Веб-бібліотека - головна сторінка


Білуха М. Т. Основи наукових досліджень:

Організація науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Завдання наукових досліджень у підготовці економістів і наукових кадрів. Види і форми науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Планування, облік і контроль науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Основи наукознавства. Поняття, зміст і функції науки. Наукознавство та його розвиток. Структура і класифікація науки. Організація науки і підготовка наукових кадрів. Методологія наукових досліджень. Об'єкти наукового дослідження та їх класифікація. Загальнонаукові та емпіричні методи дослідження. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень. Гіпотези у методологи наукових досліджень. Докази у наукових дослідженнях...

Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Моральні цінності в сучасному світі. Що таке етика. Етос і мораль. Етика як філософська наука. Завдання науки етики. Мораль як соціальний феномен. Попереднє зауваження. Мораль і проблема її соціальної детермінації. Первісні форми регуляції людської поведінки. Процес виокремлення моралі. Мораль та інституційна регуляція. Мораль і право. Мораль і звичай. Мораль і спільноти. Універсальність і спільнотність у системі етичних пріоритетів. Мораль і соціальна диференціація суспільства. Етичні проблеми національних відносин. Загальнолюдське в моралі. Чи існує прогрес у царині людської моральності. Поняття і структура моральної свідомості. Місце моральної свідомості в системі моралі (Порядок дальшого викладу)...
Максименко С.Д. Загальна психологія: Вступ до психології. Предмет психології. Предмет психології та її завдання. Рефлекторна природа психіки. Психіка і свідомість. Основні галузі психологічних знань. Зв'язок психології з іншими науками. Основні напрями в сучасній психології. Методи психології. Основні вимоги до методів психології. Основні методи психології. Спостереження, експеримент. Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка. Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних явищ. Розвиток психіки і свідомості. Виникнення та розвиток психіки. Розвиток механізмів психічної діяльності. Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу...

ДИСЦИПЛИНА

(лат. disciplina - обучение, воспитание) - определенный порядок поведения людей, обеспечивающий согласованность действий внутри коллектива и обязательное усвоение и выполнение людьми установленных норм (правовых, моральных, политических, эстетических), правил и т. д, а также способы, с помощью к-рых осуществляется этот порядок. Как средство общественного контроля над повседневным поведением людей, Д. отражает в себе господствующие в данном об-ве социальные (в первую очередь экономические) отношения и служит для их поддержания. Формы общественной Д. бывают самые разнообразные - от прямого государственного насилия до общественного мнения и личной сознательности людей. Различными формами (и средствами осуществления) Д. являются: обычаи, нравы, традиции, нормы, общественные привычки, вкусы, авторитет, к-рым пользуются государственные и общественные организации, отдельные общественные деятели, общественное воспитание людей (Воспитание нравственное, Коммунистическое воспитание), различные формы убеждения и принуждения. Мораль в целом также является одной из форм общественной Д. Для каждой общественной формации характерно преобладание определенного типа Д. В первобытном об-ве господствовали стихийно складывающиеся привычки; здесь общая связь держалась силой привычки, традиции, уважением к старейшине рода. В рабовладельческом и феодальном об-вах большую роль играло прямое внеэкономическое принуждение. В капита диетическом об-ве преобладает экономическое принуждение, "дисциплина голода" Социалистическая Д., по словам В. И. Ленин это Д. "сознательных и объединенных работников, не знающих над собой никакого ига и никакой власти, кроме власти их собственного объединения..." (т. 39, с. 17). Партийная Д. в коммунистической партии, основанная исключительно на общности убеждений коммунистов, - это, как ее определяет Ленин, "единство действий, свобода обсуждения и критики..." (т, 14, с. 125). Д. социалистического об-ва и коммунистической партии, поскольку она основывается на глубоких убеждениях людей, не приходит в конфликт с моральными требованиями, напротив, всегда может быть обоснована с помощью принципов коммунистической нравственности. В ходе строительства коммунизма в масштабах всего об-ва утверждается коммунистическая Д, к-рая со временем вытеснит государственно-правовые и экономические санкции, основываясь на силе общественного мнения и личной убежденности каждого. Этот процесс происходит вместе с развитием общественной сознательности трудящихся.