Веб-бібліотека - головна сторінка


Машина Н.І. Страхування для туристичних підприємств:

Основи страхового бізнесу. Економічний зміст страхування. Поняття страхування. Основні поняття в страхуванні. Страховий ризик. Класифікація в страхуванні. Договірні відносини в страхуванні. Організація страхової справи в Україні. Державне регулювання страхової діяльності. Перехід страхового ринку України на міжнародні стандарти. Організаційні форми страховиків. Аквізиція страхової компанії. Системи страхових відносин. Сучасний стан страхового ринку України. Основні показники. Частка страхування у ВВП. Розвиток окремих видів страхування. Популярність страхування в Україні. Страхування як елемент ризик-менеджменту в туристичній діяльності. Характеристика ризиків у туристичній діяльності...

Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Теоретичне підґрунтя та об'єктивна основа визначення ціни товару. Механізм формування ринкової ціни товару (послуги), роль і функції ціни. Базова стратегія конкуренції та її вплив на формування ринкових цін. Стратегія зниження ціни продукту. Стратегія диференціації продукту. Стратегія сегментування ринку. Сутність стратегії нововведень. Сутність стратегії швидкого реагування на потреби ринку. Систематизація та класифікація цін на товари і послуги споживчого ринку. Загальні ознаки класифікації цін. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності. Характеристика комплексного туристичного продукту та послуг гостинності...
Макеєва С. Структурні виміри сучасного суспільства: Глобалізація: сучасні теорії, ідеологія і практика. Громадянське суспільство: теорія, інститути та моделі розвитку. Етнічна структура українського суспільства. Паблик рілейшнз як соціальний інститут. Дилема "природа - суспільство" в екологічній соціології. Територіальна структура: місто і село. Моніторинг соціальних змін в українському суспільстві. Соціальна мобільність у стратифікованому просторі. Середній клас у соціальній структурі українського суспільства. Тендер і стратифікація. Тендер та інститут сім'ї. Сучасні міграційні процеси. Структура соціально-економічної поведінки населення України. Бідність в локальній та глобальній перспективах...
Локазюк В. М., Савченко Ю. Г. Надійність, контроль, діагностика і модернізація ПК: Надійність обчислювальних пристроїв, ПК і комп'ютерних систем. Суть і основні елементи теорії надійності. Розподіли ймовірності безвідмовної роботи Експоненціальний розподіл. Нормальний розподіл (Гауса). Розподіл Вейбула. Методи забезпечення надійності Методи забезпечення надійності відновлюваних об'єктів. Методи забезпечення надійності невідновлюваних об'єктів. Комп'ютерні системи як синтез відновлюваних і невідновлюваних об'єктів. Резервування апаратури Основні види резервування. Мажоритарний метод резервування. Відновлюючий орган з пам'яттю як метод резервування. Інформаційна надлишковість як універсальний засіб контролю. Суть інформаційної надлишковості...
Роменець В. А. Історія психології: XVII століття. Епоха Просвітництва: Історія психології як совість психолога. Дослідження з питань періодизації історико-психологічних знань. Становлення логічного осередку в історії психології - дія та вчинок. Вчинковий осередок і періодизація історії психології. Ситуативний рівень періодизації. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історія психології як історія розробки значущих проблем. Тотем і ранні людські спільноти. Ритуал і вчинок - засади психології у Давньому Китаї. Нірвана й нестримна чуттєвість - засади психології у Давній Індії. Людське і вселюдське в ідеології Пророчого руху...
Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України: Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...
Мозгова Н. Г. Логіка: Предмет логіки. Загальна характеристика поняття. Логічні операції з поняттями. Просте судження. Логічні відношення між категоричними судженнями. Основні закони логіки. Складне судження. Безпосередній дедуктивний умовивід. Простий категоричний силогізм. Виводи логіки висловлювань. Індуктивний умовивід. Доведення та спростування...
Історія української літератури. XX століття / За ред. В. Г. Дончика: Літературно-мистецьке життя. Художній процес. 60-ті - 90-ті роки. Поезія. Василь Мисик. Леонід Первомайський. Андрій Малишко. Дмитро Павличко. Ліна Костенко. Василь Симоненко. Микола Вінграновський. Іван Драч. Борис Олійник. Павло Мовчан. Борис Нечерда. Ірина Жиленко. Леонід Талалай. Володимир Забаштанський. Володимир Базилевський. Василь Голобородько. Василь Стус. Ігор Калинець. Іван Світличний. Василь Барка. Поезія діаспори ("нью-йоркська група" та інші). Емма Андієвська. Олег Зуєвський. Остап Тарнавський. ПРОЗА. Публіцистика. Олесь Гончар. Михайло Стельмах. Ірина Вільде. Григорій Тютюнник. Анатолій Дімаров. Павло Загребельний. Юрій Мушкетик. Іван Чендей. Василь Земляк...
Мальська М.П. та ін. Основи туристичного бізнесу: Історичні передумови виникнення та розвитку туризму. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування. Вплив довкілля. Пожежна безпека. Біологічні чинники. Психофізіологічні навантаження. Небезпечні випромінювання. Хімічні чинники. Етап перевезення. Специфічні чинники ризику. Менеджмент у туризмі. Функція менеджменту "планування". Функція менеджменту "організація"...
Диомидова Г. Н. Библиографоведение: Общее библиографоведение (основы теории, истории и организации библиографии). Общее понятие о библиографии и библиографоведение. Библиографическая информация (основные формы ее закрепления и передачи). Библиографическая деятельность (общая характеристика). Информационно-библиографические ресурсы (общая характеристика). Пособия национальной библиографии. Специальные библиографические пособия. Издательские и книготорговые библиографические пособия. Краеведческие библиографические пособия и указатели местной печати. Организация библиографии в Российской Федерации (общие вопросы). Специальное библиографоведение (краткий обзор информационно-библиографических ресурсов по отраслевым комплексам)...

