Веб-бібліотека - головна сторінка


Бичківський Р.В. та ін. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація:

Основи стандартизації. Державна система стандартизації України. Загальні відомості про стандартизацію. Основні терміни та їх визначення з стандартизації. Організація роботи зі стандартизації в Україні. Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації. Рада стандартизації. Технічні комітети стандартизації. Інші суб'єкти, що займаються стандартизацією. Мета та основні принципи державної політики у сфері стандартизації. Об'єкти стандартизації. Стандарти та їх застосування. Порядок розроблення і прийняття, перевірки, внесення змін та перегляду стандартів. Порядок застосування стандартів. Застосування стандартів у технічних регламентах...

Локазюк В. М. Мікропроцесори та мікроЕОМ у виробничих системах: Функціонування, проектування та архітектура мікропроцесорних пристроїв і систем. Загальні відомості про мікропроцесорну техніку. Основні поняття та визначення мікропроцесорної техніки. Класифікація мікропроцесорів та їх основні параметри. Вибір мікропроцесорного комплекту для проектування обчислювальних пристроїв і систем. Загальні питання організації та функціонування мікропроцесорних пристроїв і систем. Структура мікропроцесорних пристроїв і систем. Інтерфейси мікропроцесорних пристроїв і систем. Керування роботою мікропроцесорних пристроїв (систем). Адресний простір. Механізм та способи адресації. Формалізація процесу проектування мікропроцесорних пристроїв і систем...
Безпека життєдіяльності / За ред. В.Г. Цапка: Концепція розвитку науки і практики "Безпека життєдіяльності". Сучасні обставини, які формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Теоретичні основи дисципліни "Безпека життєдіяльності". Загальні положення. Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів. Зміст основних елементів, що формують систему знань дисципліни "Безпека життєдіяльності". Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила. Закони та їх зміст. Основні принципи та їх зміст...
Скобло Ю. С., та ін. Безпека життєдіяльності: Концепція дисципліни БЖДЛ. Концепти БЖДЛ. Правове забезпечення розробки концепції БЖДЛ (на базі «Концепції освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини», затвердженої Міносвіти і науки 12 березня 2001 року). Структура концептів БЖДЛ (етапні завдання). Концепція розвитку науки і практики «Безпеки життєдіяльності». Концепція освітянської діяльності. Мета, завдання і структура посібника. Сучасні обставини, що формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Терміни та їх визначення. Теоретичні основи (їх елементи), що формують систему знань дисципліни «безпека життєдіяльності». Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих чинників...
Луцишин П.В. Теорія міжнародних відносин: Теоретичні джерела і концептуальні основи міжнародних відносин. Міжнародні відносини в історії соціально-політичної думки. Що таке теорія міжнародних відносин. Сучасні теорії міжнародних відносин. Об'єкт і предмет міжнародних відносин. Поняття і критерії міжнародних відносин. Світова політика. Взаємозв'язок внутрішньої і зовнішньої політики. Предмет міжнародних відноси. Види міжнародних відносин. Історична еволюція об'єкта аналізу. Реальність у міжнародних відносинах. Генеза і розвиток міжнародних відносин. Міжнародні відносини як дисципліна. Фактори формування міжнародних відносин. Класифікація факторів. Умовні фактори. Реалізаційні фактори. Закономірності міжнародних відносин. Про характер законів у сфері міжнародних відносин...
Історія України: нове бачення / Під ред. В.А. Смолія: Стародавня доба. Кам'яний вік. Епоха міді - бронзи. Трипільська культура. Скіфо-сарматський світ. Античні міста Північного Причорномор'я. Населення України в 1 тис. н.е. Слов'яни. Київська Русь. Вихід на історичну сцену. Передумови для утворення східнослов'янської держави. Київське князівство Аскольда. Інші осередки державності на Русі. Народження Давньоруської держави наприкінці IX - на початку X ст. Розвиток державності на Русі в першій половині X ст. Ігор. Перші спроби регламентації данини й адміністративно-судової системи. Ольга. Характер і форма Давньоруської держави ІХ-Х ст. Воєнна активність Русі в 60-х - на початку 70-х pp. X ст. Святослав. Розбудова держави за Володимира Святославича...
Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації: Стандарти - нормативна база управлінням якістю продукції і сертифікації. Загальні відомості про стандартизацію. Органи з стандартизації в Україні. Основні положення державної системи стандартизації України. Організація робіт з стандартизації і загальні вимоги до стандартів. Порядок впровадження стандартів і державний нагляд за їх додержанням. Вітчизняні системи стандартів. Роль уніфікації в промисловому виробництві. Нормоконтроль технічної документації. Техніко-економічна ефективність стандартизації. Міжнародна та європейська діяльність з стандартизації та участь у ній України. Основні тенденції розвитку міжнародної стандартизації систем якості. Міжнародні стандарти ISO серії 9000...
Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Місце проблем особистості і спілкування в загальній парадигмі соціальної психології. Особистість і спілкування у процесі уточнення предмета соціальної психології. Особистість і спілкування в загальній структурі соціальної психології. Сфера особистості і спілкування в контексті функцій і поняттєвого апарату соціальної психології. Методологічна основа соціальної психології особистості і спілкування. Еволюція соціально-психологічних знань про особистість і спілкування: як це відбувалося. Основні джерела та передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання. Розвиток зарубіжної соціальної психології. Становлення вітчизняної соціально психології...

