Веб-бібліотека

Посудін Ю.І. Методи неруйнівної оцінки якості та безпеки сільськогосподарських і харчових продуктів:

Якість сільськогосподарської продукції. Параметри якості рослинної продукції. Внутрішній склад. Густина. Визначення густини. Густина та критерій якості. Розмір. Форма і конфігурація. Текстура. Колір. Кондиція та дефекти. Смак. Запах. Безпека рослинних продуктів. Зараження рослинних продуктів. Фальсифікація рослинних продуктів. Фактори, що впливають на якість рослинних продуктів. Основні визначення. Фізичні стресові фактори. Механічні стресові фактори. Температурні стресові фактори. Водні стресові фактори. Світлові стресові фактори. Ультрафіолетові стресові фактори. Іонізаційні стресові фактори. Хімічні стресові фактори. Біологічні стресові фактори...

Локазюк В. М., Савченко Ю. Г. Надійність, контроль, діагностика і модернізація ПК: Надійність обчислювальних пристроїв, ПК і комп'ютерних систем. Суть і основні елементи теорії надійності. Розподіли ймовірності безвідмовної роботи Експоненціальний розподіл. Нормальний розподіл (Гауса). Розподіл Вейбула. Методи забезпечення надійності Методи забезпечення надійності відновлюваних об'єктів. Методи забезпечення надійності невідновлюваних об'єктів. Комп'ютерні системи як синтез відновлюваних і невідновлюваних об'єктів. Резервування апаратури Основні види резервування. Мажоритарний метод резервування. Відновлюючий орган з пам'яттю як метод резервування. Інформаційна надлишковість як універсальний засіб контролю. Суть інформаційної надлишковості...
Яценко Т. С. Теорія і практика групової психокорекції: Теоретичні передумови активного соціально-психологічного навчання. Психологічні засоби групової психокорекційної роботи. Практична психологія і психокорекційна практика. Поняття психокорекції. Природа психічних явищ, які підлягають психокорекції. Спрямованість психокорекційного процесу АСПН. Поняття особистісної деструкції та особистісної проблеми спілкування. Особливості психокорекційного процесу в групі АСПН. Особливості процесуальної діагностики в групі АСПН. Результативність психокорекційного процесу в групі АСПН. Групова динаміка як чинник психокорекції. Поняття «дезінтеграція» та «інтеграція» в контексті групової психокорекції за методом АСПН. Механізми особистісних змін суб'єкта...
Соціальна робота: технологічний аспект / За ред. А.Й. Капської: Теоретичні основи соціальної роботи. Соціальна робота як практична діяльність. Взаємозв'язок соціальної політики і соціальної роботи. Соціальна робота як вид професійної діяльності. Об'єкти і суб'єкти соціальної роботи. Функції, структура, рівні соціальної роботи. Принципи соціальної роботи. Професійна компетентність спеціаліста соціальної роботи. Професійна компетентність соціального працівника. Методи соціальної роботи. Організаційні форми соціальної роботи. Технологізація соціальної роботи як умова її оптимізації. Технології соціальної роботи: сутність, специфіка, класифікації. Діагностика соціальної роботи як умова успішного її прогнозування. Експертиза й оцінка ефективності соціальної роботи...
Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки): Світ після Другої світової війни. Основні тенденції суспільного розвитку сучасності. Країни Центральної та Південно-Східної Європи в системі тоталітаризму. Країни Балтії. Республіка Білорусь. Болгарія. Велика Британія. Іспанія. Італія. Канада. Латинська Америка. Німеччина. Країни Північної Європи. Польща. Російська Федерація. Румунія. Сполучені Штати Америки. Угорщина. Франція. Чехословаччина. Чеська Республіка. Словацька Республіка. Югославія. Республіка Хорватія. Республіка Словенія. Республіка Македонія. Республіка Боснія та Герцеговина. Міжнародні відносини...
Калінін Ю.А. Релігієзнавство: Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика. Матеріалістична концепція релігії. Марксистська релігієзнавча концепція. Об'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Суб'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Натуралістична концепція релігії. Соціологічна концепція релігії. Релігія як суспільне явище і складова частина духовної культури. Сутність і походження релігії. Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура. Функції релігії та її роль у житті суспільства. Релігії світу. Родоплемінні культи. Магія. Фетишизм. Анімізм. Тотемізм. Землеробські культи. Шаманізм. Ранні національні релігії. Релігія Стародавнього Єгипту...
Желібо Є.П. та ін. Безпека життєдіяльності: Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Безпека життєдіяльності як категорія. Наукові засади безпеки життєдіяльності. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти. Рівні системи «людина - життєве середовище». Ризик як оцінка небезпеки. Загальна оцінка та характеристика небезпек. Концепція прийнятного (допустимого) ризику. Управління ризиком. Якісний аналіз небезпек. Теми для курсових, рефератів і контрольних робіт...
Основы научных исследований / Под ред. А.А. Лудченко: Наука и научное исследование. Наука. Научное исследование. Научно-техническая информация. Формулирование темы научного исследования. Формулирование цели и задач исследования. Методология теоретических исследований. Методология экспериментальных исследований. Анализ теоретико-экспериментальных исследований и формулирование выводов и предложений. Внедрение и эффективность научных исследований. Внедрение научных исследований. Эффективность научных исследований. Общие требования и правила оформления научно-исследовательской работы. Общие требования к научно-исследовательской работе. Правила оформления научно-исследовательской работы. Рецензирование научно-исследовательских работ. Доклад о работе...
Запаско Я. та ін. Початки українського друкарства: Степан Гунько. Книга - культура духовна. Яким Запаско. Про дофедорівське книгодрукування в Україні. Орест Мацюк. Чи було книгодрукування на Україні до Івана Федорова. Орест Мацюк. Ще про початки книгодрукування на Україні. Володимир Стасенко. Проблемні питання історії початку українського кириличного друкарства...