Фельзер А. Б., Доброневський О. В. Техніка роботи керівника:

Організація і прийоми роботи керівника. Робота керівника: техніка розподілу функцій. Основи розподілу функцій. Поєднання єдиноначальності і колегіальності. Делегування повноважень. Управління за відхиленнями. Принцип тиску знизу. Використання матричних структур. Створення комісій. Розподіл функцій між членами загального керівництва. Розробка положень про підрозділи. Розробка посадових інструкцій. Робота керівника з документами. Складання й оформлення організаційно-розпорядчих документів. Оформлення окремих видів документів. Оформлення копій, додатків і посилань. Робота з документами, що надходять. Робота з внутрішніми документами і тими, які відправляють...

Диссонанс и консонанс

Коренные сущностные категории музыки как искусства, причем они не нейтрально равноправны (как правое-левое), а функционально зависимы: центральной категорией является К. (от лат. consonantia - "со-звучие", согласное звучание; по смыслу - проекция "гармонии" на сферу звучаний), а Д. (если буквально, то dissonantia - "раз-звучие", нарушение согласного звучания) есть его противоположность. Сами по себе Д. и К. не являются оценочными категориями, их нельзя отождествлять с благозвучием и какофонией. С философской точки зрения Д. и К. суть категории, в своем последнем основании обнаруживающие предконечные факторы бытия. Феномен К. и Д. пронизывает все четыре сферы музыкального бытия. Музыкально-психологически К. выражает покой, логическую спорность, а Д. - напряженность, стремление (к разрешению в К.). Музыкально-сенсорно (физиологически) К. ощущается как звучание мягкое, "гладкое", а Д. - как более острое, раздражающее. За пределами человеческой чувственности, в музыкально-физическом (акустическом) плане К. образуется более короткими периодами повторяющихся групп колебаний звучащего тела (например, струны), а Д. - более длинными и сложными. Наконец, музыкально-математически К. есть более простая пропорция чисел (октава = 2:1, квинта = 3:2; малая терция = 6:5), а Д. - более сложная (малая септима = 9:5; малая секунда = 16:15). Средоточием музыкального является музыкально-психологический аспект, выразительность К. и Д.; коренной же сущностью феномена сонанса (т. е. кон- и дис-сонанса) является число. Входя в сферу звучания, оно становится музыкальным числом (numerus sonorus). Целокупность всех аспектов Д. и К., понятых как неразлиянное единство, составляет логическую структуру музыкальной гармонии, показывая ее в вертикальном разрезе. Музыкальное число по природе искусства звуков вовлечено во временное становление, каковое и есть жизнь. Отсюда две основные категории музыки - число и время. Они же раскрывают не только конечную тайну музыки ("Жизнь чисел - вот сущность музыки" - А. Лосев), но и сущность Д. и К. Д. и К. живут во временном потоке, как внутри отдельного замкнутого музыкального произведения, так и во времени становления-истории. При этом Восток и Запад не имеют никаких качественных различий. Чтобы правильно понимать нынешнее состояние Д.-К., надо видеть его на стволе музыкально-исторического развития. Понятия того, что есть Д., исторически изменчиво, причем линия исторической эволюции фиксируется именно пропорционированной числовой прогрессией. Чтобы читать следующую таблицу, примем линию раздела между Д. и К.: числа 1-6 обозначают консонансы, с 7 и выше - диссонансы. Движение от абсолютного К. октавы "вправо", то есть к более сложным отношениям, есть и развертывание свойств Д. и К. в истории музыки. Помимо очевидного развертывания в арифметической профессии здесь зафиксировано и ее членение согласно геометрической пропорции: 1, 1-2, 1-4, 4-8, 8-16, 16-[32]. Согласно историческим свидетельствам, первобытная музыка, еще от Адама, была одноголосна (=1, или =2; см. октаву 1). Раннее многоголосие западной культуры сперва опиралось как на К. только на совершенные К. 3:2 (звучит квинта) и 4:3 (соответственно кварта), условно, с IX в. по XIII-XIV вв. (см. октаву II). Ренессанс ("эпоха гуманизма") начинается с перехода терций и секст в разряд К. ( с XIII-XIV в.), что дает нам сладостную "музыку ангелов" высокой полифонии в мессах и мотетах XV-XVI вв. (см. в октаве III первую половину). Европейская тональная гармония XVII-XIX вв. базируется на оппозиции К. 4:5:6 и