика. Діалектизми. Жаргонізми. Тірофесіоналізми. Терміни. Морфологічні засоби стилістики ділових та інформаційних документів...
Максименко С.Д. Загальна психологія: Вступ до психології. Предмет психології. Предмет психології та її завдання. Рефлекторна природа психіки. Психіка і свідомість. Основні галузі психологічних знань. Зв'язок психології з іншими науками. Основні напрями в сучасній психології. Методи психології. Основні вимоги до методів психології. Основні методи психології. Спостереження, експеримент. Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка. Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних явищ. Розвиток психіки і свідомості. Виникнення та розвиток психіки. Розвиток механізмів психічної діяльності. Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу...

ЕСТЕСТВЕННОЕ ПРАВО

одно из широко распространённых понятий политич. и правовой мысли, обозначающее совокупность принципов, правил, прав, ценностей, продиктованных естеств. природой человека и тем самым как бы независимых от конкретных социальных условий и гос-ва. Е. п. выступало всегда как оценочная категория в отношении действующей в данном политич. обществе правовой системы и закрепляемого ею строя обществ. отношений. В апологетич. концепциях этот строй и действующее право объявлялись соответствующими Е. п. и естеств. справедливости; в концепциях, требовавших социальных преобразований, существующий порядок отношений и право объявлялись несоответствующими Е. п. и справедливости. Ф. Энгельс отмечал, что Е. п. и естеств. справедливость представляют собой "... идеологизированное, вознесенное на небеса выражение существующих экономических отношений либо с их консервативной, либо с их революционной стороны" (Маркс К. и Энгельс Ф., Соч., т. 18, с. 273).
Идея Е. п. развивалась уже в древности, особенно в антич. мире; она использовалась греч. софистами, Аристотелем и особенно активно стоиками. Цицерон утверждал, что закон гос-ва, противоречащий Е. п., не может рассматриваться как закон. В средние века Е. п. носило по преимуществу теологич. форму, являясь составной частью религ. учений (напр., у Фомы Аквинского). И в совр. период идея Е. п. остаётся составной частью офиц. теологич. и политич. доктрины католич. церкви (см. Неотомизм).
Своё наивысшее социальное звучание идея Е. п. получила в 17-18 вв. в качестве осн. идеологич. орудия борьбы прогрессивных сил общества с феод. строем. Идеологи Просвещения Локк, Руссо, Монтескье, Дидро, Гольбах, Радищев и др. широко использовали идею Е. п. для критики феод. порядков как противоречащих естеств. справедливости. В этих концепциях Е. п. выступало в качестве неизменных принципов природы человека и его разума, к-рые должны быть выражены в действующих законах. Идеи Е. п. нашли отражение в амер. Декларации независимости (1776), во франц. Декларации прав человека и гражданина (1789) и др. актах. В тот же период (17-18 вв.) активизировались попытки оправдания при помощи Е. п. феодальноабсолютистских режимов (напр., С. Пуфендорф в Германии).
С упрочением капиталистич. строя бурж. идеологи 19 в. отказались от Е. п., объявив бурж. строй единственно возможным и справедливым, не нуждающимся в надзаконных оценочных критериях. Но в 20 в. происходит процесс т. н. возрождения Е. п. После 2-й мировой войны в Зап. Германии, Италии и нек-рых др. странах Е. п. использовалось, с одной стороны, для отмежевания от фаш. идеологии, а с другой - для того, чтобы воспрепятствовать далеко идущим социальнополитич. реформам. "Возрождённое Е. н." испытывает сильное влияние клерикализма, а также придаёт понятию Е. п. прагматистский характер (напр., E. u. с "меняющимся содержанием" или экзистенциалистское "Е. п. конкретной ситуации").
Марксистский матсриалистич. подход к праву как отражению экономич. и нолитич. структуры классового общества делает излишним понятие "Е. п." в качестве предпосылки существования и обязательности действующего права; в обществе может быть только одно право, устанавливаемое гос-вом, а в своей нравотворческой деятельности гос-во связано принципами данного социального строя, к-рые определяются не "природой человека", а социально-экономич. строем и способом нроизва. Вместе с тем марксизм не считает ложным всё то, что стоит за понятием E. п. Он придаёт важное значение неотчуждаемым правам человека (нации, народа), а в оценке действующего права отводит важную роль идеалам и ценностям (в т. ч. и справедливости), считая их, однако, социально обусловленными, классовыми, исторически меняющимися, а не априорными категориями.


© 2009-2020  lib.ltd.ua