Веб-бібліотека - головна сторінка


Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура XX століття:

Світосприйняття людини XX століття і характерні риси культури цього часу. Формування нової картини світу та ідеалу особистості в XX ст. Особливості художньої культури XX ст. Нове в художній мові авангарду. Париж - батьківщина авангарду. Вплив примітивізму на мистецтво авангарду. Значення примітивізму для розвитку авангарду. Анрі Руссо - засновник примітивізму. Примітивізм в українському мистецтві. Фовізм - початок відходу від принципів класичного мистецтва. Основні принципи фовізму. Анрі Матісс - теоретик і відомий художник фовізму. Кубізм - нова ера в живописі. Нова концепція станкового живопису в кубізмі. Три періоди розвитку кубізму. Значення кубізму для розвитку мистецтва XX ст...

Гончарук П. С. Історія України з найдавніших часів до початку ХХ століття: Давня історія України. Київська Русь. Виникнення людської цивілізації на українських землях. Східні слов'яни. Київська Русь та її історичне значення (у двох частинах). Політична історія Київської Русі (ІX-XIІІ ст. Соціально-економічний та етнічний розвиток Русі (ІX-XIII ст. Культура Київської Русі (ІX-XIII ст. Галицько-Волинське князівство. Українські землі у складі Литви та Польщі (XIV - перша половина XVII ст. Визволення України з-під влади Золотої Орди і боротьба за створення української держави (XIV-XV ст. Соціально-економічне та суспільно-політичне життя українського народу в кінці XV - першій пол. XVІІ ст. Консолідація та національно-духовні процеси у формуванні української народності у XV ст...
Збожна О. М. Основи технології: Сировина, паливо, енергія, технологічні процеси і технологічні системи. Вступ до технології. Основні поняття та визначення. Вчення про технологію. Продуктивність. Собівартість. Якість. Типи виробництв та їх ознаки. Охорона довкілля. Техніка безпеки й охорона праці на виробництві. Сировина. Класифікація сировини. Вода. Повітря. Корисні копалини та способи їх добування. Підготовлення сировини до перероблення. Якість сировини та її вплив на якість продукції. Раціональне використання сировини. Паливо й енергія. Паливо. Енергія, її види та джерела. Раціональне використання енергії. Технологічні процеси. Виробничний і технологічний процеси. Поняття про виробничий і технологічний процеси. Складові технологічного процесу...
Сирохман I. В. та ін. Товарознавство продовольчих товарів: Споживні властивості харчових продуктів. Основні речовини харчових продуктів та їх властивості. Якість продовольчих товарів. Втрати продовольчих товарів у процесі товаропросування. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів. Штрихове кодування і товарна класифікація експортно-імпортних продовольчих товарів. Зберігання продовольчих товарів в роздрібній торговельній мережі і вимоги до їх якості. Зерноборошняні товари. Хімічний склад зерна. Крупи. Борошно. Показники якості та дефекти крупів і борошна. Пакування, маркування, транспортування та зберігання крупів і борошна. Макаронні вироби. Хлібобулочні вироби. Плодоовочеві товари. Фактори, що впливають на хімічний склад та властивості плодів і овочів...
Мальська М.П. та ін. Основи туристичного бізнесу: Історичні передумови виникнення та розвитку туризму. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування. Вплив довкілля. Пожежна безпека. Біологічні чинники. Психофізіологічні навантаження. Небезпечні випромінювання. Хімічні чинники. Етап перевезення. Специфічні чинники ризику. Менеджмент у туризмі. Функція менеджменту "планування". Функція менеджменту "організація"...
Бабарицька В. та ін. Екскурсознавство і музеєзнавство: Основи екскурсознавства і музеєзнавства. Екскурсії в системі рекреаційної діяльності. Рекреаційна концепція вільного часу. Рекреаційні потреби. Рекреаційна діяльність. Рекреаційна сутність екскурсій. Основи екскурсійної теорії. Теорія екскурсійної справи. Сутність екскурсій. Ознаки та функції екскурсій. Класифікації екскурсій. Основи екскурсійної методики. Екскурсійний метод пізнання. Сутність поняття «екскурсійна методика». Методика підготовки екскурсії. Організація підготовки інноваційного екскурсійного продукту. Етапи розробки екскурсії. Опанування інноваційного екскурсійного продукту. Методика проведення екскурсії. Специфіка і класифікація методичних прийомів...
