Веб-бібліотека

Семотюк В. Програмування в середовищі Турбо Паскаль:

Загальна характеристика мови Паскаль. Структура Паскаль-програми. Елементи мови Паскаль. Мова металінгвістичних формул. Прості типи даних. Вирази. Стандартні типи даних. Цілий тип. Дійсний тип. Логічний тип. Символьний тип. Конструйовані типи. Перелічуваний тип. Діапазонний тип. Оператори надання значень змінним. Оператор присвоєння. Введення-виведення. Порядок виконання операцій. Складений оператор. Стиль запису програми. Структури керування. Структура послідовного виконання. Структура розгалуження. Умовний оператор. Оператор варіанта. Оператор безумовного переходу. Структура повторення. Цикл з параметром. Цикл з передумовою. Цикл з післяумовою. Ітераційні цикли. Вкладені цикли...

Пономаренко В. С. Інформаційні системи і технології в економіці: Інформація як продукт і предмет управління об'єктами. Сутність та особливості економічної інформації. Види економічної інформації. Структура і властивості економічної інформації. Інформація як ресурс управління економікою. Сутність інформаційної системи в економіці. Призначення і роль інформаційної системи в економіці. Структура та функції інформаційної системи управління. Інформаційний процес в управлінні економікою як об'єкт автоматизації. Сутність інформаційного процесу управління. Задачі управління, що реалізують інформаційний процес. Автоматизація документообігу в інформаційній системі. Організація інформаційного процесу управління на основі нових інформаційних технологій...
Предко О. I. Психологія релігії: Психологія релігії як релігієзнавча дисципліна. Предмет психології релігії. Психологія релігії і релігійна психологія. Структура психології релігії та її методи. Тенденції психології релігії в контексті української релігієзнавчої думки. Відношення «людина - Бог» в контексті пошуку передумов психологічного осягнення релігії. Креативно-антропологічні можливості осягнення відношення «людина - Бог» в процесі становлення святоотцівської думки. Особливості трансформації змісту ідеї «внутрішньої» людини у філософії Г. Сковороди. «Відчуття» як засіб дослідження релігії у філософії Ф. Шлейєрмахера. Виникнення і розвиток психології релігії у другій половині XIX - на початку XX ст. Тенденції розвитку американської психології релігії...
Роменець В. А. Історія психології XIX - початку XX століття: Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології. Матеріальне та ідеальне єство людини і принципи взаємної доповнюваності о історичній психології та історії психології. Образ людини: академічний стиль. Наукова і сцієнтнетська психологія XIX - початку XX століття. Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопепгауер (1788-1860). Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна. Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В. І. Вернадського. Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Купа...
Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура XX століття: Світосприйняття людини XX століття і характерні риси культури цього часу. Формування нової картини світу та ідеалу особистості в XX ст. Особливості художньої культури XX ст. Нове в художній мові авангарду. Париж - батьківщина авангарду. Вплив примітивізму на мистецтво авангарду. Значення примітивізму для розвитку авангарду. Анрі Руссо - засновник примітивізму. Примітивізм в українському мистецтві. Фовізм - початок відходу від принципів класичного мистецтва. Основні принципи фовізму. Анрі Матісс - теоретик і відомий художник фовізму. Кубізм - нова ера в живописі. Нова концепція станкового живопису в кубізмі. Три періоди розвитку кубізму. Значення кубізму для розвитку мистецтва XX ст...
Ярошовець В.І. Історія філософії: Методологічна рефлексія історико-філософського процесу. Філософія та історія філософії: методологічні підходи до історико-філософської науки. Морально-гуманістичні параметри у світоглядному горизонті української філософії. Світоглядно-гуманістична парадигма у сучасній філософії (постмодерний вимір). Тенденції розвитку світової філософії. «Суміш реальностей» у філософському доробку Е. Дюркгейма. «Самотній голос людини» у філософії Г. Марселя. «Негативна діалектика» Т. Адорно. Структуралізм та постструктуралізм: К. Леві-Стросс та М. Фуко. Трансцендентальний емпіризм Ж. Дельоза. Реконструкція та деконструктивізм (Ж. Дерріда). Концепція метанаративів Ж.-Ф. Ліотара. Американський постмодернізм (Ф. Джеймісон). Італійський постмодернізм...
Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти: Законодавство в галузі охорони праці. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах. Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Законодавство про охорону праці. Нормативно-правові акти з охорони праці. Гарантії прав громадян на охорону праці. Час відпочинку працюючих. Охорона праці жінок і молоді. Організація роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України. Організація роботи з охорони праці управління освіти. Організація роботи з охорони праці в навчально-виховних закладах. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах. Контроль і нагляд за станом охорони праці...
Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики: Сутність соціальної політики і основні напрямки її здійснення. Поняття, сутність і об'єкт соціальної політики. Мета і завдання соціальної політики. Умови реалізації соціальної політики. Суб'єкти соціальної політики. Людина як суб'єкт соціальної політики. Держава як суб'єкт соціальної політики. Політичні партії у структурі суб'єктів соціальної політики. Громадські організації як суб'єкти соціальної політики. Шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики. Принципи реалізації соціальної політики. Принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації соціальної політики. Принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції і цілеспрямованої діяльності у здійсненні соціальної політики...

