Веб-бібліотека

Русаловський А. В. Правові та організаційні питання охорони праці:

Загальні питання охорони праці. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном. Основні розділи дисципліни "Основи охорони праці". Основні поняття в галузі охорони праці. Основні терміни та визначення. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Класифікація виробничих травм. Правові основи охорони праці. Основні законодавчі акти про охорону праці. Закон України "Про охорону праці". Гарантії прав громадян на охорону праці. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій. Найважливіші надбання закону "Про охорону праці". Відповідальність за порушення законодавства про ОП. Контрольні питання. Державні нормативно-правові акти з охорони праці...

Калінін Ю.А. Релігієзнавство: Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика. Матеріалістична концепція релігії. Марксистська релігієзнавча концепція. Об'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Суб'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Натуралістична концепція релігії. Соціологічна концепція релігії. Релігія як суспільне явище і складова частина духовної культури. Сутність і походження релігії. Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура. Функції релігії та її роль у житті суспільства. Релігії світу. Родоплемінні культи. Магія. Фетишизм. Анімізм. Тотемізм. Землеробські культи. Шаманізм. Ранні національні релігії. Релігія Стародавнього Єгипту...
Сокол Т. Г. Основи туристичної діяльності: Історія розвитку світового туризму. Періодизація історії туризму. Подорожі та мандрівки в епоху стародавнього світу. Подорожі епохи середньовіччя. Подорожі й туризм у XVII-XVIII ст. Туризм XIX - початку XX ст. Сучасний світовий туризм. Міжнародне туристичне співробітництво. Світові туристичні регіони. Історія туризму в Україні. Мандрівництво як джерело зародження туризму в Україні. Український туризм у XIX - першій половині XX ст. Зародження організованих форм. Туризм в Україні в 70-80-ті роки XX ст. Туризм в Україні на сучасному етапі. Теорія туристичної діяльності. Культурно-історичне та соціально-економічне значення туризму в розвитку суспільства. Основні теоретичні поняття та їх визначення. Функції туризму в суспільстві...
Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка: Загальні засади національної макроекономіки. Методологія національної макроекономіки. Сутність національної макроекономіки. Питання національної макроекономіки в Конституції України. Національно-економічне мислення. Показники національної макроекономіки. Оцінка продуктивності та ефективності національної економіки. Національні продуктивні сили. Теорія формування і розміщення продуктивних сил. Сутність продуктивних сил. Економічні закони і розміщення продуктивних сил. Економічне районування і територіальна структура господарства. Методологія економічного районування. Методи аналізу територіальної організації економічної системи...
Цюрупа М.В., Ясинська B.C. Основи сучасної політології: Становлення предмету політології - історико-наукові методологічні проблеми. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія - інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна. Методологічні засади, категорії та принципи політології. Основні парадигми політичного мислення. Функції політології. її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин). Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу. Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки. З.Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя...
Колодний А. Історія релігії в Україні. Православ'я в Україні: Православна церква України в складі Московської патріархії і під управлінням Священного Синоду (1686-1917). Централізація православної церкви, перетворення її на складову частину російської державної структури. Втрата Київською митрополією колишнього авторитету і впливу. Становлення і розвиток православно-церковних структур на Лівобережній Україні та Слобожанщині. Особливості православної церкви в Запорізькій Січі. Характер релігійності запорізького козацтва. Церква після скасування Січі. Становище православної церкви "а Правобережній Україні, Поділлі та на Волині в умовах наступу католицизму. Православна церква після поділів Польщі. Православна церква і духовна культура в Україні XVIII ст...
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Комунікативна лінгвістика як наука і навчальна дисципліна. Природа, компоненти і форми комунікації. Сутність, категорії комунікативної лінгвістики та її взаємозв'язки з іншими галузями знання. Предмет і завдання комунікативної лінгвістики. Методи комунікативної лінгвістики. Природа спілкування і комунікації. Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Відмінності спілкування людей і тварин. Спілкування як діяльність. Типи спілкування. Основні закони спілкування. Особливості міжособистісного спілкування. Тенденції розвитку сучасного спілкування. Моделі комунікації. Компоненти комунікації Елементарні компоненти і засоби комунікації. Канали комунікації. Комунікативний шум. Вербальні компоненти спілкування...
Ломачинська І.М. Бібліографознавство: Загальне поняття про бібліографію та бібліографознавство. Предмет дисципліни "Бібліографознавство". Історія розвитку бібліографічних знань. Зародження бібліографічних знань. Розвиток бібліографії в Україні. Історичний процес формування визначення бібліографії і бібліографознавства. Бібліографія як галузь діяльності. Поняття про бібліографію як системне утворення. Суб'єкти, об'єкти бібліографії. Сучасні визначення бібліографії і бібліографознавства. Поняття бібліографічної інформації: основні форми її закріплення і передачі. Загальне поняття бібліографічної інформації. Система "документ - споживач" як джерело виникнення бібліографічної інформації. Документально-бібліографічні потреби...