Зубенко Л.Г. та ін. Ділові папери в менеджменті: Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. Історія розвитку діловодства. Виникнення справочинства. Актове діловодство. Приказне діловодство. Колегіальне діловодство. Виконавче діловодство. Радянське діловодство. Діловодство в Україні. Вимоги до оформлення реквізитів документа. Реквізит - елемент документа. Вимоги до тексту документів. Написання цифр та символів у ділових паперах. Загальна документація. Довідково-інформаційні документи. Розпорядчі документи. Організаційні документи. Спеціалізована документація. Документи з організації зовнішньоекономічної діяльності. Документи з господарської діяльності. Господарсько-договірні документи. Договори щодо створення нових форм господарювання...
Русинка І.І. Психологія: Психологія як наука. Еволюція наукових поглядів на природу психічного. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про душу. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про свідомість. Розвиток психології як науки про свідомість у період до формування експериментальної психології. Становлення психології як самостійної науки. Мозок і психіка. Будова мозку. Принципи роботи мозку. Принцип динамічного стереотипу. Принцип домінанти. Свідомість і підсвідоме: взаємодія та взаємозалежність. Основні теорії особистості. Основні теорії особистості. Теорія З. Фрейда. Теорія А. Адлера. Теорія В. Франкла. Теорія Г.Олпорта. Теорія Д. Келлі. Теорія А. Маслоу. Психологічна структура особистості та особливості її розвитку і поведінки. Свідомість...
Турковский О. Л. Организация продажи непродовольственных товаров: Построение и размещение розничной торговой сети. Торговое предприятие - основное звено розничной торговли. Понятие и функции розничных торговых предприятий. Виды розничной торговой сети. Типизация розничной торговой сети. Специализация розничной торговой сети. Развитие и размещение розничной торговой сети. Задачи и перспективы развития розничной торговой сети. Плановый характер размещения розничной торговой сети. Основные показатели, характеризующие розничную торговую I сеть. Размещение торговой сети в городах. Устройство и планировка розничных торговых предприятий. Виды торговых зданий и помещений. Проектирование торговых зданий. Планировка и технико-экономические расчеты площади магазина...
Дубогай О. Д. та ін. Методика фізичного виховання студентів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи: Резервні можливості організму, який перевіє захворювання. Фізичні вправи - основний засіб оздоровчо-лікувальної фізичної культури. Тонізуюча дія фізичних вправ. Вплив фізичних вправ на трофічні процеси. Формування компенсацій. Механізм нормалізації функцій. Реабілітація. Про деяку складність процесу навчання фізичним вправам. Організація і планування занять центрами спеціальних медичних груп. Оздоровчо-лікувальна фізична культура для студентів з порушенням зору. Комплекс вправ для профілактики прогресування короткозорості. Фізичні вправи при захворюваннях органів дихання. Захворювання органів дихання...
Курило Т.В. Митне право України: Загальні положення митного права. Історичний розвиток митного права в Україні. Митна політика України. Митні органи України. Тарифне та нетарифне регулювання в митному праві. Митні платежі. Митна вартість товарів та методи її визначення. Митні режими. Поняття та зміст митного режиму. Характеристика митних режимів. Митне оформлення та декларування товарів. Класифікація товарів при митному оформленні. Документи для проведення митного оформлення. Вантажна митна декларація (ВМД). Основні етапи митного оформлення товарів. Декларування товарів. Діяльність митного брокера. Товари, які не підлягають пропуску через митний кордон України. Митне оформлення зовнішньоекономічних операцій. Контракт як документ необхідний для митного оформлення вантажів...

