Веб-бібліотека - головна сторінка


Архіпов В. В. Організація обслуговування в закладах ресторанного господарства:

Загальна характеристика процесу обслуговування. Послуги закладів ресторанного господарства та вимоги до них. Характеристика методів і форм обслуговування. Торгівельні приміщення. Види торгівельних приміщень, їх призначення та характеристика. Взаємозв'язок торгівельних залів, виробничих та підсобних приміщень. Сучасний інтер'єр торгівельного залу та вимоги до нього. Характеристика буфету при ресторані, приміщення для нарізання хліба та сервізної. Організація роботи мийної столового посуду. Устаткування залів. Сучасні вимоги до меблів. Столовий посуд та набори. Столова білизна. Класифікація, вимоги до посуду. Характеристика порцелянового, фаянсового та керамічного посуду...

Терехова С. I. Вступ до перекладознавства: Визначення і зміст поняття "переклад". Переклад як вид людської діяльності. Переклад як процес людської діяльності. Переклад як результат творчості перекладача. Переклад як умовна назва наукової дисципліни. Завдання курсу. Основні проблеми сучасного перекладознавства. Значення перекладу в сучасному житті. Зв'язок перекладу з іншими сферами діяльності людини. Суспільно-політичне значення перекладу. Національно-культурне значення перекладу. Роль перекладу в науково-технічному прогресі. Загальнонаукове значення перекладу. Переклад і інші наукові галузі. Значення перекладу для розвитку бізнесу та економіки. Переклад і збагачення мови та літератури. Переклад і філософія. Переклад і історія...
Ткаченко А. О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства: МИСТЕЦТВО СЛОВА. Феномен мистецтва. Види мистецтва, їх походження, класифікації. Мистецтво слова. Література як система. Проблеми генології. Лірика. Різновиди, види, жанри. Епос. Різновиди, види, жанри. Драма. Різновиди, види, жанри. Межиродові підсистеми. Ліро-епос. Ліро-драма. Епо-драма. Кіносценарій як межисистемне явище. Поетика літературного твору. Формозміст як єдність. Елементи змісту, або ж змістові прояви художньої форми. Елементи форми, або ж формальні проявники художнього змісту. Тема, проблема, ідея, тенденція, пафос/тональність, конфлікт/колізія. Фабула, мотив, сюжет, композиція. Художня мова. Етимологічне коріння експресії слова. Лексична сфера художньої мови...
Хомич Г. О., Ткач Р. М. Основи психологічного консультування: Теоретичні основи психологічного консультування. Визначення психологічного консультування. Консультування як професія. Що таке консультування. Хто займається консультуванням. Де застосовується консультування. Список використаної й рекомендованої літератури. Консультування як психологічна допомога. Історичні корені психологічного консультування. Психологічне консультування. Відмінні риси психологічного консультування і психотерапії. Напрями психологічного консультування. Психоаналітичний напрям у консультуванні. Психоаналіз як теорія особистості. Структура особистості. Основні техніки у психоаналітичному консультуванні. Інші психоаналітичні теорії...
Історія України: нове бачення / Під ред. В.А. Смолія: Стародавня доба. Кам'яний вік. Епоха міді - бронзи. Трипільська культура. Скіфо-сарматський світ. Античні міста Північного Причорномор'я. Населення України в 1 тис. н.е. Слов'яни. Київська Русь. Вихід на історичну сцену. Передумови для утворення східнослов'янської держави. Київське князівство Аскольда. Інші осередки державності на Русі. Народження Давньоруської держави наприкінці IX - на початку X ст. Розвиток державності на Русі в першій половині X ст. Ігор. Перші спроби регламентації данини й адміністративно-судової системи. Ольга. Характер і форма Давньоруської держави ІХ-Х ст. Воєнна активність Русі в 60-х - на початку 70-х pp. X ст. Святослав. Розбудова держави за Володимира Святославича...

Диалектика

(от греч. dialektike - искусство вести спор, добиваясь истины путем столкновения пртивоположных позиций и раскрытия противоречий) - философское учение, прошедшее многовековой путь развития, начиная с Сократа, и получившее классическую форму в философии Гегеля. Суть гегелевского понимания Д. в том, что это есть собственный способ бытия духовной основы мира (абсолютной идеи), каковым является её саморазвитие. Началом этого саморазвития выступает "чистое бытие", которое в том же самом отношении оказывается "чистым небытием". Таким образом в этом изначальном существовании содержится его отрицание. Отношение противоречия между этими взаимоисключающими противоположностями резюмирутся в становлении, так что бытие - тезис, небытие - антитезис (отрицание тезиса), становление - синтез (отрицание отрицания). Все остальные категории представляют собой ступеньки саморазвития, представляющие собой синтез противоположностей, образующийся посредством механизма отрицания отрицания. В марксистской философии (диалектическом материализме) эта же структура накладывается уже не на абсолютную идею, но на развитие материи и человеческого познания, которое осуществляется согласно законам единства и борьбы противоположностей  и отрицания отрицания. Исторически сложилось так, что говорят ещё о третьем законе - взаимного перехода количественных и качественных изменений, но фактически соотношение любых категорий может быть сформулировано как всеобщий закон. Д. предстает как учение о всеобщих связях и законах развития бытия, сводимого к материи, и мышления. Онтология, как наука о всеобщей структуре соотношения (взаимодействия), естественно включает в себя такой раздел , если уточнить, что речь идет не только об объективной реальности, но о бытии в целом, однако не сводится к нему. К тому же понимание развития в духе Гегеля и диалектичекого материализма вызывает возражения по существу.1. В этих концепциях развитие с неизбежностью совершается по законам (духа ли, материи), идет по определенной "магистральной линии", и вся человеческая свобода сводится к осознанию этой необходимости. Налицо абсолютизация детерминизма: "в конечном счете", как любил говорить Энгельс, объективные законы или Разум по Гегелю, проложат свой путь, и все "разумное" станет "действительным". Не учитывается равноправная роль субъективности, свободы в более глубоком понимании и творчества. Развитие не только закономерный процесс, но и деятельность. 2. "Механизм" развития включает в себя и противоречия и отрицание отрицания, но не сводится к этим своим сторонам. 3. Неприемлем примат развития над сохранением (движения над покоем в формулировке Ленина), своеобразное обожествление развития как борьбы и отрицания. 4. Уже в советской философии не было единогласного признания наличия всеобщих характеристик в "одном и том же отношении"; в коррелятивной онтологии отрицание этого гегелевского положения стало принципиальным. Вызывает сомнение возможность полного описания развития как становления посредством рационально-понятийного познания. Провозглашаемая "диалектическая гибкость" и "переход друг в друга" категорий без учета того, что этот "переход" совершается в разных соотношениях, на практике ведет к полной неопределенности и расплывчатости категориального языка. Понятийный инструментарий, ориентированный на достижение однозначной определенности, явно не годится для адекватного отражения принципиальной неопрделенности. - Гегель Г.В.Ф. Наука логики в трех томах. М., 1970-1972. Сагатовский В.Н. Диалектическая логика или алогическое становление? / http:/vasagatovskij.narod.ru. Энгельс Ф. Анти-Дюринг / Маркс К. И Энгельс Ф. Соч. Т. 20.