Веб-бібліотека - головна сторінка


Палеха Ю.І. Ділова етика:

Етичні проблеми управління та бізнесу. Етичні установки. Діловий протокол. Розвиток суспільства й стилі управління. Формування етики підприємництва. Соціальна відповідальність і економічна етика. Адміністративна етика. Взаємостосунки представників держави і підприємництва. Підготовка та проведення ділових зустрічей. Домовленість про ділову зустріч. Підготовка приміщень. Зустріч делегації. Привітання. Розміщення учасників зустрічі. Офіційна мова. Ділова атрибутика. Візитні картки. Ділові подарунки. Діловий одяг. Організація ділового спілкування. Функції ділового спілкування. Перепони у спілкуванні, його рівні. Соціальні типи в діловому спілкуванні. Закономірності міжособових стосунків. Сучасні теорії міжособових стосунків...

Левчук Л. Т. Естетика: Предмет естетики: історія і теорія проблеми. Предмет естетики: проблема термінології. Предмет естетики: становлення проблематики науки. Естетика як самостійна наука. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків. Естетична діяльність та її форми. Творчий потенціал людської праці. Людина і суспільні відносини як об'єкти естетичної діяльності. З. Природа в структурі естетичної діяльності. Естетична діяльність і мистецтво. Структура естетичної свідомості. Естетичне почуття. Естетичний смак. Естетичний ідеал. Естетичні погляди і теорії. Основні естетичні категорії. Категорії "гармонія" і "міра". Категорії "прекрасне" і "потворне". Категорії "піднесене", "героїчне", "низьке"...
Аляєв Г.Є. та ін. Лекції з релігієзнавства: Предмет релігієзнавства. Релігія і суспільство. Особливості релігієзнавства як науки та учбової дисципліни. Поняття релігії та класифікація релігій. Релігія і суспільство. Форми релігійного життя людини. Релігійний досвід: його сутність, форми і вияви. Культ і богослужіння. Релігія первісного суспільства. Походження та особливості первісних форм релігії. Поняття про міф і міфологію як специфічну форму сприйняття світу. Основні форми первісних культів. Релігія Стародавньої Греції. Архаїчний період становлення грецької міфології. Класичний період розвитку релігії стародавніх греків. Культ і храми. Зороастризм. Пророк Зароастар і його релігійне вчення. Зороастрійські релігійні обряди. Авеста...

ДУН ЧЖУНШУ

Дун Гуйянь (180-115 или 179-104 до н. э.), кит. философ, представитель конфуцианства, именуемый иногда "Конфуцием эпохи Хань". Род. в местности Гуанчуань (уезд Цзаоцян на Ю.-В. совр. пров. Хэбэй). В период правления Цзин-ди (156- 141 до н. э.) преподавал в императорском ун-те, при императоре У-ди (140-87 до н. э.) был призван ко двору. С именем Д. Ч. связало превращение конфуцианства в гос. доктрину: в 136 он предложил У-ди "искоренить сто школ и почитать только конфуцианство". По инициативе Д. Ч. были введены гос. экзамены на чиновничьи должности, основанные на изучении конфуцианских классиков; они положили начало позднейшей экзаменационной системе, важнейшему институту вплоть до нач. 20 в.
Д. Ч. разрабатывал космогонич. и натурфилос. проблемы и создал учение о небе как части природы и как высшей силе, стоящей над миром и определяющей его судьбу. Он считал небо источником всех вещей, в т. ч. и пути (дао): "Порядок и смута, гибель и процветание зависят от судьбы, ниспосылаемой небом. От неё нельзя уклониться", ибо "судьба - это повеление неба". Как часть природы небо выступает в паре с землёй и в триаде с землёй и человеком. Небо - вверху, оно создатель человека, земля - внизу, вместе с небом она порождает все вещи, человек находится между ними, будучи самым ценным из всего созданного небом. При этом небо отождествляется с космич. силой ян (а также светом), земля - с силой инь (а также мраком). Инь и ян - это проявление единого, всепроникающего ци. Отсюда Д. Ч. переходит к социальным и историч. теориям. Небо, земля и человек символизируются тремя горизонтальными чертами, а путь - соединяющей их вертикальной чертой; в сумме получается иероглиф "ван" - правитель, к-рый только и способен постичь путь указанной триады. Небо наказыпает и награждает, осуществляя свою власть в определ. последовательности, связанной с круговоротом пяти первоэлементов (у-син). На этой основе Д. Ч. создал теорию историч. развития - учение о "трёх периодах господства", поочерёдно сменяющих друг друга: каждый из них начинается с получения правителем "мандата неба", символизируется определ. цветом (чёрный, белый, красный) и соответствует к.-л. конкретной династии.