Білоусько B.C., Беленкова М.І та ін. Теорія бухгалтерського обліку:

Програма курсу «теорія бухгалтерського обліку». Загальна характеристика і функції господарського обліку. Загальні положення. Характеристика господарського обліку, його виникнення та розвиток. Види господарського обліку та їх методологічна єдність. Вимірники, що застосовуються в обліку. Мета й основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Завдання, вимоги та функції бухгалтерського обліку. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Предмет і метод бухгалтерського обліку. Загальна характеристика предмета бухгалтерського обліку. Господарські активи (засоби), джерела їх утворення як об'єкти бухгалтерського обліку та їх класифікація...

ДИЛЬТЕЙ (DILTHEY) Вильгельм

(1833-1911) - нем. философ и историк культуры. Проф. в Базеле (1867), Бреслау (ныне Вроцлав, 1871), Берлине (1883-1908).
Интеллектуальная ситуация, определившая философский поиск Д., определена характерным для последней трети XIX в. противостоянием позитивистского сциентизма и спекулятивного идеализма (метафизики). Сознавая непродуктивность противопоставления спекулятивной философской традиции позитивной науке, Д. обращается к такой - восходящей к немецкой романтике - категории, как "жизнь". Это обстоятельство дало позднейшим интерпретаторам повод отнести Д., наряду с Ницше и Бергсоном, к философии жизни. Однако понятие "жизнь" в дильтеевском случае связано не с развитием идей витализма или интуитивизма, а с разработкой гносеологической и методологической проблематики научного (и, в частности, гуманитарно-научного) познания. Тематизируя специфику историко-гуманитарных наук ("наук о духе") по отношению к естествознанию ("наукам о природе"), Д. формулирует классическую дихотомию "понимания" и "объяснения". ("Природу мы объясняем, духовную жизнь мы понимаем"). Между тем это методологическое различение не следует смешивать с онтологическим отделением естественнонаучной и гуманитарной сфер знания друг от друга. Во-первых, противополагание "объясняющих" и "понимающих" процедур не носит у Д. абсолютного характера: он постоянно ведет речь о многоаспектности научной методологии и, в частности, о взаимодополнительности аналитического, сравнительно-исторического и субъективно-эмпатического подходов. Во-вторых, подчеркивание несводимости гуманитарного познания к методам естественных наук было необходимо Д. не для того, чтобы обособить их друг от друга как несовместимые, а для того, чтобы отыскать общий для них теоретико-познавательный фундамент.
В ходе этого поиска Д. неоднократно менял и свои отправные пункты, и свою терминологию. Центральными понятиями его философствования выступают то "переживание" (в сопряжении с "жизнью") и "выражение", то "значение" и "понимание", то "мировоззрение", "индивидуальность" и "биография". Базис, на каком должна покоиться универсальная (пригодная и для точных, и для исторических наук) теория познания, он стремится нащупать то в "психологии" (обозначаемой как "описательная", "расчленяющая", "сравнительная", "понимающая" и "феноменологическая"), то в "антропологии", то в "герменевтике". Отсюда внешняя фрагментарность дильтеевского творческого наследия. Начав с грандиозного проекта "Критики исторического разума" (название отражает полемическую заостренность против неисторического подхода Канта), Д. уточняет свой замысел как "Введение в науки о духе" (первый том вышел в 1883); работа над вторым томом "Введения..." разрослась, с одной стороны, во множество скрупулезных исследований историко-культурного свойства, а с другой стороны, вылилась в несколько новых проектов - таковы "Идеи к описательной и расчленяющей психологии" (1894), "Возникновение герменевтики" (1900), "Построение исторического мира в науках о духе" (1910). Большая часть исследований не дождалась прижизненной публикации, что наложило существенный отпечаток на образ Д. как мыслителя: для современников он остался автором двух крупных незавершенных проектов (наряду с "Введением..." это труд о Шлейермахере, первая половина которого вышла в 1870) и множества сравнительно небольших исторических, литературоведческих, педагогических и публицистических сочинений. Так, в процессе работы над вторым томом "Введения..." возникли семь "Статей по истории философии и религии" (три из которых при жизни не публиковались) - они составили впоследствии, благодаря усилиям Георга Миша, объемистый том "Мировоззрение и анализ человека от эпохи Возрождения до Реформации". В качестве интегративной части труда "Жизнь Шлейермахера" замышлялась подробнейшая "История немецкого духа", Фрагменты которой увидели свет в 1901; в 1905 была опубликована "История юного Гегеля", которая в свою очередь задумывалась как часть всеохватывающей "Истории немецкого идеализма". Из прижизненных публикаций Д. следует выделить работу "Переживание и поэзия: Лессинг, Гёте, Новалис, Гельдерлин" (1906), ставшую классической для так называемой "духовно-исторической" школы, а также адресованные широкой публике статьи "Сущность философии" (1907) и "Типы мировоззрений" (1911). Второе открытие Д. началось с выходом в свет Собрания сочинений, предпринятого в 20-е годы учениками и последователями (Г. Миш, Б. Гротхойзен, П. Риттер, Г. Ноль, Больнов и др.) и растянувшегося более чем на полвека. В 1923-24 стала доступной общественности переписка Д. с графом Йорком, послужившая источником инспираций для Хайдеггера в его размышлениях над феноменом историчности, в 1966 по манускриптам была восстановлена вторая часть "Жизни Шлейермахера", а в 1982 - фрагменты и подготовительные материалы ко второму тому "Введения...", произведшие почти сенсационное впечатление на международное дильтееведение и изменившие взгляд на проблему отношения Д. и Гуссерля.
