Веб-бібліотека

Адорно Т. Теорія естетики:

Теорія естетики. Мистецтво, суспільство, естетика. Втрата самоочевидності мистецтва - Проти питання про походження - Правдивий зміст і життя художніх творів - Про відносини мистецтва і суспільства - Критика психоаналітичної теорії мистецтва - Теорії мистецтва Канта і Фройда - "Насолода від мистецтва" - Естетичний гедонізм і щастя пізнання. Ситуація. Дезінтеграція матеріалу - Деестетизація мистецтва, критика індустрії культури - Мова страждання - Нове і його історія філософії. Проблема інваріантності; експеримент - Захист измів - Ізми як секуляризовані школи - Робленість і випадок; модерн і якість - "Друга рефлексія" - Нове і тривалість діалектика інтеграції і "суб'єктивна точка" - Нове, утопія і негативність...

Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Система освіти в Україні. Поняття системи освіти, її структура. Принципи освіти в Україні. Завдання закладів освіти. Управління системою освіти в Україні. Теорія навчання (дидактика). Дидактика, її категорії. Сутність і завдання дидактики. Категорії дидактики. Зв'язок дидактики з іншими науками. Актуальні завдання дидактики. Процес навчання. Сутність навчання, його методологічна основа. Рушійні сили навчального процесу. Функції навчання. Логіка навчального процесу. Структура процесу учення. Типи навчання. Модульне навчання. Мотиви навчання. Оптимізація процесу навчання...

ЕРАФИМ САРОВСКИЙ

(в миру Прохор Исидорович Мошнин) [1759, Курск - 2(15) января 1833, Саровский монастырь] - русский православный подвижник. Канонизирован Русской Православной Церковью в 1903. Родился в семье благочестивых родителей, отец занимался строительством храмов. Получив благословение старца Досифея в Китаевской пустыни близ Киево-Печерской лавры, Прохор в 1778 поступил в Саровский монастырь, где в 1786 принял монашеский постриг с именем Серафим. В 1794 удаляется в пустынную келью, проводит жизнь в одиночестве, трудах, чтении и молитве. В течение тысячи суток тайно несет молитвенный подвиг, стоя на камне. После жестокого избиения в 1804 разбойниками и чудесного исцеления принял на себя подвиг молчальничества, а затем полного затвора. В 1825, получив откровение выйти из затвора, начал устроение Серафимо-Дивеевской женской обители. Духовно окормлял огромное множество людей. Обладал даром прозорливости, исцеления, чудотворения. В 1831 во время беседы с помещиком Н. А. Мотовиловым сформулировал цель христианской жизни как стяжание Духа Святого. Образ и учение святого Серафима привлекали внимание о. П. Флоренского, о. С. Булгакова и других деятелей религиозного возрождения. Он является одним из наиболее почитаемых святых в России и наиболее известным русским святым на Западе.
Лит.: Житие старца Серафима Саровской обители иеромонаха, пустынножителя и затворника. СПб., 1863; Серафимо-Дивеевский обшежительный монастырь с приложением жизнеописаний о. Серафима и матери Александры, сост. княжной Е. Горчаковой. М., 1889; Летопись Серафимо-Дивеевского монастыря, сост. архим. Серафим (Чичагов). СПб., 1903 (репринт 1991); Ильин В. Н. Преп. Серафим Саровский. Париж, 1925; Clement О. Saint Seraphim de Sarov, prophete et temoin de la Lumiere, in: Le Visage interieur. R, 1978.
И. К. Кушаева


© 2009-2020  lib.ltd.ua