Джон Дьюи (1859-1952)

- один из представителей и основоположников прагматизма. Его рассматривают даже главным выразителем идей прагматизма, потому что он систематизировал многие положения других представителей прагматизма - Пирса, Джемса. Им были написаны сотни статей и книг по различным проблемам философии и общественной жизни. Известен как реформатор школы. Много раз выезжал за границу, в том числе в Советский Союз. Преподавал в Мичиганском, Чикагском и Колумбийском университетах. Хотя в некоторых своих работах Дьюи рассматривает гносеологические и логические проблемы (см., например, переведенную на русский язык работу "Как мы мыслим"), главные его интересы сосредоточены на социальных вопросах, в центре которых стоял человек и его практические проблемы. Дьюи полагал, что прагматизм совершил своего рода "коперниканскую революцию", перейдя от чисто философских проблем к решению человеческих. И этому посвящено большинство его произведений. Концепции Дьюи, как и весь прагматизм, исходит из понятия "опыт", который он определяет как все то, что встречается в жизни. "Ценность понятия опыта для философской рефлексии состоит в том, что оно обозначает как поле, солнце, облака и дождь, семена и урожай, так и человека, который трудится, составляет планы, изобретает, пользуется вещами, страдает и наслаждается. Опыт обозначает все, что переживается в опыте, мир событий и лиц, он обозначает мир, воспринятый в опыте, деятельность и судьбу человека". Опыт Дьюи рассматривает не как познание. "Опыт означает прежде всего не познание, но способы Желанья и страдания". "Весь познавательный опыт должен начинаться и заканчиваться в бытии вещей и в обладании ими". "Мы должны мыслить мир в терминах, допускающих, чтобы преданность, благочестие, любовь, красота и тайна были бы не менее реальны, чем что-либо другое". Таким образом, для Дьюи опыт - это повседневный, обычный опыт людей, их обычная жизнедеятельность. Поэтому опыт Дьюи оценивает в соответствующих категориях: "Успех и неудача суть первичные "категории" жизни, достижение блага и избегания зла - ее высшие интересы, надежда и тревога - господствующие качества опыта". Задача науки состоит в том, по Дьюи, чтобы планировать будущее и находить средства для его осуществления. Проблема познания, согласно Дьюи, является бессмысленной. Он даже называет проблему, которой занимается философия, а именно, проблему существования внешнего мира, курьезом "ортодоксального эмпиризма", так как существование внешнего мира не вызывает сомнения. Отсюда Дьюи делает вывод о принудительности опыта, как сопротивления тем усилиям которые делает человек. Все это говорит, по Дьюи, о фундаментально опасном характере мира. Человеком овладевает страх перед миром. Этот страх есть функция среды. "Человек боится потому, что он существует в страшном, ужасном мире. Мир полон риска и опасен" Конечно, он признает, что это звучит пессимистично, но трагедия затрагивает более глубокий слой жизни, чем комедия. "Проблема зла является общепризнанной проблемой, в то время как мы редко слышим или никогда не слышим о проблеме добра". Таким образом, прагматизм стремится выработать мировоззрение, дающее человеку возможность жить в неустойчивом и полном опасностей Для Дьюи задача познания состоит в изобретении способов преобразования опыта в интересах человека. Поэтому достоверность следует искать не в бытии, а в самих способах преобразования. "Поиск уверенности посредством обладания умом неизменной реальности сменился поиском надежности посредством активного контроля за изменяющимся ходом событий". Познание Дьюи рассматривает в качестве вида делания или действия, которое направлено на опыт. Познание -это умение решать проблемы. Познание - это не какой-то особый путь овладения реальностью. "Надежды и страхи, желания и отвращения являются такими же истинными реакциями на вещи, как и познание, и мышление. Наши аффекты, когда они освещены пониманием, являются органами, посредством которых мы проникаем в смысл естественного мира таким же подлинным образом, как и путем познания, но с большой полнотой и интимностью". Таким образом, познавательная активность человека - это такая деятельность человека, которая изменяет исходный материал. В этом состоит инструментализм Дьюи: исследование осуществляет экзистенциальное преобразование исследуемого материала. Объект науки не есть нечто предшествующее исследованию, а итог познания, то, что познание создает. У Дьюи истина, знание и реальность совпадают. Научные понятия в этом случае лишь инструменты и планы действия. Дьюи пишет: "Если идеи, значения, концепции, понятия, теории, системы инструментальны по отношению к устранению некоторого специфического беспокойства и замешательства, то проверка их надежности и ценности состоит в выполнении ими этой работы". Таким образом, подобно Джемсу, истина у Дьюи определяется ее полезностью. В отличие от Джемса Дьюи понимает истину несколько иначе. Так, если Джеме говорил о полезности идеи вообще, то Дьюи говорит, что идея истинна в том случае, если она полезна для данной конкретной проблемы. Далее, если Джеме говорил о кредитной системе как форме хождения истины, когда люди обмениваются проверенными истинами, то Дьюи считает, что истина связана лишь с той ситуацией, в которой она возникла. Таким образом, понятие ситуации выступает как центральное понятие инструментализма Дьюи. Это приводит к тому, что в моральном и социальном опыте он признает лишь текущие проблемы и задачи и непосредственные цели, которые вытекают из данной ситуации. Человек должен стремиться только к ближайшим целям, притом лишь практическим. В области педагогики заслуги Дьюи огромны. Он оказал большое влияние на формирование школы и педагогической практики в Америке, выдвинув принцип "обучения посредством деланья" и пропагандируя формирование практических навыков в решении жизненных проблем.


© 2009-2020  lib.ltd.ua