Веб-бібліотека - головна сторінка


Яценко Т. С. Теорія і практика групової психокорекції:

Теоретичні передумови активного соціально-психологічного навчання. Психологічні засоби групової психокорекційної роботи. Практична психологія і психокорекційна практика. Поняття психокорекції. Природа психічних явищ, які підлягають психокорекції. Спрямованість психокорекційного процесу АСПН. Поняття особистісної деструкції та особистісної проблеми спілкування. Особливості психокорекційного процесу в групі АСПН. Особливості процесуальної діагностики в групі АСПН. Результативність психокорекційного процесу в групі АСПН. Групова динаміка як чинник психокорекції. Поняття «дезінтеграція» та «інтеграція» в контексті групової психокорекції за методом АСПН. Механізми особистісних змін суб'єкта...

Пірен М. І. Конфліктологія: Предмет конфліктології як науки. Предмет, метод, структура конфліктології. Основні поняття та категорії конфліктології. Зв'язок конфліктології з іншими науками. Методи наукових досліджень у конфліктології. Функції конфліктології в суспільстві. Конфлікти в історії суспільної думки. Давні уявлення про конфліктність буття. Конфлікти в рамках соціополітичного виміру (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). Теорії конфліктів (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). Становлення конфліктології як науки в Україні та її розвиток на сучасному етапі. Природа конфліктів. Поняття, структурні елементи конфлікту. Класифікація конфліктів. Межі конфлікту. Причини конфліктів, їхні функції та профілактика. Особистісні причини виникнення конфліктів...
Палеха Ю.І. Ділова етика: Етичні проблеми управління та бізнесу. Етичні установки. Діловий протокол. Розвиток суспільства й стилі управління. Формування етики підприємництва. Соціальна відповідальність і економічна етика. Адміністративна етика. Взаємостосунки представників держави і підприємництва. Підготовка та проведення ділових зустрічей. Домовленість про ділову зустріч. Підготовка приміщень. Зустріч делегації. Привітання. Розміщення учасників зустрічі. Офіційна мова. Ділова атрибутика. Візитні картки. Ділові подарунки. Діловий одяг. Організація ділового спілкування. Функції ділового спілкування. Перепони у спілкуванні, його рівні. Соціальні типи в діловому спілкуванні. Закономірності міжособових стосунків. Сучасні теорії міжособових стосунків...
Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура XX століття: Світосприйняття людини XX століття і характерні риси культури цього часу. Формування нової картини світу та ідеалу особистості в XX ст. Особливості художньої культури XX ст. Нове в художній мові авангарду. Париж - батьківщина авангарду. Вплив примітивізму на мистецтво авангарду. Значення примітивізму для розвитку авангарду. Анрі Руссо - засновник примітивізму. Примітивізм в українському мистецтві. Фовізм - початок відходу від принципів класичного мистецтва. Основні принципи фовізму. Анрі Матісс - теоретик і відомий художник фовізму. Кубізм - нова ера в живописі. Нова концепція станкового живопису в кубізмі. Три періоди розвитку кубізму. Значення кубізму для розвитку мистецтва XX ст...

ДИАЛЕКТИЧЕСКИЙ МЕТОД

один из основных методов, разрабатываемых в рамках философии,  противоположный метафизическому. Диалектика как метод  формируется в  античное  время.  Основателем субъективной диалектики (искусства  ведения  дискуссии)  является  Сократ,  а  объективной  диалектики  - Гераклит, утверждавший, что всё течёт и изменяется. Большой вклад в развитие диалектики как метода внесли Гегель и К. Маркс. Диалектический метод опирается на следующие принципы:  1) объективность, представленная в следующих требованиях: а) исходит из практики; б) реализует активную  роль субъекта познания; в) умение выразить логику вещей в логике понятий; г) умение выбрать адекватную  систему методов; д) рассматривать объект в социокультурном контексте; е) подходить к процессам  конструктивно-критическим; ж) действовать в соответствии с логикой данного предмета; 2) всесторонность,  опирающаяся на признание всеобщей связи явлений действительности и основанная на требованиях: а) вычленении предмета исследования и проведение его границ; б) целостное и многоаспектное рассмотрение; в) изучение в чистом  виде  каждой из сторон предмета; г) развёртывание исследования вглубь и вширь;  д) вычленение сущности,  главной стороны субъекта и его субстанционального свойства; 3) конкретность, основанная на требованиях: а) создание идеальной модели явления в виде расчленённого целого; б) рассмотрение общего в единичном, сущности в явлениях, закона в его модификациях; в) учёт места, времени и других обстоятельств, изменяющих бытие предмета; г) рассмотрение предмета в составе более широкого целого; 4) историзм, проявляющийся в следующих требованиях: а) исследование настоящего состояния предмета; б) реконструкция генезиса и основных этапов развития предмета; в) прогнозирование тенденций его дальнейшего развития;5) противоречивость, основанная на следующих требованиях: а) выявление внутренних и внешних противоречий изучаемого явления; б) анализ каждой из противоположных сторон; в) рассмотрение явления как единства противоположностей в целом; г) определение места отдельного противоречия в системе других противоречий; д) анализ этапов развития этого  противоречия; е) исследование механизма исследования противоречия как процесса его развёртывания и обострения. Неверная реализация применения принципов противоречия приводит к объективизму и субъективизму, которые могут выражаться в эклектике (умозаключения, построенные на механическом соединении несоединимого), в софистике (умозаключение,  построенное  на  преднамеренном  нарушении  правил  логики  путём абсолютизации отдельных сторон) или в заблуждениях.