ДЕССАУЭР ФРИДРИХ

(1881-1963) немецкий философ-неотомист, рассматривающий технику не только как часть природы, подчиняющуюся её закономерностям, но и как некую "трансцендентную сущность", выходящую за пределы человеческого познания, и проникающую в область сверхъестественного (при этом функции человека - это реализация им "божественного предназначения"). Основные работы: "Техническая культура?" (1908), "Философия техники. Проблема реализации" (1927), "Душа в сфере техники" (1945), "Споры вокруг техники" (1956). Научно-техническое знание становится способом бытия человека в мире. Он полагает, что к трем критикам И. Канта (критике чистого разума,морального поступка и эстетического восприятия) следует добавить четвертую - критику технической деятельности. Именно в процессе технической деятельности человек устанавливает положительное отношение с кантовской "вещью в себе".Сущность техники сосредотачивается в том ключевом моменте, когда она впервые появляется на свет в  виде замысла, проекта или наброска конструкции и проявляется не в промышленном производстве (которое  лишь воспроизводит в массовом порядке результаты открытий и изобретений) и не в технических устройствах как таковых (которые лишь используются потребителями), но в самом акте технического творчества. Анализируя акт технического творчества, он приходит к выводу, что оно осуществляется в  полной  гармонии с естественнымизаконами и при "подстрекательстве" со стороны человеческих целей; эти законы и цели являются необходимыми, однако недостаточными условиями изобретения. Артефакты (т.е. технические устройства),  которые предстоит изобрести, нельзяобнаружить в мире явлений; для этого разум должен перейти границы опыта и устремиться к трансцендентальным "вещам-в-себе", которые соответствуют техническим объектам. Техническое творчество реализуется в гармонии с естественными законами природы и сообразно человеческим целям. Однако ни сами по себе естественные законы, ни цели человека не являются достаточными условиями для возникновения новой техники. Помимо этого существует ещё своего рода"внутренняя обработка", которая и приводит, по убеждению мыслителя, сознание изобретателя к контакту с  неким  царством "предустановленных способов решений" технических проблем. Ведь изобретение какой-либо технической конструкции не является нечто таким, что можно было бы обнаружить в мире явлений. Ф. Дессауэр рассуждает в духе платоновской философии. В учении Платона кроме чувственного мира существовал ещё мир вечных и неизменных идей, - это некое идеальное царство. Чувственный мир имел материальную природу, мир же идей - духовную. В этом царстве  находились идеи всех вещей, идеи всех ценностей, идей всех геометрических тел и т.д. Поэтому, когда человек  открывал для себя новую истину, он, в действительности, по Платону, лишь приобщался к этому царству идей, в котором уже всё содержалось. Аналогично рассуждает и Ф. Дессауэр:  техническое  решение  -  это  приобщение  изобретателя  к  царству  идей. Техническое изобретение воплощает в материи "бытие идей". И, следовательно, техника является выражением этого духовного царства идей (или "предустановленных  решений").  Дессауэр  постулировал  существование  неких  верховных, предусмотренных  технических  идей,  которые  не  рождаются  в  человеческом разуме, а лишь улавливаются им. Технические идеи, по его мнению, не что иное, как мысли Бога, проявление светлого разума творца. Предмет техники может существовать материально, но он может обнаружить себя и в мире идей, в области "возможного бытия". "Первоначальным  бытием" предмета техники является его "возможное бытие" как идея Бога, а конечной ступенью - познанное бытие. Признавая обусловленность техники природными предпосылками, Дессауэр, тем не менее, отвергал существование исторических, общественных факторов в оценке генезиса и развертывания техники. Она рассматривалась им как самостоятельный феномен, имеющий неизменную специфику. Когда мы говорим о  технике, утверждал он, как о целостности, то имеем в виду нечто постоянное, непреходящее, небренное, находящееся вне течения времени. Говорить о прогрессе техники можно только относительно единичных  объектов  техники. Дессауэр не считал автоматизацию новым явлением технического прогресса. Напротив, он  полагал, что она планомерно развивается с древних времен, будучи неизменным результатом  действия  вечных  законов  самой  техники.  Природу  изобретения Дессауэр трактует в духе неотомистской философии, как  реализацию человеком божественной идеи. Техническое творчество предполагает встречу человеческого сознания со сферой "предданных решений технических проблем". Изобретение не есть просто выдумка, произвольный продукт человеческого воображения. Оно формирует  условия  для  материального  воплощения  трансцендентальной  реальности (для "существования сущности"), олицетворяет реальное бытие идей. Техника понимается Дессауэром как становление высших возможностей бытия посредством людей. Развиваемая этим  философом трактовка моральной значимости техники не ограничивается соображениями практических выгод и пользы. Создание техники, по Дессауэру, соответствует кантовскому категорическому императиву или божественной заповеди. Современная техника не должна восприниматься как средство облегчения условий  человеческого бытия - она есть "участие в творении", "величайшее земное переживание смертных". Техника  создается людьми, однако ее могущество превышает все их ожидания. Дессауэр считает, что автономные последствия, преобразующие мир, свойственны только технике и что это свидетельствует в пользу взгляда на технику как на трансцендентную моральную ценность.