Веб-бібліотека

Дейтус К. Сміт, молодший. Посібник книговидавця:

Книговидання і національний розвиток. Генеральна стратегія та головні цілі. Партнери у книгосвіті. Процес книговидання. Економіка книговидання. Редакційна робота: від ідей до книжок. Редагування рукопису. Оформлення книжки. Книговиробництво: друк і оправа. Книготоргівля. реклама: Як заохотити людей до купівлі книжок. Види книговидання. прибуткові видання та інші види книжок. Підручники. Дитяча література. Масове розповсюдження. Книжкові клуби та передплатні видання. Переклади - вікна у світ. Розбудовуючи майбутнє. Бібліотеки, розвиток письменності та читання. співробітництво видавців. Окремі питання. Видавничі права і контракти. Кілька нотаток про бухгалтерію. Книгарня. Навчання книгоіндустрії...

Желібо Є.П. та ін. Безпека життєдіяльності: Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Безпека життєдіяльності як категорія. Наукові засади безпеки життєдіяльності. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти. Рівні системи «людина - життєве середовище». Ризик як оцінка небезпеки. Загальна оцінка та характеристика небезпек. Концепція прийнятного (допустимого) ризику. Управління ризиком. Якісний аналіз небезпек. Теми для курсових, рефератів і контрольних робіт...

Дополнительности принцип

- непосредственным поводом для его открытия физиком Н.Бором послужило обнаружение того, что в разных приборных ситуациях исследуемый объект микромира вел себя то как частица, то как волна. Однако уже сам Бор распростанил действие этого принципа на биологию и этнографию и предложил его не частнонаучную, но вполне философскую формулировку: "Для объективного описания и гармоничесого охвата фактов необходимо почти во всех областях знания обращать внимание на обстоятельства, при которых эти данные получены" (Бор Н. Избранные научные труды в 2 т. Т. 2. М., 1971. С. 517). Гносеологически это означает, что в зависимости от применяемых средств (методы наблюдения, приборы, теоретические подходы) в объекте выделяются разные предметы, свойства которых могут отличаться друг от друга вплоть до противоположности. Полнота знания об объекте и относительна, поскольку любой объект и процесс его познания бесконечны, и абсолютна в рамках поставленной задачи, по отношению к которой отдельные задачи, связанные с выделением отдельных предметов, являются её необходимыми элементами. Каковы же онтологические основания этого принципа? Взаимодействие средств познания с изучаемым объектом есть частный случай взаимодействия любых сущих друг с другом. Разные взаимодействия выделяют из объекта не просто предметы познания, но самостоятельные предметы уже в онтологическом смысле этого слова. Определенный срез объета может оказаться инвариантным предметом по отношению к предметам, конституирущихся в частных случаях взаимодействия. - Сагатовский В.Н. Философия как теория всеобщего и её роль в медицинском познании. Томск. 1968. С. 187, 191-192; его же. Основы систематизации всеобщих категорий. Томск. 1973. С. 229-234; его же Философия развивающейся гармонии (философские основы мировоззрения) в 3-х частях. Ч.2: Онтология. СПб. 1999. С. 14-1; его же. Философия антропокосмизма в кратком изложении. СПб. 2004. С. 69-70.


© 2009-2020  lib.ltd.ua