Веб-бібліотека - головна сторінка


Мальська М. П. Туристичне країнознавство:

Предмет і зміст туристичного країнознавства. Туризм у країнах Європи. Австрія. Андорра. Бельгія. Болгарія. Велика Британія. Греція. Данія. Естонія. Ірландія. Ісландія. Іспанія. Італія. Латвія. Литва. Монако. Нідерланди (Голландія). Німеччина. Норвегія. Польща. Португалія. Туреччина. Фінляндія. Франція. Хорватія. Угорщина. Україна. Чехія. Чорногорія. Швейцарія...

Лукашевич М. П. Соціологія праці: Соціологія праці як наукова дисципліна. Що вивчає соціологія праці. Використання соціології праці в діяльності менеджера. Виникнення і розвиток соціології праці. Донауковий етап зародження соціології праці. Початок наукового етапу розвитку соціології праці. Виникнення соціології праці. Сучасний етап розвитку соціології праці. Соціологія праці в Росії. Становлення і розвиток соціології праці в Україні. Соціальна сутність праці. Зміст і соціальні функції праці. Неоднорідність праці як основа соціальної диференціації працівників. Ринок праці в соціологічному вимірі. Ринок праці: соціальний контекст. Особливості соціально-трудових відносин при переході до ринку. Зайнятість і безробіття...
Палеха Ю. І. Етика ділових відносин: Етика як сукупність знань про мораль та поведінку. Етика, етикеті мораль. Визначення понять «етика» та «етикет». Розвиток системи норм поведінки. Мораль та моральність. Роль звичок. Норми моралі. Діловий протокол. Протокол як форма ієрархічного порядку. Основні принципи ділового протоколу. Протокол у міжнародному спілкуванні. Підготовка програми перебування зарубіжної делегації. Економічна етика. Основи економічної етики. Зміни в економічних системах і стилях управління. Норми економічної етики. Вимоги до сучасного керівника. Етичні засади бізнесу. Стимулювання етичної поведінки. Загальні етичні установки. Етичні проблеми сучасного бізнесу. Соціальна відповідальність бізнесу. Постулати бізнес-етики...

ДИАЛЕКТИКА

(греч., первонач. значение термина - искусство вести беседу, рассуждать) - учение о развитии. В домарксистской философии существовали 3 осн. формы Д.: стихийная Д. древних, идеа-листич. нем. Д. кон. 18 - нач. 19 в. и Д. рус. революц. демократов 19 в. Вершиной в развитии домарксистской Д. была идеалистич. Д. Гегеля. Освоив достижения Д. Гегеля, К. Маркс коренным образом переработал ее и создал материалистич. Д., к-рш не только отлична от гегелевской, но и составляет ее прямую противоположность. У Гегеля в основе диалектич. процесса лежит развитие мышления, оторванного от человека и превращенного в самостоят, субстанцию. В основе Д. вещей у Гегеля лежит Д. понятий. С марксистской т. эр. Д. - наука о наиболее общих законах развития природы, общества и мышления, теория и метод познания явлений действительности в их развитии, самодвижении, вызываемом внутр. противоречиями. Объективная Д. (движение и развитие природы и общества) определяет субъективную Д., т. е. движение чело-веч. понятий. В. И. Ленин определял диалектику как самое полное, всестороннее и богатое содержанием учение о развитии. Осн. законами диалектики являются: единство и борьба противоположностей; переход количественных изменений в качественные; отрицание отрицания. Закон единства и борьбы противоположностей составляет ядро диалектики, ибо он объясняет источники движения материи, заложенные в ней самой. Движение материи выступает как ее самодвижение, что подрывает любые религ. и идеалистич. представления о "творце", перводвигателе и т. п. Закон перехода количественных изменений в качественные выявляет Д. количественных и качественных изменений, показывает, что развитие в природе и об-ве включает в себя скачки, перерывы постепенности. Закон отрицания отрицания характеризует соотношение различных этапов развития, когда развитие как бы повторяет пройденные ступени, но повторяет их иначе, на более высокой ступени. Законы Д. дополняются диалектич. закономерностями, выявляюшими соотношение формы и содержания, сущности и явления, необходимости и случайности, причины и следствия,единичного, особенного и всеобщего и т. п. Диалектич. законы - это законы развития не только материального мира, но и человеч. познания. Д. выступает как всеобщий метод познания. Диалектич. метод не заменяет частных науч. методов, он выступает лишь как их общая тео-ретич. предпосылка. Д. вооружает марксистско-ленинские партии и всех трудящихся методом и науч. познания, и революц. преобразования действительности.