Веб-бібліотека

Сирохман I. В. та ін. Товарознавство продовольчих товарів:

Споживні властивості харчових продуктів. Основні речовини харчових продуктів та їх властивості. Якість продовольчих товарів. Втрати продовольчих товарів у процесі товаропросування. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів. Штрихове кодування і товарна класифікація експортно-імпортних продовольчих товарів. Зберігання продовольчих товарів в роздрібній торговельній мережі і вимоги до їх якості. Зерноборошняні товари. Хімічний склад зерна. Крупи. Борошно. Показники якості та дефекти крупів і борошна. Пакування, маркування, транспортування та зберігання крупів і борошна. Макаронні вироби. Хлібобулочні вироби. Плодоовочеві товари. Фактори, що впливають на хімічний склад та властивості плодів і овочів...

Політологія / За ред. Ф.М. Кирилюка: Методологічні засади політології. Політика як соціальне явище. Природа політики та її детермінанти. Структура і функції політики. Політологія як наука. Генеза науки про політику. Предмет політології. Теоретико-методологічний інструментарій політології. Закони і категорії політологи. Основні функції політології. Методи політології. Основні віхи світової та вітчизняної науки про політику. Зародження та розвиток думок про політику в стародавньому світі. Міфологічні уявлення про політику. Історична генеза політичних ідей у прадавніх і ранньослов'янських спільнотах. Основні джерела духовної культури. Зародження політичних структур. Політичні ідеї мислителів Київської Русі. Витоки політичних ідей. Становлення державної ідеології...
Чекман І. С. та ін. Фармакологія: Фармакологія в системі медичних і біологічних наук. Історія лікознавства і фармакології. Загальна фармакологія. Взаємодія організму й лікарської речовини. Чинники, що зумовлені лікарською речовиною. Чинники, що зумовлені організмом. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму й лікарської речовини. Фармакокінетика. Головні поняття фармакокінетики. Шляхи введення лікарської речовини організм. Вивільнення лікарської речовини лікарської форми. Абсорбція лікарської речовини організмі. Розподіл лікарської речовини в органах тканинах. Біотрансформація лікарської речовини організмі. Мікросомне окиснення. Немікросомне окиснення. Реакція кон'югації. Виведення лікарської речовини організму. Фармакодинаміка. Види дії лікарської речовини...
Гойхман О.Я. и др. Теория и практика референтской деятельности: Руководитель за спиной референта. Суть референтской деятельности. Писать для других и за других. Документ и его реквизиты. Составление текстов небольшого объема. Спичрайтерство. Маршрут документа. С текстом работы много. Техника чтения. Реферирование. Редактирование. Прежде чем руководитель скажет. Предстоят переговоры. И жестом и голосом. Речь для руководителя. Нормы этические и протокольные. Этика речевой коммуникации. Слушать и быть услышанным. Международный протокол...

ЕРЕСИ в России

. Зарождение антицерковных умонастроений на Руси первоначально порождалось языческой реакцией на христианизацию, выразившейся в 11 в. в восстания волхвов. Первые древнерусские ереси из-за медленной христианизации общества имели двоеверную природу Таковой была ересь самозваного Владимира епископа Федорца (третья четверть 12 в.), перенесшего на Богородицу функции Великой Богини-матери, могущественной охранительницы-покровительницы, олицетворяющей рождающее начало, от которого зависит плодородие, рождение и судьбы людей. Рецидивы ереси фиксируются на протяжении всего периода средневековья в смешении культа Богородицы и рожениц. С сер. 14 в. в Новгороде и Пскове распространилось антицерковное движение стригольников (известны по именам казненные в 1375 дьяконы Никита и Карп и чернец псковского Немчинова монастыря Захар, упомянутый в 1490). Стригольники были носителями патриархально-консервативных умонастроений и возрождали древний пантеистический культ равнобожественных небесного мужского и женского земного начал. Церковным формам культа стригольники противопоставляли общие собрания на перекрестках и площадях с ритуальным поклонением земле как божеству. В кон. 15 - нач. 16 в. в Москве и Новгороде среди близкого к придворным кругам служилого сословия и посадского населения распространилась ересь жидовствующих, наиболее активными сторонниками которой были Иван-Волк Курицын, Федор Курицын, Ивашко Черный, Митя Коноплев и др. Опираясь на Ветхий Завет, жидовствующие отвергали догмат о триипостасности Бога, евангельское учение, христианскую эсхатологию, святоотеческое предание, церковную обрядность. Интерес к учености сочетался у них с магией и астрологией. К антитринитарному направлению принадлежал холоп Феодосии Косой (сер. 16 в.), который Христа считал простым человеком, отвергал церковную обрядность, был знаком с античным учением об элементах и, видимо, исповедовал учение о безначальном бытии, а разнообразие мира объяснял различными комбинациями стихий. В основе его социальной программы лежали идеалы свободы и равенства людей. На тех же идейных позициях стоял его современник Матвей Башкин, придерживавшийся более умеренных социальных воззрений. Элементы вольномыслия обнаруживаются также в творчестве Ивана Пересветова, Ивана Федорова, Артемия Троицкого и др. мыслителей 16 в.
Среди церковных писателей полемику с ересями вели Стефан Пермский, Иосиф Волоцкий, Зиновий Отенский, Ермолай-Еразм и др. В нач. 18 в. состоялся последний антиеретический процесс над Дмитрием Тверитиновым и членами его кружка, которые отвергали церковную обрядность, предание и склонялись к антитринитаризму. С 18 в. еретические движения развиваются в русле сектантства.
Лит.: Казакова ff. А., Лурье Я. С. Антифеодальные еретические движения на Руси 14 - нач. 16 в. М. - Л., 1955; КлчбановА. И. Реформационные движения в России в 14 - 1-й пол. 16 в. М., 1960; Рыбаков Б. А. Стригольники. Русские гуманисты 14 столетия. М., 1993; Мильков В.Религиозно-философская проблематика в еретичестве 18 столетия. - В кн.: Некоторые особенности русской философской мысли 18 в. М., 1987; Он же. Древнерусское еретичество в идейнополитическои борьбе 2-й пол. 12 столетия. - "Общественная мысль. Исследования и публикации", в. 1. М., 1989; Он же. Учение стригольников. - Там же, в. 4. М., 1993.
В. В. Милъков


© 2009-2020  lib.ltd.ua