Веб-бібліотека - головна сторінка


Академічне релігієзнавство / За ред. А. Колодного:

Релігієзнавство - специфічна сфера гуманітарного знання. Релігієзнавство як наука. Предмет і об'єкт релігієзнавства. Структурні поділи і особливості релігієзнавства. Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства. Герменевтичний аспект релігієзнавства. Релігієзнавство і теологія. Принципи академічного релігієзнавства. Принципи релігієзнавчих досліджень як гносеологічні феномени. Принцип об'єктивності. Принцип історизму. Принципи дуальності і загальнолюдськості. Зміна парадигм методологічного мислення в релігієзнавстві. Релігія як предмет наукового дослідження. Зародки науки про релігію. Вчення про релігію епохи середніх віків і Нового часу. Становлення релігієзнавства як галузі наукового знання...

Ющук І. П. Українська мова: Сучасна українська мова як предмет вивчення. Походження української мови. Українська мова - державна. Стилі української мови. Мова як система. Фонетика і письмо. Звуки і фонеми. Звуки мови як фізичне явище. Звуки мови як фізіологічне явище. Членування мовленнєвого потоку. Звуки мови як соціальне явище. Фонеми в мовленнєвому потоці. ПИСЬМО. Виникнення і розвиток письма. Становлення писемності в Україні. Сучасний український алфавіт. Унормування українського правопису. Вживання великої букви. Транскрипція і транслітерація. Приголосні фонеми. Система приголосних фонем. Сонорні, дзвінкі і глухі приголосні. М'які і тверді приголосні. Вживання м'якого знака. Вживання апострофа. Подовження приголосних і подвоєння букв. Випадання приголосних...
Оснач О.Ф. Товарознавство: Теоретичні основи товарознавства. Предмет, цілі і завдання товарознавства. Класифікація, кодування і асортимент товарів. Стандартизація, сертифікація і якість продукції. Основні властивості промислової продукції. Метали. Атомно-кристалічна будова і властивості металів. Механічні характеристики металів. Методи їхнього визначення. Чорні метали. Чавун. Склад чавуну. Класифікація чавуну. Характеристика видів та маркування. Умови постачання, транспортування, зберігання чавуну. Сталь. Склад, класифікація та характеристика. Вуглецеві сталі. Класифікація та характеристика видів. Леговані сталі. Класифікація і маркування легованих сталей. Металокерамічні інструментальні сплави. Підвищення якості сталі. Кольорові метали і сплави...
Конфліктологія / За ред. Л. М. Герасіної: Конфліктологія як наука (соціально-правовий аспект). Предмет, об'єкт, закони і методи конфліктології. Розвиток проблем конфлікту в парадигмах соціальної та правової наук. Конфлікт і механізми його розвитку. Феномен конфлікту. Конфлікти соціальної сфери. Суспільна криза. Витоки, причини та рушійні сили конфлікту. Динаміка конфлікту. Учасники і суб'єктивна складова конфлікту. Сфери розгортання конфліктів. Економічний конфлікт. Політичний конфлікт. Конфлікт культур і духовних цінностей. Етнонаціональні конфлікти. Юридичний конфлікт. Релігійні конфлікти. Розв'язання і попередження конфліктів. Засоби і механізми розв'язання конфліктів. Соціально-правові технології попередження конфліктів...

ДОКСОГРАФЫ

- термин, введенный в сер. 19 в. Г. Узенером для обозначения древних авторов, работавших не в жанре "жизнеописаний" (биографы), а в жанре "взглядоописаний" философов, и закрепившийся в науке благодаря классическому труду Г. Дильса "Греческие доксографы" (1879), в котором сохранившиеся (в основном фрагментарно) образцы доксографической литературы были впервые собраны и критически изданы. Доксографами в собственном смысле называют только авторов сборников типа (лат. Placita), в которых "мнения" философов группировались по тематическим рубрикам и излагались в проблемно-систематическом порядке, противопоставляя их прежде всего авторам "Преемств" (лат. Successiones), т. е. Историй философских школ, дававших наряду с биографиями целостные описания отдельных философских систем. Но поскольку авторы "Преемств" пользовались первоисточниками доксографов, такие описания называют также "доксографией". Термин "доксография" шире, чем термин "доксографы": напр., можно говорить о "доксографии" у Аристотеля, но неправильно называть его "доксографом". Наконец, доксографию как описание взглядов какого-либо философа (часто в терминах другой философской системы) противопоставляют дословным цитатам из его сочинений - фрагментам, вместе они составляют два основных класса источников для реконструкции учений тех философов, сочинения которых утрачены. Термин "свидетельства" (testimonia) часто употребляется для обозначения косвенных свидетельств - совокупности доксографических и биографических сообщений, и в этом смысле противопоставляется фрагментам.
Систематическая доксография зародилась в 4 в. до н. э. в Ликее (так же, как и биография, - Аристоксен); ее теоретической основой было методологическое требование Аристотеля предпосылать собственному исследованию предмета изложение и критику "мнений предшественников". Теофраст составил первый доксографический компендий - "Физические мнения" были если не единственным (вопреки Дильсу), то все же основным источником по досократовской мысли для последующих доксографов. В 1 в. до н. э. материал Теофраста был использован в "Мнениях философов" (Placita philosophinun, т. н. Аэтий) - единственном (не считая зависящей от него "Истории философии" Псевдо-Галена) сохранившемся доксографическом компендии. Помимо фрагментов "Физических мнений" Теофраста и компендия т. н. Аэтия в корпус "Греческих доксографов" входят: эксперты из 1-й книги "О природе богов" и 1-й книги "О благочестии" Филодема; 1-я книга "Опровержения всех ересей" ("Философумены", до сер. 19 в. неправильно приписывались Оригену) епископа Ипполита Римского (170 - 236); сохраненный Евсевием отрывок из "Стромат" Псевдо-Плутарха (ок. 150)и др.
Доксография имеет важное значение для реконструкции досократовской, в меньшей мере - эллинистической философии (напр., Милетская школа известна только из доксографии). Часто это не просто описание, а перевод на язык той философской школы, к которой принадлежат доксографы.
Лит.: Diets H. Doxographi Graeci. В., 1929 (на русском языке краткое изложение теории Дильса в кн.: Таннери П. Первые шаги древнегреческой науки. СПб., 1902, с. 19-30); МаковельскииА. О. Досократовская философия, ч. 1: Обзор источников. Казань, 1918; McDiarmid J. В. Theophrastus on the presocratic causes, - "Harvard Studies in Classical Philology", 1953, 61, p. 85 - 156; Giusla AI. I dossografi di etica. Torino, 1964.
А. В. Лебедев