Д., прибавляемых к ним (септимы, на месте 7; и сексты), см. октаву III, обе половины; именно это и есть понимание отношения Д. и К. для нас традиционное, общественно-принятое, и до сего времени в массовом сознании идейно лояльное, советски "реалистическое", именно оно и есть "классическое" (классика и классицизм составляют здесь главный идейный ориентир). XX век - эпоха IV октавы. Полутон оказался не только сонантной нормой (гемитоника - система Веберна; в большой мере то же и у других композиторов 12-тоновой музыки его времени, например у Шёнберга), все остальные Д. тем более, ибо они не более напряженны. Символом того, что мы у края, дальше которого уже ничего нет (может быть, микротоны? Они уже начинаются с середины V октавы), является полутоновый кластер - аккорд-"гроздь" из одних только полутонов (Г. Кауэлл), даже микротонов (К. Пендерецки "Трен жертвам Хиросимы"). Очередное в веренице веков истории передвижение сонантного центра (прежние вехи, сугубо условно: VI в. до Р.Х. - IX - XIV - XVII вв.) отражает в конечном счете эволюцию музыкального сознания, которое, как видим, развивается согласно законам музыкального числа. Дойдя в XX в. до последнего предела в шкале К. и Д., человеческое сознание упирается в невозможность дальнейшего пути в прежнем измерении, ибо микротоны (меньше полутона), согласно устройству человека, нельзя трактовать гармонически аналогично прежним К. и Д. И сознание совершает мощный поворот в еще одно измерение - в царство тембра, звукокраски, сонорики (в музыке II авангарда, после Второй мировой войны - у Д. Лигети, К. Штокхаузена, П. Булеза, Э. Денисова, А. Шнитке, С. Губайдулиной и мн. др.). Естественно и неизбежно в век столь грандиозного перелома совмещение и хаотическое перемешивание тенденций и художественных платформ в отношении того, что "традиционно", "классично", что "нонкомформистично" и "аклассично". Некогда пугавший сторонников "классического" и "традиционного" "Завод" А. Мосолова (1928) - "музыка машин", "урбанизм" - сегодня скорее детская музыка; правда, его же эпатажные "газетные объявления", пожалуй, и в наши дни звучат несколько шокирующе - из-за "ненормативной лексики" (а не из-за уже привычных слуху Д.). Чтобы получить Д. в наше время, необходимо разве только выйти за пределы чего-нибудь: за пределы традиционного музыкального звука (отсюда электронной музыки и конкретной музыки), за пределы звука вообще (пьеса 4. 33 Дж. Кейджа), за пределы вкуса (в кантате Шнитке "История доктора Иоганна Фауста" композитор ощутил недостаточность первоначально планировавшихся им страшных Д. и нашел Д. еще более страшный - пение пошлой певицы с вульгарной интонацией), выйти даже за пределы морали (сатанизм на сцене в опере Шнитке "Жизнь с идиотом"; включая ора-ние матом на весь зал). Или, более тонко, можно "отстранить" гармоническое, музыкальное со-звучание, сместив центр в сторону какого-либо действа, типа хэппенинга (И. Соколов, "Henyesa" для произвольного ансамбля: звуковая сторона смешивается с подразумеваемым внемузыкальным фактором формы - действием, вовлекается в процесс "разлаживание="Не" - слаживание= "Уеs"-"Да", с кадансом на d-a). С другой стороны, реакция на невозможность "далее-Д." может состоять во внезапном демонстративном повороте в диаметрально противоположную сторону, к "антиавангарду", ретро-стилям. Подобные ретроверсии осуществили А. Караманов (с 1965), Ю. Буцко (развившийся принципиально независимо от авангарда, на новом уровне возобновивший ладовость древнерусской монодии), А. Пярт (стиль "тинтиннабули" - "колокольчики"), В. Мартынов (чья "Литургия" по гармонии вполне смыкается со школьным учебником гармонии; автор церковно-прикладной музыки). Но этот новый К. есть нечто производное от Д., скорее он своего рода антиД. К. здесь не столько благозвучие, сколько позиция игнорирования действительности. На музыкальное искусство распространилась и мода на "мини". В музыке она не связана ни с какой пикантностью, но "диссонирует" с нормальным человеческим восприятием, действуя на нервы скукой бессмысленных повторений (процесс дегенерации, вроде показываемого в "Носороге" Э. Ионеско). "Анти" сходно с "дио. Музыка вступает в III тысячелетие с огромным новым потенциалом открывшихся возможностей "трехмерной" ее структуры: горизонталь вертикаль глубина ("краска"). Ю. Холопов