ДЕСТРАТИФИКАЦИЯ

- понятие постмодернистской номадологии (см. Номадология), отражающее в своем содержании когнитивную процедуру снятия презумпции определенности структурной организации объекта. Структура в рамках данного подхода рассматривается лишь как моментный (и в смысле темпоральности бытия и в смысле аксиологической значимости) вариант организации ризоморфной среды (см. Ризома), бытие которого обладает принципиально преходящим статусом. Страты как таковые выступают, согласно номадологическому видению, в качестве ситуативно значимых "плато", которые в тот или иной момент времени могут быть вычленены в перманентно подвижной картине структурно-топографической организации ризомы, но не обладают константным онтологическим статусом (см. Плато). В номадологическом ракурсе видения ризома "состоит из неоднородных тем, различных ... уровней /подчеркнуто мною - М.М./" (Делез и Гваттари): в ризоморфной процессуальной организации они обнаруживают себя как жесткие "линии артикуляции и расчленения, страты, территориальности", так и нестабильные "линии ускользания, движения детерриториализации и дестратификации" (Делез и Гваттари). Если первые задают последовательно сменяющие друг друга версии структуры (асинхронные срезы процессуальности, позволяющие зафиксировать страты как таковые), то вторые задают нестабильность последних. Соответственно, различные варианты когнитивного движения ("сравнительные скорости течения вдоль этих линий") имеют своим результатом и различные картины описания ризомы. В том случае, если когнитивная установка субъекта задает ориентацию на вычленение и фиксацию семантически значимых (пусть и сиюминутно актуальных) страт в процессуальности предмета познания (т.е., по Делезу и Гваттари, "порождает феномены относительной задержки, торможения"), то продуктом когнитивной процедуры явится представление о структуре. Подобный подход с неизбежностью порождает механицистское описание предмета познания: "машинное устройство направлено на страты, которые, несомненно, создадут из него своего рода механизм /см. "Машины желания" - M.M.I, или осмысленную целостность /см. Деконструкция, Означивание - M.M.I, или определенность, приписываемую субъекту /см. Автор, "Смерть Автора" - М.М./" (Делез и Гваттари). Если же в фокусе значимости оказывается для субъекта сам феномен процессуальности (т.е. субъект в своих познавательных процедурах ориентирован на феномены "стремительности и разрыва"), то конституируемая им картина реальности будет не картиной предмета, но картиной процесса. Предмет познания будет артикулирован как ризома, в процессуальности которой в принципе не могут быть намечены страты, но лишь "только множественности, линии, страты и членения, линии ускользания и интенсивности" (Делез и Гваттари). (В качестве семантического аналога концепции Д. может быть рассмотрена концепция чтения Барта: "комфортабельное чтение" выступает в данном случае коррелятом усмотрения в ризоме той или иной конкретной структуры, образованной из наличных плато; "текст-удовольствие" - аналогом соответствующего структурного описания объекта, а "текст-наслаждение" - аналогом процессуального видения объекта как принципиально нестабильного. - См. Комфортабельное чтение, Текст-удовольствие, Текст-наслаждение.) Таким образом, тот или иной способ подхода к ризоморфной среде оказывается не просто значимым, - он фактически определяет, что именно субъект в ней увидит: принципиально нон-финальную процессуальность самоорганизации - или застывшую структуру, вырванную в качестве своего рода стоп-кадра из текучести этой процессуальности. Однако в реальной процессуальности ризомы присутствует и то, и другое: "все это /подчеркнуто мною - М.М./ - линии и сравнительные скорости - составляют внутреннюю организацию (agencement)" ризоморфной среды (Делез и Гваттари), и любая односторонность в ее восприятии будет приводить к неадекватности познания. Когнитивной задачей, стоящей перед познающим субъектом, выступает в этом контексте задача Д. объекта, т.е. усмотрения за феноменом структуры (как налично данной версии организации познаваемой предметности) плюральной процессуальности самоорганизующейся среды, признания того, что познаваемая предметность "множественна согласно природе рассматриваемых линий, их количеству или их плотности, их способности к сближению" (Делез и Гваттари). Так, например (в конкретном случае, рассматриваемом Делезом и Гваттари, применительно к постмодернистски понятой книге), следуя постмодернистским парадигмальным установкам, "мы никогда не спросим, что такое книга... не будем стремиться понять в ней что-либо, но мы зададимся вопросом, с чем она взаимодействует, почему она порождает или не порождает интенсивности, в какие множества она включена и вследствие этого трансформируется сама" (Делез и Гваттари). Подобный продукт познавательного усилия, с точки зрения Делеза и Гваттари, с неизбежностью порождает своего рода когнитивный дискомфорт, ибо в итоге субъект вынужден признать, что познаваемый предмет - "это множественность (mulciplicite) - но мы пока не знаем, что она влечет за собой" (ср. с тезисом о порождении ситуацией "не-комфортабельного чтения" конфликта субъекта с тезаурусом культурных значений). В подобной ситуации неизбежен соблазн "приписать", как пишут Делез и Гваттари, свойства и состояния познаваемой предметности некой внешней по отношению к ней причине (см. "Генерал"), однако в контексте общей ориентации постмодернизма на аналитику самоорганизующихся сред (см. Неодетерминизм) подобный подход квалифицируется Делезом и Гваттари как неприемлемый: целью познания является, напротив, такая интерпретация познаваемой предметности, "когда перестает быть приписываемой, то есть когда она обретает субстантивный характер". В общем контексте номадологии принцип Д. может быть рассмотрен как дополнение и продолжение принципа ацентризма (см. Ацентризм). М.А. Можейко


© 2009-2020  lib.ltd.ua