ДЕТЕРРИТОРИАЛИЗАЦИЯ

- понятие номадологии (см. Номадология), введенное Делезом и Гваттари для обозначения процедуры снятия - применительно к пространственным средам - жестко фиксированных бинарных оппозиций глубины и поверхности (см. Поверхность, Плоскость), внешнего и внутреннего (см. Имманентизация), центра и периферии (см. Ацентризм) и т.п. (см. Бинаризм). Пространственные среды в номадологической проекции предстают как лишенные каких бы то ни было линий демаркации и каких бы то ни было выделенных точек, а стало быть, - как открытые для выделения в них любых топосов, каждый из которых принципиально не атрибутивен по отношению к данной среде и имеет характер лишь ситуативно значимого ее морфологического модуса. (В этом отношении концепт топоса в топологическом плане конгруэнтен концепту плато в плане структурном - см. Плато.) Конститутивными принципами, фундирующими собою процедуру Д., выступают в номадологии "принципы связи и гетерогенности: любая точка ризомы /см. Ризома - M.M.I может и должна быть связана со всякой другой" (Делез и Гваттари). И в этом отношении реально "все множества равномерны, поскольку они заполняют, занимают все свои измерения". Процесс выделения в ризоморфных средах тех или иных топосов (как и постулирование критериальных матриц их выделения по признакам единства тех или иных их параметров) фактически оказывается зависимым от исходных когнитивных или, в целом, социокультурных установок субъекта: по оценке Делеза и Гваттари, "мы не располагаем единицами измерения - только множествами и разновидностями меря", а потому "понятие единства появляется тогда, когда в множестве происходит процесс субъективации и власть захватывает означающее" (см. Означающее, Власть). Вместе с тем, в общем контексте парадигмальной установки постмодернизма на отказ от семантической фигуры Автора как символизирующего собою идею внешней принудительной детерминации (см. Автор, "Смерть Автора") территориализация отнюдь не рассматривается номадологией как результат субъективного усилия, - по сути дела, "у множественности нет ни объекта, ни субъекта, только детерминации, величины, измерения" (Делез и Гваттари). Конституирование той или иной территориальной зоны, того или иного семантически значимого топоса является результатом реализации креативного потенциала системы, понятой как самоорганизующаяся (см. Нелинейных динамик теория). Делез и Гваттари в этом контексте сравнивают ризоморфное пространство с марионеткой, которая, против ожиданий, оказывается творчески самодостаточной: "кукла на нитях в качестве ризомы или множественности отражает не прихоть артиста или демонстратора, а множественность нервных окончаний, которые, в свою очередь, создают другую куклу, следуя другим измерениям, связанным с первыми" (Делез и Гваттари). В этом плане та или иная территориальная конфигурация пространства, обладающая свойством определенности, выступает в качестве принципиально нон-финальной и преходящей, обладающей лишь ситуативной значимостью, и может быть поставлена в соответствие с определенной пространственной картиной (диссипативной структурой), возникающей на определенном этапе и на определенное время в процессе самоорганизации неравновесной нелинейной среды: "ячейки Бенара", "вихри Тейлора" и т.