Веб-бібліотека

Мухін В.М. Фізична реабілітація:

Історія лікувального застосування фізичних вправ та масажу. Становлення реабілітації. основи реабілітації. Деякі загальні питання реабілітації. Завдання, мета і принципи реабілітації. Види, періоди і етапи реабілітації. Фізична реабілітація. Лікувальна фізична культура. Механізми лікувальної дії фізичних вправ. Засоби лікувальної фізичної культури. Форми лікувальної фізичної культури. Періоди застосування лікувальної фізичної культури. Загальні вимоги до методики проведення занять з ЛФК. Рухові режими. Ефективність застосування ЛФК. Лікувальний масаж. Механізми лікувальної дії масажу. Вплив масажу на окремі системи організму. Форми і методи лікувального масажу. Фізіотерапія...

Загальна психологія: Загальні питання психології. Предмет і завдання психологічної науки. Предмет психології. Завдання психологічної науки. Місце психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Мозок і психіка. Школи, напрями, концепції у психології. До історії психологічної думки. Дохристиянські часи - XVIII ст. Розвиток психологічної думки у XIX - XX ст. Методи психології. Загальні питання побудови психологічного дослідження. Загальнонаукові методи. Конкретні наукові методи. Статистичний метод у психології. Упорядкування й рангування психологічних дослідних даних. Визначення середніх при опрацюванні дослідних даних. Використання міри дисперсії у психологічних дослідженнях. Надійність і валідність...
Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Історія становлення та розвитку науки. Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження. Етапи становлення і розвитку науки. Поняття, цілі і функції науки. Структурні елементи науки, їх характеристика. Наука як система знань. Наукознавство як система знань. Класифікація наук. Основні риси працівника науки. Організація науково-дослідної роботи в Україні. Організаційна структура науки. Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні. Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Науково-дослідна робота студентів. Основи методології науково-дослідної діяльності. Поняття методології та методики наукових досліджень. Методологія теоретичних досліджень...
Основи митної справи в Україні / За ред. П.В. Пашка: Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні. Митна політика. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Прапор та емблема митної служби України. Завдання митних органів. Органи державного регулювання митної справи в Україні. Взаємодія митних органів України з іншими органами та особами. Інформування та консультування з питань митної справи. Роль і місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Митне оформлення. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів при переміщенні їх через митний кордон...
Палеха Ю. Кадрове діловодство: Організаційні засади роботи з кадрами. Робота з кадрами як багатогранний процес. Основні терміни та поняття. Елементи системи управління персоналом. Еволюція менеджменту персоналу. Розвиток підходів до управління персоналом. Напрями та методи управління персоналом. Основи кадрової політики. Особливості розробки та завдання кадрової політики. Основні засади та принципи роботи з кадрами. Реалізація кадрової політики організації. Побудова роботи кадрової служби. Історія розвитку кадрових служб. Види кадрових служб та їх чисельність. Завдання, напрями роботи і обов'язки кадрових служб. Складові кадрової роботи. Вимоги до працівників кадрових служб. Розроблення посадової інструкції менеджера з персоналу...

ДОБРОЛЮБОВ Николай Александрович

(1836 - 61) - рус. революционер-демократ, мыслитель-материалист, литературный критик, публицист, поэт, соратник Чернышевского. С 1857 г. сотрудничал в журнале "Современник", возглавлял в нем отдел критики и библиографии (1857 - 61). Эстетические воззрения Д. отчетливо выражены в многочисленных литературно-критических и публицистических статьях. Лит-ра и иск-во рассматриваются в них "как выражение общества, а не как что-то отдельное и совершенно независимое". Выступая последовательным и решительным противником теории "искусства для искусства", важную роль в худож. произв. Д. отводит "пропаганде". В зависимости от того, "что и как" пропагандируется, определяется "достоинство" автора и его творения. Осн. материалом, на базе к-рого строилась эстетическая теория Д., была худож. лит-ра. Передовые идеи, создание образа нового, стремящегося к революционному преобразованию жизни героя, внимание к трудовому народу составляют ее общественную роль. Вместе с тем Д. занимает не только момент идейный, содержательный, но и проблема художественности, специфики иск-ва. Требование "жизненной правды" выступает как осн. при определении места и значения того или иного худож. произв. Однако художник, по Д., - не "пластинка для фотографии", не простой копиист действительности. Он должен проникать в "смысл" явлений, обобщать свои наблюдения, находить между ними связь, перерабатывать "в общности своего миросозерцания разнообразные и противоречивые стороны живой действительности", создавая собственный худож. мир. Подлинно талантливый писатель не только открывает новые способы худож. освоения действительности, но и своими творениями позволяет глубже постичь жизнь, ее закономерности, ее "общий, таинственный смысл", нередко опережая научные исследования. Для Д. примером .такого художника был У. Шекспир, а в рус. лит-ре - Пушкин, Н. В, Гоголь, М. Ю. Лермонтов, И. А. Гончаров, А. Н. Островский, И. С. Тургенев. Свойственное революционно-демократической эстетике признание особой общественной роли худож. лит-ры связывалось у Д. с требованием значительности содержания: выбор предмета изображения небезразличен для определения "степени таланта" художника. "При совершенно равном таланте будет, вероятно, некоторая разница в живости, силе и поэтичности изображения, если одному из двух поэтов дать описывать стеариновую свечку, а другому звездное небо". Актуальность проблематики выступает у Д. как качество, способствующее выполнению лит-рой и иск-вом их социального назначения. Но и самый высокий идейный замысел не оправдан, если нарушена художественная правда (Правда художественная). К дидактизму, декларативности в иск-ве (Дидактика в искусстве) Д. относился негативно. Общественно-воспитательная функция иск-ва определяется, по Д., эстетическим переживанием, в основе к-рого лежит реалистическое изображение жизни в свете идей социальной справедливости. Формулируя принципы своей "реальной" критики, Д. придает большое значение мировоззрению художника. И хотя "не столько важно то, что хотел сказать автор, сколько то, что сказалось им", но если он мыслит "правильно", действительность отражается в его произв. "ярче и живее". Гл. задачей будущего развития лит-ры и иск-ва Д. считал выражение общенародных интересов, утверждение принципа народности (Народность искусства). Имея в виду прежде всего трудящиеся массы (крестьянство), он требовал создания "партии народа в литературе". Во мн. близкий по своим позициям эстетике Просвещения, Д. в то же время вместе с Белинским, Герценом, Чернышевским стал одним из основоположников рус. революционно-демократической эстетики. Важнейшие статьи, в к-рых выражены его эстетические взгляды; "О степени участия народности в развитии русской литературы" (1858), "Литературные мелочи прошлого года" (1859), "Что такое обломовщина?" (1859), "Темное царство" (1859), "Когда же придет настоящий день?" (1860), "Черты для характеристики русского простонародья" (1860), "Луч света в темном царстве" (1860), "Забитые люди" (1861).


© 2009-2020  lib.ltd.ua