Важнейшей философско-методологической проблемой, вокруг которой сосредоточилось мышление Д., была так называемая проблема историзма. Ее суть выражена самим Д. как антиномия релятивности и общезначимости: с одной стороны, всякое знание (и метафизика, т.е. философия, в том числе) есть продукт определенных исторических условий; с другой стороны, всякая метафизическая система притязает на объективную и всеобщую значимость, а значит, претендует на над- и внеисторический статус. Разрешение этого противоречия видится Д. на пути радикального "исторического самоосмысления". Философии надлежит сделать многообразие мировоззрений своим объектом. Необходимо проанализировать различные философские системы как исторически обусловленные образования, но не с тем чтобы релятивизировать их как исторические и релятивные, а с тем чтобы установить связь философских мировоззрений с породившей их "жизненностью". Иными словами, возможность объективного общезначимого познания - в изоморфности познаваемого и познающего. Поскольку и объект, и субъект познания в конечном итоге определены одной и той же стихией - "жизнью", постольку объект принципиально не может заключать в себе содержаний, каковых не содержалось бы в постигающем его субъекте. Такая установка наиболее четко артикулирована в работах 90-х годов (прежде всего в докладе "Возникновение герменевтики", впервые прочитанном в 1896). Но, будучи неудовлетворенным явным психологизмом этого подхода, Д. постоянно возвращается к затронутой проблематике. Он вводит, например, такие существенные феноменологические различения как Lebensausdruck (выражение жизни) и Erlebnisaus-druck (выражение переживания), а также различие между "значением", "смыслом" и "осмыслением" (Besinnung); выдвигает ряд постулатов, свидетельствующих о том, что он отдавал себе отчет в несводимости идеально-логических (смысловых) связей к связям субъективно-психическим; кроме того, Д. активно обращается к гегелевской категории "объективного духа", интерпретируя последнюю в философско-антропологическом ключе. Наконец, стремясь избежать психологизации процедуры понимания, Д. подчеркивает нетождественность понимания эмпатии, вчувствованию: объект понимания не носит непосредственного характера, он дан лишь в культурно-знаковых опосредованиях, а потому его познание также не может быть непосредственным - оно всегда представляет собой вторичное воспроизведение, последующее воссоздание, историческую реконструкцию (Nacherzeugnis, Nachkonstruiren). Понимание, таким образом, есть не просто Vestandnis, а именно Nachverstandnis.
На нетривиальность дильтеевских феноменологических и герменевтических идей в разное время обращали внимание многие исследователи - от Г. Шпета и Г. Миша в 10-20-х годах до Апеля и Ф. Роди в 80-х. В результате сделалась очевидной ошибочность оценки герменевтической программы Д. в терминах психологизма - будь то разработка психологической стороны процедуры понимания (контекст, задаваемый Шлейермахером) или сведение проблематики логики и феноменологии к проблематике психологии (контекст, задаваемый Гуссерлем). Значение Д. в этой связи состоит прежде всего в демонстрации жизненно-практической обусловленности сознания. Сознание нельзя рассматривать как нечто самоопределенное - оно с самого начала определено "жизнью" и "историей", т.е. конкретной ситуацией сознающего индивида, его "биографией", а в конечном счете - социально-культурными обстоятельствами его страны и его эпохи. "Чистая логика" для Д. - иллюзия. Вера в возможность построения чисто логического учения о сознании не выдерживает критики не только потому, что мышление изначально включено в социокультурный контекст, но и потому, что деятельность мышления вообще не может быть понята как исключительно рефлексивно-логическая. Во-первых, элементарные логические акты осуществляются уже на уровне восприятия. Во-вторых, отношение субъекта к объекту всегда представляет собой не столько рациональное, сколько морально-волевое отношение: прежде чем начать мыслить мир, мы уже находимся в некотором отношении к нему; любовь и ненависть, вина и страх, благоговение и долг с самого начала встроены в отношение человека как субъекта к миру как объекту. Эти мысли Д., не получившие, правда, систематической разработки в его сочинениях, позволили Больнову (а до него - Липпсу) вести в связи с Д. речь о разработке самостоятельной "герменевтической логики".
В. С. Малахов
Типы мировоззрения и обнаружение их в метафизических системах // Культурология. XX век. М., 1995; Сущность философии // Философия в систематическом изложении В. Дильтея, А. Риля, В. Оствальда и др. СПб., 1909; Сила поэтического воображения. Начала поэтики // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX - начала XX века. М.,1987; Описательная психология. Спб., 1996; Gesammelte Schriften. Bde. l-20. Gottingen, 1950-1982; Категории жизни // Вопросы философии. 1995, №10; Воображение поэта // Вопросы философии. 1995, №5.
Михайлов A.A. Современная философская герменевтика. Минск, 1986; Два текста о Дильтее. М., 1996.