п. Кроме того, выделение того или иного (даже одного) топоса не является индифферентным по отношению к ранее произведенным территориализациям пространства: оно фактически отменяет их, ибо данный топос (в ходе ретерриториализации данного пространства) включает топосы, выделенные прежде, в новые сетки отношений друг с другом. Таким образом, фактически топосы как множества пространственных точек, объединенных по тому или иному критерию, "определяются "извне": посредством абстрактной линии, линии ускользания, или детерриториализации, следуя которой они существенно изменяются, вступая в отношения с другими" (Делез и Гваттари). Таким образом, в каждый конкретный момент времени ризоморфно организованное пространство демонстрирует наличие как наличных "линий артикуляции и расчленения ... территориальности", так и открывающих новые горизонты "движений детерриториализации и дестратификации" (Делез и Гваттари). Таким образом, "процессы детерриториализации и территориализации" оказываются имманентно связаны и неразрывны, "будучи включенными друг в друга" (Делез и Гваттари), и именно эта их взаимная включенность обеспечивает эволюционный потенциал топосов, выступая условием возможности подлинной новизны как таковой. Согласно классическому примеру Делеза и Гваттари, "оса и орхидея образуют ризому, будучи гетерогенными": "орхидея детерриториализируется, создавая образ, калькируя осу; а оса в этом образе вновь территориализируется. Тем не менее она детерриториализируется, становясь частичкой аппарата размножения орхидеи; но она же вновь территориализирует орхидею, разнося пыльцу. [...] ...Подлинное становление, превращение осы в орхидею, превращение орхидеи в осу, каждое из этих становлений, обеспечивающее детерриториализацию одного и территориализацию другого, оба вида становления следуют друг за другом и сменяют друг друга согласно движению интенсивностей, которые в большей степени способствуют детерриториализации". А поскольку любой код есть процесс Д., постольку, аналогично, "книга - не образ мира, согласно укоренившимся верованиям. Она образует с миром ризому, происходит непараллельная эволюция книги и мира /парафраз выражения Р.Шовена "непараллельная эволюция двух существ, которые не имеют друг к другу никакого отношения" - M.M./, книга обеспечивает детерриториализацию мира, а мир способствует территориализации книги, которая, в свою очередь, сама детерриториализируется в мире..." (Делез и Гваттари). На основании изложенного постмодернистская номадология приходит к выводу о принципиальной открытости как пространственной, так и структурной конфигурации любой предметности (см. Дестратификация): отсутствие жесткой ее определенности осмысливается как условие возможности ее потенциальной плюральности. Семантика концепта "Д." в этом отношении фактически конгруэнтна семантике концепта "деконструкция" (см. Деконструкция), - их семантическое единство наглядно проявляет себя в постмодернистской концепции "письма" (см. Письмо): по оценке Делеза и Гваттари, собственно, "писать" имеет отношение не к "означивать", а к "межевать", "картографировать" даже неизвестную местность", т.е. прокладывать линии ускользания как линии возможного, но не единственного и даже не финального (и в этом плане - ускользающего) смысла. Отсутствие жестко однозначной финальной территориализации пространства фактически есть условие возможности различных версий его территориальных артикуляций, - подобно тому, как отсутствие смысла как определенного обеспечивает неопределенно бесконечное пространство генерации плюральных смыслов, - и в этом плане Д. фактически обеспечивает возможность смыслогенеза как такового (см. Нонсенс, Метафизика отсутствия). В конкретно частном значении термин "Д." применяется Делезом и Гваттари в контексте шизоанализа (см. Шизоанализ) для обозначения процедуры ускользания свободных и индивидуализированных ("атомарных") "шизопотоков" от любых видов их интеграции (территориализации) в "молекулярные" макроансамбли (см. Машины желания, Ретерриториализация). М.А. Можейко


© 2009-2020  lib.ltd.ua